Євген Колішевський, виконавчий директор Кам’янської екологічної організації «Голос Природи»:«Для Кам’янського це може означати скорочення виробництва та робочих місць»

Авторка: Марія Токар.

30 листопада в Дубаї розпочалася міжнародна кліматична конференція СОР-28. Однією з ключових тем на конференції є адаптація до негативних змін клімату та пошуки їх вирішення. Як COP-28 може вплинути на Україну і на місто Кам’янське, чому ці переговори важливі для нашої країни та чи призведуть рішення, прийняті на конференції, до скорочення забруднення в нашому місті – про це і багато чого іншого – в інтерв’ю з виконавчим директором Кам’янської екологічної організації «Голос Природи», Євгеном Колішевським.

– У якому стані сьогодні довкілля Кам’янського? І які основні екологічні проблеми існують в місті?

– Список екологічних проблем у Кам’янському досить великий, це пов’язано з тим, що наше місто було й залишається великим промисловим центром. Якщо говорити про найактуальніші, то, на думку організації «Голос Природи», можна виділити забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств та автомобільним транспортом; забруднення водних об’єктів, таких як річка Дніпро, Блакитне озеро та ін.; локальне підтоплення; поява нових хвороб та шкідників, які мігрують через зміну клімату.

Крім цього, тривогу викликають об’єкти колишнього уранового виробництва, на яких зберігаються радіоактивні відходи. Важливо аналізувати, як ці об’єкти впливають на довкілля у нестабільних кліматичних умовах, тобто коли порушується режим та кількість опадів, виникають значні температурні перепади та спека.

– Які конкретні кроки Ви вважаєте найбільш важливими для покращення екологічної ситуації в місті?

– Насамперед, необхідно створити ефективну систему контролю стану атмосферного повітря, а також змусити всі промислові підприємства контролювати свої викиди «на трубі» в режимі онлайн. Доступ до інформації про стан повітря має бути як в органів влади, так і у жителів міста.

Важливо також підвищувати ефективність роботи систем відведення дощової води. Через локальне підтоплення у деяких городян погіршилися умови життя, є навіть такі, хто може втратити власне житло.

З заходів, реалістичних для місцевої влади, можна також виділити такі, як підвищення рівня енергоефективності в комунальному секторі, а також удосконалення правил обслуговування зелених насаджень. Ці заходи допоможуть скоротити викиди вуглекислого газу, а також зменшити негативний вплив факторів, пов’язаних зі зміною клімату.

– Почалася СОР-28 в Дубаї. Які Ваші особисті очікування від конференції?

– По-перше, мені хотілося б, щоб на конференції реалістично проаналізували процес виконання зобов’язань, взятих державами в рамках «Паризької угоди» у 2015 році.

По-друге, я сподіваюся, що учасники конференції обговорять причини воєнних конфліктів. Про те, що наслідки зміни клімату можуть призвести до воєнних конфліктів, йшлося практично на кожних міжнародних переговорах. Наразі війни, як і клімат, що змінився, стали реальністю. Поки що війни в Україні, Сирії, Вірменії, Палестині  локального характеру, але є великі ризики збільшення географії бойових дій та переростання їх у військове протистояння між розвинутими державами. Цього не можна допустити.

– Як Ви вважаєте, як COP-28 може вплинути на Україну і взагалі на місто Кам’янське?

– Щоразу питання обмеження викидів і необхідність запровадження санкцій за забруднення навколишнього середовища звучать на конференціях категорично. Громадські екологічні організації вимагають ухвалення санкцій стосовно країн, які неефективно виконують свої зобов’язання щодо скорочення викидів. Санкції в такому випадку не виглядають у формі штрафів, але унеможливлюють фінансову, технічну та організаційну підтримку для впровадження нових технологій та створення нових галузей економіки. Через санкції можуть також обмежити обсяги продажу чи постачання певних видів товарів та продукції. Для таких промислових міст, як Кам’янське, це може означати скорочення виробництва та робочих місць.

– Чому для України важливі ці переговори?

– Коли ми говоримо про економіку України, треба розуміти, на якому рівні розвитку ми знаходимося. По-перше, у спадок від СРСР нам дісталася велика, енергоємна, технологічно відстала промисловість. За 30 років незалежності ми не змогли цю промисловість суттєво реформувати та зробити конкурентоздатною, це пов’язано з різними причинами: руйнування договірних відносин та економічних зв’язків з колишніми республіками, монополізація ринку та галузей, корупція, відсутність державної політики у промисловій сфері, спрямованої на модернізацію та зниження викидів.

По-друге, внаслідок неефективної економічної політики в нашій країні зникли не просто підприємства, а цілі галузі: суднобудування, авіабудування, ракетобудування та інші. Зовні це виглядає як скорочення викидів в окремих секторах економіки, але це не пов’язано з впровадженням нових технологій, за фактом це є результатом «індустріальної деградації України».

З урахуванням цих неприємних наслідків та тенденцій участь України у будь-яких переговорах – це завжди шанс для промислового «оздоровлення». Зокрема, СОР-28 відкриває великі перспективи для створення нових галузей, які дозволяють скоротити викиди вуглекислого газу, такі як відновлювана енергетика, альтернативна енергетика та інші.

– Чи очікуєте Ви, що рішення, прийняті на конференції, призведуть до скорочення забруднення в Кам’янському?

– В останні роки Україна стала активніше брати участь у міжнародних кліматичних переговорах та вживати заходів на рівні національної політики. Насамперед це пов’язано з бажанням України приєднатися до Європейської спільноти.

Було розроблено низку загальнонаціональних документів, присвячених зміні клімату, вжито заходів для стимулювання розвитку «зеленої енергетики», введено податок на викиди вуглекислого газу. Але проблема в тому, що заходи, що вживаються, часто «половинчасті», наприклад, податок на викиди вуглекислого газу в Україні найнижчий у Європі. Крім цього, через неякісну реалізацію політики щодо децентралізації органів влади, в Україні національна політика погано кореспондується з політикою на місцевому рівні. Навіть якщо на СОР-28 буде прийнято радикальні рішення у сфері скорочення викидів, ми не відразу це зможемо відчути у Кам’янському.

– Які конкретні заходи, на Вашу думку, можуть бути прийняті для зниження негативного впливу заводів, наприклад, меткомбінату, на екологію Кам’янського?

– Не варто зводити проблему забруднення навколишнього середовища в Кам’янському тільки до роботи одного меткомбінату, у нашому місті є й коксохімічні, хімічні, цементні, асфальтові, лакофарбові та інші підприємства. Створення ефективного та «прозорого» моніторингу стану довкілля дасть змогу актуалізувати цю проблему та вимагати вжиття рішучих заходів. Важливо також підвищувати ефективність роботи державних органів, що контролюють викиди. Низька ефективність їхньої діяльності в Кам’янському є очевидною.

– Минулого року на COP27 у Єгипті, сторони не змогли погодити формулювання у фінальному документі. Тому не було значних змін в глобальній екології протягом року. Отже, які, на Вашу думку, можуть бути наслідки відсутності глобальних дій щодо зміни клімату після СОР-28?

– Приймати глобальні рішення у сфері зміни клімату складно, тому що в цьому процесі одночасно беруть участь дуже різні держави, з різним рівнем розвитку економіки, різними можливостями та ступенем уразливості. Не варто сприймати COP як «дубину», за допомогою якої можна змусити держави скорочувати викиди.

Насамперед міжнародні кліматичні переговори COP – це майданчик, який дає можливість лідерам усіх держав познайомитися з результатами останніх наукових досліджень та думкою провідних експертів, дізнатися про реальні ризики та успішний досвід інших держав, домовитися про правила співпраці та взаємодопомоги.

У будь-якому разі, як би не розвивався процес міжнародних кліматичних переговорів, вжиття реальних заходів залежатиме від політичної волі кожної окремої держави.

– Що Ви порадите кам’янчанам, які хочуть допомогти покращити екологію міста?

– Насамперед, не можна сприймати нашу сумну дійсність як норму життя. В історії нашого міста завжди були активні організації та групи, які підіймали питання, пов’язані з екологічною безпекою, та досягали позитивних змін. Попри війну, важливо відновлювати конструктивний діалог між місцевою владою та місцевими активістами,  продовжувати спільними зусиллями шукати шляхи та можливості щодо покращення стану довкілля.