Понад 60 % 15-річних українських підлітків планують у майбутньому здобувати вищу освіту. Дівчат серед таких більше ніж хлопців. Лише 4% опитаних задовольняться лише базовою середньою освітою (9 класів). 30% складає різниця між учнями з нижчим і вищим соціально-економічним статусом в очікуваннях щодо здобуття найвищих освітніх рівнів.
Зокрема, в учнівських анкетах 15-річним підліткам було запропоновано вказати, який найвищий рівень освіти вони планують здобути в майбутньому. Так, 48% учнів повідомили, що планують здобути ступінь спеціаліста, магістра або кандидата наук. Ще 14% бажають отримати диплом бакалавра.
Лише третина з усіх опитаних підлітків (34%) зазначили, що планують здобути повну загальну середню, професійно-технічну освіту або ступінь молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра.
Здобути лише базову середню освіту (9 класів), як бажаний рівень освіти, бажають 4% учнів.
Водночас різниця між учнями з нижчим і вищим соціально-економічним статусом в очікуваннях щодо здобуття ступеня спеціаліста, магістра чи кандидата наук (тобто найвищих освітніх рівнів) становить майже 30%.
Вищу освіту також частіше планують здобувати дівчата, порівняно з хлопцями. Хлопці частіше планують здобути повну загальну середню, професійно-технічну освіту або здобути ступінь молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра.
Щодо взаємозв’язку успішності учнів з їх очікуваннями, то в Україні, як і в більшості інших країн, учні з високими результатами частіше, ніж їхні однолітки з низькими результатами, повідомляли, що хочуть здобути освіту вищих рівнів.
Так, 59% найкращих учнів в Україні повідомили, що планують здобути ступінь спеціаліста, магістра чи кандидата наук. Водночас серед найменш успішних учнів про такий намір повідомили 38%.
Окрім того, серед успішних учнів більша кількість також тих, хто планує здобути ступінь бакалавра. Натомість серед найменш успішних підлітків майже половина (47%) повідомила, що їх задовольнить повна загальна середня, професійно-технічна освіта або ступінь молодшого спеціаліста чи молодшого бакалавра.
Нагадаємо, що рівень знань українських школярів з математики, природничо-наукових дисциплін та читання, згідно з даними міжнародного дослідження якості освіти (PISA), – нижчий, ніж в їх однолітків у Європі. З математики та природничо-наукових дисциплін різниця у знаннях дорівнює еквіваленту в півтора року навчання, а із читання українські учні відстають від своїх однолітків з країн ОЕСР майже на два з половиною роки навчання.