Гранти на вищу освіту: чого чекати та до чого готуватись вступниками у цьому році

У 2024 році в Україні знов реформуватимуть освіту. Так законопроєкт про запровадження моделі державних грантів у сфері вищої освіти днями вже погодив Уряд. Головна мета документа збільшити кількість студентів, які навчатимуться за підтримки держави. Тобто якщо зараз 60% навчаються на контрактній основі, то планується що грантова підтримка (різні її види) від держави забезпечить такий же, а то й вищий відсоток студентів – тільки вже (кому частково, кому повністю) за державний кошт. На розмір держгранту впливатимуть результати НМТ, краще склав тест – на більший відсоток покриття вартості навчання можна розраховувати. Крім того, держзамовлення у вищих навчальних закладах планують звести до мінімуму.

Менше контрактників більше отримувачів держдопомоги

Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль законопроєкт про запровадження моделі державних грантів у сфері вищої освіти передбачає зміни підходів у фінансуванні здобуття вищої освіти, які мають на меті охопити державною підтримкою якнайбільше студентів. В уряді очікують, що модель державних грантів дозволить повністю або частково покрити витрати на навчання більшості здобувачів вищої освіти.

«Зараз 60% студентів навчається на контракті. Наша мета – щоб навпаки, понад 60% студентів отримували різні види державної підтримки», – наголосив прем’єр-міністр.

Також він зазначив, що розроблений законопроєкт передбачає, що в майбутньому студенти зможуть навчатись коштом держзамовлення, державних грантів, пільгових кредитів, а також на контрактній формі навчання.

Протидія структурному безробіттю

Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що у зв’язку з тим, що в українців з’явиться можливість отримати грант для здобуття бажаної професії, державне замовлення у закладах вищої освіти буде зведено до мінімуму з метою протидії структурному безробіттю. За її словами, таке рішення має вирішити кадровий дефіцит в країні, коли безробітних багато, а ринок праці потребує інших фахівців. Реформу заплановано провести у 2024 році.

«У 2024 році Міністерство економіки планує реформувати підходи до державного замовлення, що допоможе протидіяти структурному безробіттю. Це такий вид кадрового дефіциту, коли безробітних багато, але в той самий час ринок праці потребує зовсім інших фахівців. Щоб розв’язати цю проблему, держзамовлення у вищих навчальних закладах буде зведено до мінімуму. Натомість в українців з’явиться можливість отримати грант та отримати бажану професію», – зауважила Ю. Свириденко.

За її словами, грант частково покриватиме витрати на навчання. Заклад освіти та освітню програму студент обиратиме за своїми вподобаннями.

«Мета такої системи – максимальна свобода вибору. Адже молода людина вступатиме в той навчальний заклад, куди хоче, а не де є бюджетні місця. У такому випадку шанси, що по закінченні він або вона працюватимуть за фахом – значно вищі, ніж за нинішніх умов», – підкреслила міністерка економіки.

Високий бал НМТ та більш потрібні державі спеціальності майже гарантують повне відшкодування вартості навчання

Розмір державного гранту на здобуття вищої освіти залежатиме від результатів вступника, отриманих під час національного мультипредметного тесту, та вибору спеціальності, повідомили в Міністерстві освіти і науки України.

Зокрема, грантове фінансування передбачатиме повне або часткове покриття вартості навчання.

При цьому на повне відшкодування вартості навчання зможуть розраховувати студенти, які матимуть найкращі результати ЗНО/НМТ та вибиратимуть спеціальності, які першочергово потребує держава.

Також повне покриття вартості навчання передбачається в разі належності студента до вразливої категорії, тобто йдеться про пільгове отримання місць державного або регіонального замовлення.

Часткове покриття вартості навчання зможуть мати студенти, які отримають високі або середні результати ЗНО/НМТ.

Планується, що сума часткового покриття становитиме від 15 тисяч гривень на рік.

Чим більше студентів, тим меншими будуть суми грантів

Як коментують нововведення освітні фахівці, по-перше,  діти, які мають високі бали з НМТ, майже стовідсотково потрапляють на бюджетне навчання й без державних грантів. По-друге, якщо деякі спеціальності, наприклад, правознавство, вилучать з переліку напрямків, на які є держзамовлення, або введуть обов’язкове відпрацювання для тих, хто вчитиметься на держзамовленні, тоді гранти від держави стануть у пригоді. Ну й по-третє: треба забезпечити дотримання прозорості та справедливого підходу до розподілення держгрантів для здобуття освіти в різних галузях, а не лише в тих, які будуть визначені пріоритетними.

Ну й найважливіший момент це гроші на гранти. Де держава їх братиме? У Міносвіти пояснюють: бюджетників стане менше, але держава доплачуватиме контрактникам. “Формально здобувач освіти вважатиметься контрактником, але держава буде платити 80% чи 90% за цей контракт шляхом надання грантів”, пояснював нещодавно заступник міністра освіти Михайло Винницький. Щоб така система запрацювала, очевидно, кількість бюджетних місць має бути скорочена дуже суттєво. Саме про це й говорила Юлія Свириденко. Але ж чи вистачить зекономлених коштів для компенсації контрактникам та скільки відсотків — невідомо.

Нововведення стосуватимуться тільки тих, хто вступить на навчання у 2024 році. За даними статистики, вищу освіту в Україні здобуває понад 1 млн осіб. До 2022 року кількість охочих отримати диплом скорочувалася, проте за роки повномасштабного вторгнення чисельність студентів різко пішла вгору. Пояснення просте – це лазівка для військовозобов’язаних після 27 років. Зараз спрогнозувати кількість майбутніх студентів складно, вважають експерти, але судячи з останніх років, кількість зарахованих на бюджет становила приблизно 60 тис. При цьому середня вартість навчання одного бюджетника – близько 70 тис.

“Отже, якщо скоротити кількість бюджетних місць, держава отримає чималу суму для часткової компенсації контрактникам, які демонструють успіхи у навчанні. Але ж, ймовірно, що чим більше студентів вступить до вишів у цьому році, тим меншими виявляться суми грантів”, – вважають освітні фахівці.