У Головному науково-експертному управлінні ВР розкритикували низку положень законопроєкту про мобілізацію

Автор: Василь Герез.

Низку ключових положень урядового законопроєкту № 10378 про мобілізацію розкритикували у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке надає оцінку законопроєктам на відповідність існуючим законам та Конституції. Нагадаємо, вже на цьому тижні очікується голосування у першому читанні нового законопроєкту про мобілізацію.

Примусове лікування суперечить правам людини

Урядовий законопроєкт передбачає відповідальність за відмову проходити військово-лікарську комісію та лікування (абз. 5 ч. 1 ст. 22 Закону у редакції проєкту).

У експертному висновку зазначають, що згідно зі ст. 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна інформована згода пацієнта. Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування (ч. 4 ст. 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я). А отже, обов’язок проходження лікування громадянами, які підлягають взяттю на військовий облік, не пов’язаний із застосуванням до відповідних осіб примусового лікування. Такий примус може бути розцінений як обмеження прав громадян.

Вимога до громадян мати при собі військово-облікові документи суперечить закону про поліцію

Законопроєкт передбачає, що у період проведення мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу уповноваженого представника ТЦК або поліційного.

У чинному Законі України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав перевірки документів особи. Так, поліційний має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліційному прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у випадках, чітко визначених у ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію». У всіх інших випадках вимога поліційного до громадян України віком від 18 до 60 років у період проведення мобілізації пред’явити військово-обліковий документ може бути розцінена як неправомірна.

З огляду на зазначене, необхідно переглянути норми закону про Національну поліцію.

Чоловіки з інвалідністю 3 групи: то відстрочка, то мобілізація

У разі прийняття чинної редакції законопроєкту, відстрочки будуть позбавлені особи з інвалідністю 3 групи, і їх можна буде мобілізувати. Водночас зміни до закону про військовий обов’язок і військову службу передбачають, що усі особи з інвалідністю звільняються від проходження базової військової служби. Тобто, чоловіки з інвалідністю 3 групи у зв’язку з цим не набуватимуть військово-облікову спеціальність та необхідних знань та умінь військової служби, проте можуть бути призваними на військову службу під час мобілізації. Пропоноване регулювання не вбачається логічним, оскільки використання такої особи на військовій службі може бути проблематичним.

Також у Головному науково-експертному управлінні звертають увагу, що останні зміни щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для осіб з інвалідністю були прийнятті Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» від 15 березня 2022 року. Така часта зміна регулювання правовідносин суперечить передбачуваності правових норм, коли особа може та повинна планувати свою поведінку відповідно до приписів закону.

Чоловіки також мають право на відпустку по догляду за дитиною

Відстрочка від мобілізації у зв’язку з відпусткою по догляду за дитиною тільки для жінок може розцінюватися як дискримінаційна норма. Адже згідно з ч.4 ст.179 Кодексу законів про працю така відпустка до досягнення дитиною 3 років (а в окремих випадках до 6 років) надається за бажання матері або батька. Ця норма була включена для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Крім того, відпустки по догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. 7 ст. 179 КЗпП).

Тому з метою забезпечення недискримінації осіб, які хочуть реалізувати своє право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (або якщо дитина потребує домашнього догляду – до термінів, що визначені у медичному висновку, але не більше 6 років), доцільніше встановлювати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для осіб (а не тільки жінок), які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку.

Порушується принцип рівного доступу до державної служби

Законопроєктом пропонується через зміни до спеціальних законів передбачити, що особа, яка претендує на призначення на державну службу попередньо має обов’язково пройти базову загальновійськову підготовку або військову службу. У тому числі й при призначенні в поліцію. Проте, така вимога виглядає сумнівною, бо порушує принцип рівного доступу до державної служби усіх громадян, який гарантований Конституцією України. Наприклад, це стосується осіб з інвалідністю та інших осіб, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, які апріорі виключають можливість проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби. Тоді як Конституція забороняє всі форми та прояви дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.

Також законопроєкт порушує принцип рівності громадян при прийнятті на службу в поліцію або вступі до вищих навчальних закладів, які готують поліційних. Адже в цих вишах не передбачена загальновійськова базова підготовка, яку мають студенти інших вишів, тому обов’язковою умовою для вступу буде вимога наявності такої підготовки, отриманої в іншому місці. Це може призвести до зменшення охочих вступати до вишів, де готують спеціалістів для поліції. Тому пропонується ввести обов’язкову загальновійськову підготовку і в цих вишах.

Ротацію неможливо передбачити в законі

Досить сумнівною є ідея законодавчо врегулювати терміни проведення заміни (ротації) військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у відсічі збройної агресії проти України.

Експерти вважають, що питання ротації військовослужбовців під час воєнного стану є дуже вразливим, оскільки можливість її проведення залежить від багатьох факторів та конкретної обстановки. Наприклад, спонтанності бойових дій, перегрупування військ противника, наявності людського ресурсу для заміни тощо. Врахувати все це в законодавчому акті не вбачається можливим.

Також у висновку зазначають, що заміна (ротація) військовослужбовців, які беруть участь у бойових (воєнних) діях в Україні відбувається постійно, проте рішення щодо переміщення та планової заміни військовослужбовців приймається відповідно до затверджених мобілізаційних планів командуванням ЗСУ.