Письмо від руки чи друк на клавіатурі: вчені з’ясовували що корисніше для мозку

«Як я вже давно не писав нічого на папері, так не звично навіть ручку в руках тримати… Мабуть, останній раз кілька років тому», – дуже часто можна почути таке зараз від людей, які вже давно закінчили навчання у школі чи університеті, та робота яких не пов’язана з написанням будь-яких текстів. Хоча й останні більше все ж таки використовують  для таких цілей клавіатуру комп’ютера. Тож цікаве дослідження провели норвезькі вчені, намагаючись перевірити, що краще впливає на мозкову діяльність людини — письмо від руки чи друк на клавіатурі.

Про результати дослідження йдеться у публікації Frontiers in Psychology.

Вчені відстежували мозкову активність учасників дослідження. Вона була зареєстрована у 36 студентів університету, коли вони писали від руки за допомогою цифрової ручки та друкували слова на клавіатурі. Аналіз зв’язності проводили на даних ЕЕГ, записаних за допомогою 256-канального датчика.

Під час письма від руки схеми з’єднання мозку були набагато складнішими, ніж під час друкування на клавіатурі. Це показує поширені шаблони когерентності тета/альфа-з’єднання у тім’яній і центральній областях мозку.

Вчені пояснюють, що моделі зв’язку в цих областях мозку та на таких частотах мають вирішальне значення для формування пам’яті та кодування нової інформації, а отже, корисні для навчання.

“Наші висновки свідчать про те, що просторово-часовий патерн візуальної та пропріоцептивної інформації, отриманої за допомогою точно контрольованих рухів руки під час письма, значною мірою сприяє моделям підключення мозку, які сприяють навчанню”, – кажуть вчені.

Тож вони закликають дітей з раннього дитинства займатися саме рукописними вправами в школі, щоб встановити схеми нейронних зв’язків, які забезпечують мозок оптимальними умовами для навчання.

“Хоча життєво важливо підтримувати практику рукописного письма в школі, також важливо йти в ногу з постійним технологічним прогресом. Тому і вчителі, і студенти повинні знати, яка практика має найкращий навчальний ефект у якому контексті, наприклад, під час конспектування лекцій чи написання есе”, – додають дослідники.