Поліція не може роздавати повістки під час мобілізації

Автор: Василь Герез.

Нова версія змін до низки законів, пов’язаних з мобілізацією, передбачає і зміни до закону про Національну поліцію. Наразі, пропонується залучати поліційних до вручення повісток, пов’язаних з військовим обліком, призовом та мобілізацією. Крім того, поліцію хочуть зобов’язати доставляти призовників до центрів комплектування, якщо вони намагаються ухилитися від призову. Однак, ухвалення цих ініціатив буде суперечити реформі поліції та європейським нормам.

Сьогодні поліція повістки не роздає, хоча їх представники часто бувають в одній групі з представниками Територіальних центрів комплектування (колишні військкомати). Проте функція поліцейських у складі таких груп – перевірка документів та дотримання правопорядку.

Проти вручення повісток поліціянтами виступав і голова Нацполіції Іван Вигівський. Ще в січні, під час розгляду першої версії змін до законодавства щодо мобілізації, він заявляв публічно, що поліція не ходитиме разом з представниками ТЦК і не роздаватиме повістки, доки ці обов’язки не пропишуть в законодавстві.

«Поліція максимально сприяє ТЦК в тому, щоб встановлювати місцеперебування ухилянтів, та згідно з повноваженнями й за наявності необхідних документів від ТЦК, доставляти до них таких осіб. Але вручення повісток, спільні наряди – це додаткове навантаження, і у нас немає такого ресурсу, щоб поставити біля кожного працівника ТЦК ще й поліцейського, — заявив Іван Вигівський. – Ми стоїмо на блокпостах, щодня виконуємо свої обов’язки, в тому числі й непритаманні поліції функції. Ми готові допомагати, але особисто фізично поліцейські ходити роздавати повістки не будуть».

Тож народним депутатам знову пропонують прийняти зміни до законодавства, аби наділити поліцію обов’язком вручати повістки, ще й доставляти призовників до ТЦК примусово. Проте, з цією ініціативою є серйозні законодавчі проблеми, у тому числі й щодо міжнародних зобов’язань України.

Річ у тому, що ліквідація міліції та створення замість неї поліції, з подальшими реформами, якраз і передбачали перетворення поліції на — цивільну службу. На це вказують у Головному науково-експертному управлінні Апарату Верховної Ради України, яке аналізує законопроєкти на відповідність вже ухваленому законодавству.

«Повноваження органів поліції носять цивільний, а не військовий характер, вони виконують, перш за все, сервісні функції. Виключний цивільний правозахисний статус також підкреслюється відсутністю у Законі посад, що обіймаються військовослужбовцями, як це передбачено чинним законодавством, наприклад, для органів Державної прикордонної служби України або Національної гвардії України (див., закони України «Про Державну прикордонну службу України» та «Про Національну гвардію України»), – зазначили експерти управління щодо цих норм у попередньому законопроєкті в січні. – Навпаки, для поліцейських запроваджено систему спеціальних звань, що відрізняються від військових і характеризують поліцейських як представників цивільної, а не мілітаризованої служби, а поліцейські, у тому числі слухачі та курсанти вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських та які перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, на час служби в поліції знімаються з такого обліку і перебувають у кадрах поліції на спеціальному обліку (ч. 6 ст. 59 Закону)”.

На підтвердження цивільного статусу поліційних в управлінні послалися на пункт 1 Розділу 2 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 690 (1979) від 08.05.1979 «Декларації про поліцію». В цьому документі зазначається, що «поліцейський має продовжувати виконувати свої завдання із захисту громадян та власності під час війни та ворожої окупації в інтересах цивільного населення. У зв’язку з чим він не може мати статусу «сторони конфлікту»…». Нагадаємо, як член Парламентської Асамблеї Ради Європи наша країна зобов’язана дотримуватись ухвалених Радою Європи документів.

Таким чином в Головному науково-експертному управлінні ВРУ прийшли до висновку, що оповіщення військовозобов’язаних та резервістів безпосередньо пов’язано з проведенням мобілізації, як комплексу заходів з оборони країни (здійснення військового обов’язку, несення військової служби) та покладається на органи військового управління. У зв’язку з цим розповсюдження на поліційних обов’язків, пов’язаних зі здійсненням оповіщення військовозобов’язаних та резервістів під час мобілізації (за умови відсутності встановленого факту здійснення резервістом або військовозобов’язаним правопорушення), за чинної законодавчої бази у даній сфері та за умови необхідності адаптації законодавства України до європейського, не видається можливим.

Звертаємо увагу, що ці висновки були зроблені ще до першого законопроєкту, хоча зміст законодавчих ініціатив щодо роздавання повісток поліцією був такий самий. Чи зміниться думка експертів під час розгляду другого законопроєкту, поданого до розгляду Верховною Радою 30 січня цього року – час покаже.