«Кава — це мова сама по собі»

Авторка: Ірина Уварова.

Найбуденніше ранкове дійство – зварити каву. Всі процедури – на автоматі: джезва, чашка, баночка кави, цукор. І вже відчувши аромат ранкової кави, прокидаєшся для життя. Медики кажуть: чай краще за каву бадьорить, додають іще щось таке про нездорову залежність від кави, шкоду для судин, але ж ранок без кави – то загалом не ранок. І до речі, зверніть увагу на сьогоденні реалії приватного бізнесу під час війни. За статистикою, впродовж війни було відкрито понад 20 тисяч малих приватних підприємств (85 процентів засновників – жінки), і багато корисних справ, зокрема, реабілітація вимушених переселенців, крутиться навколо кав’ярень.

Феномен кави цікавий тим, що не є феноменом – все будується на наших мирних, затишних звичках, яким спокоєм віє від кавового глосарія: філіжанка, горнятко, пінка, вершки…

З кавою пов’язано багато цікавого, і свого часу – щоб ви знали – саме кава (ну, можливо, і чай) врятувала паперові медіа: поспіхом читають новини у ноутбуці, мобілці, а під каву – можна і газету.

Пропозиція випити кави іноді слугує тестом певних людських якостей. Колись завітали до нас в редакцію дві читачки, які до цього попередили телефоном, що мають претензії до програми телебачення (тоді ще програму друкували на пів газети) і готують скандал (сказали: Скандал!). А нам якраз подарували кавовий сервіз з крихітними горнятками, то ж до початку скандалу запропонувала гостям кави (аромат і скандалу, і кави вже висів у просторі). Жінки – ветерани праці, схильні до детальних розбірок, повсідалися зручно, а отримавши свою каву, обидві раптово застигли. – Що трапилося? – питаю. Одна каже: я сорок років не пила кави із цукром. – Ох, вибачте. – Та нє, — відповідає, — виявляється це таке щастя… Друга, дивлячись на малесеньке горнятко і вдихаючи кавовий аромат, попросила ніяково: я взагалі – не кавоман, але якщо вже п’ю каву, то більшими порціями, — можна мені 7 таких чашечок налити поступово? Чи треба казати, що скандалу так і не вийшло, просто поговорили за життя, бо ж нормальні люди.

Прочитала щойно на тему, що деякі відомі європейські фірми використовують кавовий ритуал як одне з тестових завдань співбесіди при прийманні на роботу: чи запропонує шукач роботи після розмови помити свою чашку, чи віднесе до кухні… Якось після відрядження до Львова (обмін досвідом) один з колишніх наших міських голів поділився на пресконференції заповітною мрією: треба, як у Львові, по обидва боки будівлі міськвиконкому поставити кав’ярні – половина скарг не дійде до провладних кабінетів…

Що пишуть про каву сьогодні? «Кава — дивовижний напій, який люблять пити люди в усьому світі. Багато хто не може почати свій день без чашечки ранкової кави. Зокрема, нещодавно дослідники виявили, що любителі кави менше схильні до суїциду, ніж ті, хто кави регулярно не вживає. Ризик спроби самогубства серед кавоманів знижений на 50% завдяки впливу кофеїну, оскільки він впливає на вироблення в організмі серотоніну і дофаміну — нейротрансмітерів, пов’язаних з емоціями.

Це не єдина корисна властивість кави — пропонуємо вашій увазі ще кілька фактів про неї. Кава бадьорить тільки лінивих. Кава — відмінний стимул для тих, хто любить полінуватися. Для таких людей кава — гарний стимулятор, а ось трудоголікам вона в такій якості, навпаки, протипоказана, оскільки виробляє зворотний ефект. Цікавим є той факт, що кава більше бадьорить жінок, ніж чоловіків: жінки після декількох чашок стають енергійніше, а чоловіки починають працювати повільніше і сумніваються в результатах. Каву можна просто вдихати. Спеціально для людей, які не уявляють своє життя без кофеїну, але з якихось причин не можуть регулярно пити каву, був розроблений портативний інгалятор «AeroShot», який виглядає як пластиковий циліндр розміром з мисливський патрон. У кожному такому пристрої міститься 100 мг кофеїну. По суті, це безкалорійна альтернатива кави та іншим енергетикам.

Кофеїн допомагає вам прийняти думку, відмінну від вашої власної. Кофеїн може особливим чином впливати на мозок: зокрема, він допомагає вам погодитися з твердженням, з яким раніше ви згодні не були, оскільки збільшує здатність мозку сприймати логіку чужих суджень. Правда, чим сильніше під час обговорення того чи іншого питання відволікатися на щось, що не належить до предмета розмови, тим менше ймовірність переконати опонента, бо він не зможе зосередитися на темі й приділити аргументам належної уваги.

Публіцист, сатирик, ірландський письменник, автор “Мандрів Гулівера” Джонатан Свіфт зауважував: “Кава робить нас жорсткішими, більш скептичними та налаштовує на філософський лад.” Найвидатніший майстер віденського вальсу й віденської оперети Йоганн Штраус черпав своє натхнення у каві: “Для натхнення мені потрібні лише відкритий рояль, тиша та чашечка кави. Від запаху кави народжується музика, тиша дозволяє її почути, а рояль втілити у життя.”   “У світі, безумовно, є речі, які варті того, щоб їм зберігали вірність. Наприклад, кава”, – романтично зазначав англійський письменник, лауреат Нобелівської премії Джон Голсуорсі. Художник-аніматор, режисер, сценарист, креативний директор студії Піксар і студії Дісней Джон Лассетер одного разу сказав: “Кава – це не напій. Це довгі затишні розмови, приємні зустрічі й милі побачення; це бадьорий ранок та м’який молочний вечір, кава – це настрій. Настрій жити!”

І далі – просто поговірки, промовки невідомих авторів: «У мене немає проблем з кофеїном. У мене проблема без кофеїну.” Кава не може вилікувати всього, але може вилікувати ранок!”. «Кава — це мова сама по собі », «Хороше спілкування настільки ж стимулююче, як чорна кава, і таке ж важке.”  “Хороші ідеї починаються з мозкового штурму. Чудові ідеї починаються з кави.”

Особисто мені сьогодні після ранкової кави сподобалося у фейсбуці таке побажання: «Хочеться смачної кави і сто сучасних літаків для ЗСУ. Жартую! Кави не треба».

Оце все – було про каву?