Як вплине на здоров’я українців відмова від переходу на літній час

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про обчислення часу в Україні». Відповідно до нього від 2025 року Україна більше не переходитиме з зимового часу на літній, а на території України буде закріплений єдиний київський час – UTC+2. Чи має зміна часу двічі на рік вплив на здоровʼя людини й, якщо так, який саме – розповіли фахівці МОЗ України.

Вплив на циркадні ритми

Усі ми маємо циркадні (добові) ритми – циклічні коливання інтенсивності біологічних процесів, повʼязані зі зміною дня й ночі. На думку вчених, зміна часу двічі на рік порушує сталі циркадні ритми, іншими словами впливає на наш внутрішній «біологічний годинник». Це підвищує ризики розвитку проблем зі сном, серцево-судинних захворювань, погіршення настрою і психічного стану,  зниження пам’яті та уваги тощо.

Порушення сну

Перехід на літній час може знижувати ефективність сну і збільшувати час засинання – око сприймає більше світла, отже організм виділяє менше гормону мелатоніну (що регулює цикли сну і неспання). Порушення сну, спричинені зміною часу, можуть тривати кілька днів, і це має особливо негативний вплив на людей, які вже мають розлади сну.

Погіршення самопочуття

Опитування Американської академії медицини сну (AASM) показали, що близько 63 % американців воліли б відмовитися від літнього часу, а 55 % – відчувають втому після переходу. Дослідники кажуть, що ця зміна має довгострокові негативні наслідки для нашого тіла та розуму.  Водночас стабільний режим дня сприяє кращому самопочуттю та зниженню рівня стресу.

Підвищення навантаження на серцево-судинну систему

Дослідження, які проводилися в Фінляндії, засвідчили, що порушення циркадного ритму під час переходу пов’язані з підвищеним ризиком ішемічного інсульту. Кількість госпіталізацій людей із цим діагнозом зростає впродовж перших двох днів після переведення годинника. Цей факт підтверджує також дослідження, опубліковане у The New England Journal of Medicine, за результатами якого виявилося збільшення кількості серцевих нападів у перший тиждень після переходу на літній час.

За результатами метааналізу саме перехід на літній час, хоч і незначною мірою, але помітно збільшує ризик гострого інфаркту міокарда.

Зростання ризику депресії

Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що недостатній сон і порушення добових ритмів можуть призводити до когнітивних порушень і підвищувати ризик розвитку депресії. Дані дослідження показують, що після переходу на літній/зимовий час багато людей відчувають підвищену тривожність і депресію. Це особливо актуально для людей, які вже мають схильність до психічних розладів.

Зниження уваги

Також є дані, що переведення стрілок уперед навесні різко збільшує ризик смертельних дорожньо-транспортних пригод — у США впродовж тижня після переходу цей ризик зростає на 6 %. Це частково пояснюється нестачею сну та порушенням циркадних ритмів.

Падіння продуктивності й зростання кількості випадків виробничого травматизму

Дослідження, опубліковане в Journal of Applied Psychology, вказує на те, що зміни в режимі дня, повʼязані з переходом на літній час, можуть знижувати продуктивність праці через втому та порушення ритму роботи. Перехід на літній час сприяє сонливості на робочому місці та збільшує травматизм на виробництві. Зміни в режимі дня можуть негативно впливати також на якість навчання.

«Тож перейти на «зимовий час» 27 жовтня та лишитися на ньому назавжди — це хороша ідея  з огляду на наше з вами здоров’я», – наголосили у МОЗ.

Та зауважили, що на початку 2019 року Європарламент підтримав пропозицію відмовитися від загальноєвропейської практики переведення стрілок годинника. Проте дійти згоди й прийняти спільне законодавство, яке врегулювало б припинення цієї практики, досі так і не вдалося, тому весь Євросоюз і надалі переводить годинники.