Місцева влада в умовах війни: погляд зсередини

У світі, де війна сповнена негативом та докорами до влади, ми отримали можливість почути відповіді від представника правлячої партії. У нас знайшлася чудова нагода поспілкуватися з місцевим представником партії «Слуга народу», заступником голови Кам’янської районної ради Олександром Шаблею. У тому числі і з таких важливих питань, як умови переговорів та можливого миру, про що днями анонсував «Пильний погляд».

– Ви людина, яка знаходиться всередині системи, які зміни в політиці помічаєте?

– Зсередини я бачу, що наш народ наразі об’єднався. Ми не ділимося за політичними амбіціями окремих партій, а працюємо на перемогу, бо це зараз найголовніше. Питання, які виносяться на обговорення, не зустрічають опозиції. Усі працюють консолідовано, усі питання вирішуються, а суперечливі моменти, які йдуть врозріз із лінією президента, навіть не виносяться на розгляд.

Які б не були ультиматуми обох країн, вони повинні гарантувати довгостроковий мир.

– Як ваше оточення сприймає ситуацію з переговорами, навколо яких зараз точаться такі голосні суперечки?

– Все залежить від умов, які запропонує нам Росія. Ті умови, які пропонували наші вороги в квітні 2022 року (здача території та складання зброї), абсолютно неприйнятні. Ніхто на це не піде. Перемовини мають бути спрямовані на закінчення війни, а не на тимчасове перемир’я.

Як сказав наш президент, це будуть умови на прикладі зернової угоди, тобто за участю посередників з обох країн. Я впевнений, що пан Зеленський не буде спілкуватися з Путіним віч-на-віч.

– Чи схиляєтесь ви до думки, що треба воювати до кінця (до останнього українця)?

– Ці наративи поширюються російською пропагандою. Все залежить від майбутніх умов і результатів президентських виборів у США. Зараз така ситуація, що немає з ким домовлятися. Трамп ще не президент (хоча багато хто прогнозує його перемогу), а з Байденом підписувати довгострокову угоду немає сенсу, оскільки нова влада може скасувати попередні рішення. Це впливає на постачання зброї, яке зараз затримується. Без допомоги наших партнерів ми не зможемо самотужки подолати ворога.

– Чи бачать люди, що вас оточують, місце для компромісів? Якщо так, то яких?

– Які б не були ультиматуми обох країн, вони повинні гарантувати довгостроковий мир. Це може включати створення буферних зон та виведення російських військ.

– Війна дуже сильно впливає на людей, як у тилу, так і у війську. Занадто багато зараз невдоволені політичним становищем країни і загалом політиками. Чи не почнуться внутрішні міжусобиці українців?

– Внутрішньої війни не буде на 100%. Є багато невдоволених політикою чи окремими політичними діячами, але це було завжди. Завжди були як задоволені, так і незадоволені, ті, хто підтримував владу, і ті, хто був в опозиції. Це і є основний принцип демократії – кожен має свою думку. Ми не мислимо однаково, і у кожного є доступ до інформаційних ресурсів. Кожна людина має право вибору: підтримувати чи не підтримувати чинну владу. До війни в нашому суспільстві також були суперечки, але зараз я не бачу передумов для внутрішнього конфлікту.

На початку війни були величезні черги з добровольців, а зараз ми бачимо гучні справи, як-от корупційні скандали навколо голів ТЦК в Одесі та мільярдні статки, які вони накопичують. Це негативно впливає на моральний дух.

Вкрай незадоволені люди будуть голосніше висловлювати свою думку, ніж задоволені, саме тому ми зараз бачимо стільки негативу у соціальних мережах та на вулиці.

У нас перед сесіями є дорадча рада – це президія, на якій збираються всі голови фракцій. Усі питання, які приймаються на сесії, вирішуються на цій зустрічі, а потім депутатам це детально пояснюється і виноситься на голосування. Ніяких конфліктів, наприклад партійних, немає, хоча люди дуже різні. Всі розуміють, що мають працювати для перемоги. Є непопулярні рішення, такі як закон про мобілізацію, але ж у нас війна.

– Які ключові проблеми армії ви бачите, як представник місцевої влади? Та як просувається мобілізація у нашому районі?

– Є багато проблем, які пригнічують патріотичність серед населення. На початку війни були величезні черги з добровольців, а зараз ми бачимо гучні справи, як-от корупційні скандали навколо голів ТЦК в Одесі та мільярдні статки, які вони накопичують. Це негативно впливає на моральний дух.

Однак місцева влада демонструє підтримку військових через офіційні запити. За підтримки волонтерів, депутатів та небайдужих громадян ми допомагаємо вирішувати запити військових. Я особисто займався пригоном авто для ЗСУ, залучаємо кошти на тепловізори і дрони. Все це спрямоване на те, щоб люди розуміли: коли вони звертаються до місцевої влади, це приносить результати.

– Розгорнулась величезна мобілізаційна кампанія, яка демонструє свої результати (ми бачимо, що люди оновлюються в реєстрах та великі черги біля військкоматів говорять самі за себе), але наразі знову повертається тема “миру”. Як місцевій владі діяти в таких розбіжностях і швидко переключатися?

– Ми звикли до таких змін. Прифронтові території ще краще пристосовані до змін. За ці два з половиною роки ми вже адаптувалися до цих умов і швидко реагуємо на запити від Української асоціації районних та обласних рад (УАРОР). Ми розуміємо важливість обох процесів – і мобілізації, і пошуку миру.

Місцева влада повинна залишатися гнучкою і готовою до будь-яких змін.

– Поділіться особистими думками щодо майбутнього після війни?

– Зараз допомагати тим, хто потрапив у біду, зокрема нашій країні, є популярним і престижним. Я на 100% впевнений, що після закінчення війни до нас прийде велика кількість інвесторів, які будуть вкладатися в розбудову житлового фонду та інфраструктури України. Це створить додаткові робочі місця, що сприятиме зростанню внутрішніх економічних показників.

Також, ми бачимо приклади великих скандалів та розслідувань щодо тих, хто розкрадає бюджетні кошти. Одним з таких прикладів є Коломойський, який, незважаючи на свої мільярдні статки, не зміг уникнути відповідальності. Вважаю, що потрібно більше висвітлювати такі випадки та робити їх показовими, щоб боротьба з корупцією стала більш ефективною.

Розмовляла Ольга Конопка