Голуб`ятні — дивовижні раритетні пам’ятки Кам`янського

Автор: Віктор Куленко.

Двори Кам’янського – окрема цікава історія міста. Якщо точніше – це історії людей, які тут жили, те, що вони розповідали своїм дітям та онукам, те, що збереглось в пам’яті їх сусідів. Багато таких історій є у кожного двора. В деяких – ще є кому їх згадати, а в деяких, на жаль, вже ні. Наприклад, раніше майже в кожному дворі були столи, за якими кожного вечора чоловіки грали в шахи чи доміно, а «свої» дворові бабусі стежили до якої дівчини прийшов чи приїхав новий кавалер. А ще у багатьох дворах були голуб’ятні та звісно ж ті, хто опікувався й самими голубами, і їх місцем проживання. Подекуди голубники залишись й зараз, але ж більшість вже в занепаді. Та, мабуть, проходячи поряд цих чудернацьких споруд, нинішня малеча вже навіть не здогадується, що раніше ці місця викликали у їх однолітків з минулого не меншу цікавість, ніж у сучасних дітей гаджети.

«Пильний погляд» спробував дослідити історію місцевих голубників, поспілкувавшись з місцевими мешканцями та дізнався багато цікавого. Наприклад, чим відрізняються голуб`ятники від голубівників, чому голубники фарбували в яскраво-сині кольори та, де у Кам`янському знаходиться одна з найстаріших збережених в первозданному вигляді голуб’ятень міста.

Голуби та голуб`ятні – одна з тих численних відмінностей, з яких колись складалося обличчя нашого міста. У минулому столітті приватні голубники прикрашали мало не кожен двір, про таке господарство мріяли багато хлопчаків. Голуб`ятні були всюди: на дахах сараїв, різних прибудовах, у палісадниках. Але згодом невеликі будиночки, за стінами яких можна було почути воркування й трепетання крил стали зникати, на їх місце прийшли гаражі.

Голубники були у всіх районах міста, подекуди вони є й зараз. На жаль, багато з них вже доживають свій вік без постійних мешканців чи служать для інших цілей, або просто розсипаються від старості.

Можливо одна з найстаріших, збережених в первозданному вигляді голуб’ятень міста — та, що знаходиться на Пісках, на вулиці Заводській, 54. На жаль, сьогодні колишній пташник служить сараєм для непотрібних речей.

Якщо піднятись від ринку вгору по вулиці Української Добровольчої Армії (колишня Республіканська) і зупинитися недалеко від перехрестя з проспектом Відродження (Аношкіна), то можна побачити у дворі дах невеликої старої голуб`ятні.

Заглибившись у двори між вулицями Запорізька, Медична та проспект Відродження (Аношкіна) можна побачити двоповерховий голубиний будиночок з башточкою блідо-рожевого кольору. Висотна забудова приховує його від цікавих очей.

“На подвір’ї школи № 7 (вулиця Портова), де навчався мій батько, була височенна голуб’ятня. Він дуже любив голубів, тому інколи навіть прогулював уроки, спостерігаючи за ними з голуб’ятні”, – розповів місцевий мешканець Андрій Іванченко.

Не у всіх шанувальників цього хобі були власні голубники. Тож вони могли тримати птахів на горищі. Особливо багато голубів було в одноповерховій забудові Нових Планів на Пісках. Але цих голубів не можна було побачити на смітниках в пошуках їжі чи просто у дворі. Їх тримали під замком, охороняючи від змішування порід, хижих птахів або просто злодюжок.

Породисті птахи коштували дорого. Розповідають, що в 50-ті роки минулого століття пара декоративних турманів коштувала три місячні зарплати. Турмани любили перекидатися в польоті: складали крила і, перехилившись так, що хвіст торкався голови, швидко падали вниз, виконуючи сальто-мортале.

Голуб`ятні будували двоповерховими або на стовпах (метрів шести) яскраво-синього кольору. Вважалось, що голуби люблять синій колір, запам’ятовують свій будинок та повертаються.

Зараз в Кам’янському серед голубників, які ще залишились у дворах, рідко можна зустріти голуб`ятні такого кольору. Частіше вони темно червоні, бордові, зелені, а то і взагалі такі, що позбулися фарбування.

Голубів обмінювали чи продавали. Продані могли повернутися. Це був бізнес для одних, пристрасть і колекціонування для інших. Цікаво, що тих, хто займався купівлею-продажем називалися голуб`ятниками, а тих, хто розводив  — голубівниками.

“В останньому будинку по вулиці Обухівській, біля Вокзальної, жив старик Латишев. Він дружив з дитинства з Леонідом Іллічем Брежнєвим. Обидва були запеклими голубівниками. Обмінювалися голубиними парами. Там, до речі, у дворі досі стоїть розвалена голуб`ятня”, – поділився спогадами місцевий мешканець Сергій Смоляк.

“В п`ять років я отримав в подарунок пару рудих голубів. Відтоді це моя найбільша пристрасть. Раніше голуб`ятні стояли чи не у кожному дворі. Голубівників об`єднувала любов до цих птахів, незалежно від статусу й віку. Голуби коштували від 10 до 50 радянських рублів, тому птахів переманювали”, – розповів один із найвідоміших у Кам`янському голубівників Анатолій Савенко.

Ось така вона маленька сторінка з історії Кам’янського. Її залишки ще нагадують нам про ті часи та людей, для яких піклування про птахів було чимось важливим та значним. Сьогодні звичайних голубів в Кам’янському підгодовують люди. Особливо багато птахів завжди можна побачити на площі Героїв Майдану чи площі Калнишевського. Голубиним послідом помічені лавочки, укладена тротуарна плитка, паркани й бордюри. Та й нинішні голуби здається теж трохи осучаснились, іноді навіть не чекають, щоб їм щось перепало, а вистрибують до перехожих, що на лавочках у центрі міста зупиняються з’їсти якийсь пиріжок чи гамбургер. Тож місто набирає нових історій, які вже складатимуть для своїх дітей та онуків ті, хто зараз ще може розпізнати у своєму дворі стару голуб’ятню.