Чому перемога Трампа стала для багатьох українців «неочікуваною»

Автор: Сергій Гузь.

Сьогодні багато українців «неочікувано» дізналися, що на виборах в США переміг Дональд Трамп. В мережі повно дописів про «все пропало» та поганих виборців в США, які чогось там не розуміють і неправильно голосують (нагадує репетування про неправильні вибори у нас 2019 року). Проте для нас варто усвідомити, що ось така «неочікувана» перемога Трампа – наслідок викривленого висвітлення американських виборів в українських медіа.

Більшість українських медіа, як і політичні еліти країни, відверто вболівали за Камалу Гарріс та Демократичну партію. Традиція не нова і почалася ще за часів Петра Порошенка, який на виборах 2016 року відверто поставив на перемогу Хіларі Клінтон – і програв. Був скандал, багато дискусій, що не можна так робити у майбутньому. Тоді переміг Дональд Трамп.

Але вже на виборах 2020 року уся українська політична еліта знову вболівала за демократа Джозефа Байдена. Нам пощастило, бо Трамп програв. Програв, але не забув як українська влада відмовила йому у допомозі розслідування скандалу навколо Хантера Байдена – сина поки що чинного президента.

Цей вибір 2020 року став фатальним і зараз. Бо від самого початку українська влада, політичні еліти й медіа знову зробили ставку на перемогу Байдена. Причому настільки відверту, що «мочили» Трампа де тільки можна – від публічних заяв до численних публікацій в українських медіа.

Трамп став таким собі уособленням зла, що насувається на Америку, ледь не гіршим за Путіна. Тож не дивно, що зараз його «неочікувана» перемога виглядає суцільною політичною катастрофою, яка може мати дуже серйозні наслідки для зовнішньої політики України та нашої підтримки у світі.

Але чому ж тоді американці надали перевагу одіозному Трампу, а не харизматичній кандидатці від демократів Камалі Гарріс? Ось про що мали б писати українські медіа весь цей час.

Є кілька серйозних причин, що забезпечили перемогу Дональда Трампа.

По-перше, це наслідки неоліберальної політики, яку в останні десятиліття підтримували демократи. Це та сама політика, яка призвела до розмиття кордонів, перенесення виробництв в інші країни з дешевшими ресурсами та робочою силою. Як наслідок, американці почали втрачати роботу в себе вдома та впевненість у своєму майбутньому. Робочий клас, на який традиційно спирались демократи на виборах, розчарувався у політиці, яку вони проводили.

По-друге, це наслідок антилівої та антисоціальної політики серед самих демократів. Адже ця партія асоціювалася саме з лівим рухом в США. Так, це не те саме, що наші комуністи чи соціалісти, але це саме соціально орієнтовані представники партії, яких викинули, замінивши на таких консерваторів, як Дік Чейні. Лівим виборцям Америки просто не знайшлося достатньо лівого кандидата в президенти від демократів.

По-третє, це наслідок невпевненої зовнішньої політики США. Численні конфлікти, в яких Америка бере участь і витрачає на це сотні мільярдів доларів – не дали результатів для самої Америки. Який сенс витрачати шалені гроші? – ставлять питання виборці. І це так само стосується України, як і Іраку, Афганістану, Сирії та інших «гарячих точок».

Можна наводити й інші аргументи, але суть буде у тому, що Дональд Трамп запропонував виборцям розв’язання цих проблем: повернути робочі місця в США, надати більший соціальний захист та припинити витрачати гроші платників податків на війни в усьому світі. І це те, чого виборці очікували саме від демократів, а не республіканців.

Чи значить, що Трамп виконає усі свої обіцянки? Зовсім ні. Він не тільки харизматичний лідер, але і дуже егоїстичний. Насправді він набагато ближчий українським політикам, ніж вони готові у цьому зізнатися. Бо він так само заради своїх інтересів готовий переступити через закон чи свої обіцянки, буде відверто брехати та звинувачувати у всіх невдачах опонентів. І він так само полюбляє дружити з великим бізнесом (який у нас часто пов’язують з олігархами).

І останнє. Ніякої громадянської війни в США не буде. Це чергова «страшилка», якою лякали виборців, а заодно й українців. Напруження виборів спаде і в США почнеться новий політичний сезон з призначення уряду, керівників Сенату та Конгресу. Ось тоді й побачимо, яку насправді політику стосовно України буде проводити пан Трамп.