Коли не віриш в результат лікування або, що таке ноцебо

Ми всі чули про ефект плацебо, коли пігулка без всіляких речовин може діяти як ліки. А все тому, що людина вірить у результат та своє зцілення. Тобто сила її думки налаштовує організм на перемогу над хворобою чи принаймні  працює на покращення стану хворого. Цей метод доволі часто застосовують у різних медичних експериментах. А от ефект ноцебо теж може впливати на людину, тільки протилежним способом – коли пацієнт не вірить у результат лікування ще на його початку й налаштовує свої думки на негативний фінал.

Детальніше про те, чим відрізняється плацебо від ноцебо та як воно впливає на наше здоров’я – розповів  Cleveland Clinic доктор медичних наук та лікар профілактичної медицини Роберт Сапер.

За його словами, ефект ноцебо – наслідок віри у хворобу. Водночас коли ми віримо в одужання та те, що ліки допоможуть, то це називають ефектом плацебо.

Ці “брати-близнюки” є прикладами того, “як розум і тіло працюють разом”.

Проте це не означає, що “все у нашій голові”.

“Існує сильний зв’язок між розумом і тілом. Інформація, яку ми отримуємо від наших тіл, “подорожує” по нейронах до мозку. Мозок має складні способи її обробки. Наприклад, коли ми відчуваємо біль, мозок має здатність надсилати до тіла інформацію, яка може пом’якшити чи посилити больові відчуття”, – зазначає доктор Роберт Сапер.

Тобто думки, почуття та емоції певним чином позначаються на організмі. А негативні очікування можуть впливати на наше сприйняття цих ефектів.

Плацебо – це речовина, яка не має лікувальних властивостей, але при цьому може викликати позитивний ефект у людини, яка її вживає.

Натомість ноцебо є його протилежністю – це негативні очікування щодо того, що лікування не принесе бажаного результату або ж нашкодить.

“З ефектом плацебо ми бачимо, що люди отримують користь від втручання, навіть якщо немає жодних наукових підстав для цього. Ефект ноцебо працює подібним чином, але з негативними наслідками”, – зазначив Сапер.

Простіше кажучи, те, що ми очікуємо, формує наш досвід і впливає на те, як ми сприймаємо дійсність.

Наприклад, якщо ви вип’єте чашку кави наприкінці дня, вам буде важче заснути. Навіть якщо кава без кофеїну. Якщо друг не радить відвідувати певний ресторан, бо йому там не сподобалася їжа, ймовірно, ви з меншою насолодою їстимете своє замовлення.

Ба більше, навіть спосіб, у який медичний працівник ділиться з вами інформацією, може підвищити ймовірність виникнення ефекту ноцебо.

“Якщо ви прийдете до лікаря і запитаєте про лікування, а він скаже: “Ну, я не думаю, що це вам допоможе, але можете спробувати”, то ви не тільки втратите потенційний ефект плацебо, але й можете отримати негативний результат. З іншого боку, якщо я пропоную лікування з надією та оптимізмом, то, ймовірно, пацієнт отримає кращий досвід його застосування”, – зауважив Роберт Сапер.

Знання про ефект ноцебо може допомогти більш критично поглянути на потенційний зв’язок між власними очікуваннями і тим, як вони впливають на самопочуття.

“Скажімо, ви пошкодили спину, розгрібаючи під’їзну доріжку. Ваш лікар рекомендує фізичну терапію. Але ви вже проходили її кілька років тому для лікування коліна, і вона не допомогла.Отже, ви припускаєте, що фізіотерапія не допоможе і для вашого стегна. Ви йдете. Але не дивно, що стегно досі болить. Тепер ви думаєте про операцію. Якби ви мали вищі очікування від терапії, то, можливо, вона була б більш успішною. І ви могли б уникнути оперативного втручання. А може, й ні», – розмірковує лікар.

Та додає, що наші розум та тіло мають деякий потенціал для поліпшення або, навпаки, погіршення деяких типів симптомів. У деяких випадках цей потенціал можна використовувати з користю.І це може бути корисним для розуміння та використання у своїх інтересах.