Мандри у пошуках щастя: у театрі Кам’янського відбулась прем’єра вистави «Блакитний птах»

Автор: Віталій Доброгорський.

Брат та сестра Тільтіль і Мітіль вирушають у подорож у пошуках Блакитного птаха – птаха щастя. Та долаючи на своєму шляху багато перешкод вони починають розуміти, що щастя насправді живе поруч, та за ним не варто далеко ходити, а просто треба навчитися бачити його у тому, що поруч, а головне – у тих, хто поруч з тобою. Але саме мандри допомагають героям це зрозуміти. Прем’єра філософської казки «Блакитний птах» за всесвітньовідомою п’єсою бельгійського драматурга Моріса Метерлінка, яку він написав на початку минуло століття, відбулась у минулу неділю на Новій сцені театру ім. Лесі Українки. “Пильний погляд” побував за лаштунками перед прем’єрою вистави, спостерігав за реакцією глядачів, а також мав змогу оцінити, чи вдалось юним акторам — вихованцям театральної студії SOUL Дитячої  Творчої майстерні «Гармонія» втілити в життя образи героїв та задум режисерів.

Оскільки прем’єра вистави відбулась напередодні новорічних свят, то у театрі створили справжню святкову атмосферу. У фоє глядачів зустрічали казкові герої, з якими можна було сфотографуватись на фоні новорічної ялинки. А перед виставою присутніх привітали Санта Клаус і веселий ельф, запропонувавши всім охочім потанцювати прямо у залі під веселу музику.

Та все ж головною родзинкою цього дня була саме прем’єра нової вистави.

Вважається, що п’єса «Блакитний птах» – доволі складний для постановки твір з огляду на її масштабність і велику кількість персонажів. В оригінальному творі Моріса Метерлінка їх майже 70. У постановці театру ім. Лесі Українки кількість героїв була меншою, але це не вплинуло на враження від дійства. Та й вихованці театральної студії SOUL Дитячої  творчої майстерні «Гармонія», які виконали більшість ролей у постановці, – не підвели своїх наставників та дорослих акторів, що грали з ними поруч.

Головні ролі у виставі, брата та сестру Тільтіль та Мітіль, зіграли студійці Артем Килимник та Софія Салатовка. Попри юний вік, вони мають вже чималий досвід роботи на сцені у виставах театру. Артем грав у казках «Снігова королева», «Кришталевий черевичок» та виставі «Ніч перед Різдвом», а Софія мала помітні ролі у казках «Легенда Нарнії» і «Крижане серце». А ще вони разом грали у мюзиклі «Шоумен». Тож режисерка вистави «Блакитний птах», заслужена артистка України Марина Юрченко без вагань довірила їм головні ролі та не помилилась у виборі.

Разом з юними акторами у виставі залучені й відомі митці театру: Юлія Жиліна, Світлана Нікітенкова-Вертій, Едуард Тесленко. Кожному з них довелось виконати кілька ролей, перевдягаючись за кулісами. Тож атмосфера, яку створювали на сцені актори різних поколінь була дуже яскравою та захопливою, а гра акторів гармонійною та переконливою. Діти та дорослі добре «зігралися» й разом стали справжніми партнерами на сцені.

До безперечних «плюсів» вистави можна сміливо віднести світлове оформлення та хореографічні номери. До речі в танцях головні ролі Вогню і Води дістались провідним артистам балету театру Євгену Дудці та Ользі Тереховій. Їх професіоналізм у створенні образів цих двох стихій доповняли яскраві костюми.

Костюмерному цеху театру за роботу над постановкою можна також поставити найвищу оцінку, бо саме образи героїв п’єси були напрочуд оригінальними, гармонійно «вписувались» в гру світла, передавали відчуття часу, настрій та почуття, що намагались відобразити актори на сцені.

Вистава вдалась та зусилля величезної кількості людей, що брали участь у її підготовці, не були марними й всі вони можуть пишатися своєю роботою. Саме такі висновки можна було зробити, дивлячись на те, як на казкове дійство реагували найголовніші глядачі «Блакитного птаха» – діти. Малеча жваво та емоційно реагувала на все, що відбувалось на сцені, співчувала та вболівала за головних героїв, симпатизувала та підтримувала тих, хто потрапляв у важкі перепони, лякалась злих персонажів, а у фіналі дарувала щирі посмішки та демонструвала свою вдячність всім, хто подарував їм цю зворушливу різдвяну історію про любов та перемогу добра.