Затишні речі, або «Не ображайся, будь ласка, свинота, …»

Авторка: Ірина Уварова.

Колись на якійсь вечірці почесна гостя зібрання дуже потішила: «Зараз буду співати! Співаю, правда, погано – ані слуху, ні голосу, — зате довго». Усіх присутніх зачарувала тоді ця жінка гумором, щирістю, і до речі, пісні у її виконанні – далекі від автентичного тексту та мелодії, виявилися напрочуд гарними — затишними. Здавалося б повна відсутність логіки, але отак у нас усе – і зима з дощами, і сердечні розмови зі сміхом крізь сльози, й неймовірна увага до дрібниць, на які до війни не глянув би…

От пише жіночка у Фейсбуці: «Моя найбільша і найдивніша ковдра страшенно ряба, ми називаємо її «Бабуліна ковдра». Так шити не можна, це дарма змарнована тканина. Між кожним лоскутком мав бути будь-який контрастний однотонний. Але шила я її роки півтора тому, не думала про такі тонкощі. Просто отримала задоволення від вечірнього шиття. І хоч вона страшенно ряба, але дуже велика!»

Затишні речі, що є такими всупереч логіці, але насичені чиєюсь турботою та гумором. Про них зараз зимою, під час повітряних тривог або відключення світла багато пишуть і говорять. І тема не нав’язає у зубах, хоч видається зовні простою й дрібненькою.

Про тарілки, наприклад. «Що може бути смачнішим за яблучний пиріг з корицею, натертою для нього власними руками? Це — аромат листопада та затишку. Секрет особливого пирога — в його подачі. Тарілка у стилі 50-х зробить це блюдо у сто разів смачнішим і теплішим»…

Або – про картату ковдру: «Яка ж осінь без ковдри у шотландську клітинку, якою так приємно вкриватися, коли за вікном дощить? Якісна, м’яка, тепла, а головне — затишна та мобільна. Вкрившись цією ковдрою, можна випити какао на кухні, а потім віднести його до спальні для перегляду романтичної комедії з коханою людиною».

Чашки із зефірками, посуд з пінгвінами: «Годі жалітися на холоди! Буріть приклад з пінгвінів! Вони закутуються у теплі шарфи й не сумують. Є такий мотивувальний посуд.

А ще виявляється мотивує до відчуття тепла й затишності… одяг для тварин: «Брати наші менші теж мерзнуть. Не біда! Їх можна вбрати У теплі яскраві светри, куртки та комбінезони для дому та вулиці. Вони будуть за це дуже вдячні!». Де ж гумор, спитаєте? А – зараз. У телеграмі на каналі одного з прифронтових міст Донеччини знайшла таке «оголошення» : «Район «Райвідділ». Завелася в нас мразотна тварюка, яка безсовісно вже вдруге роздягає мого собаку. Випускаю рідного песика погуляти у куртці на вулицю, а пес вертається без одежини! Якщо тобі, крадію, так вже потрібна та собача курточка, підійди й попроси. Я, може, й віддам. На відміну від тебе, лайна такого, я людина добра і завжди готова допомогти, якщо по-нормальному, а тепер, пацюк смердючий, не дай боже, побачу нашу куртку на твоїй тварині, то зламаю тобі носа. Не ображайся, будь ласка, свинота, а якщо хочеш висловити мені невдоволення щодо цього оголошення, або у тебе прокинеться совість зненацька, то віддай вкрадене і набери мій телефон! Антоніна. Без жодної поваги» І телефон далі вказано…

Як не дивно, наш народ пристосувався до того, щоби затишними речами стали…шкільні підручники та спільне виконання домашніх завдань. Приклади із сучасних підручників: «Лише на три хвилини на день заглядає полум’яне око бога сонця Ра у святилище богині Ізіди. Величезне дзеркало збирає світло, перетворюючи його в жар, і жерці випікають на дорогоцінному маслі жертовні коржі з білої пшениці. На жаровні вміщується лише два коржі, але хоча й розпечена вона, навіть у сонячному полум’ї потрібна ціла хвилина, щоб пропекти обидва коржі з одного боку. А приготувати потрібно неодмінно три коржі — по одному кожному з головних богів: сонячному Ра, похмурій Ізіді й могутньому Осірісу. Як упоратися із цим завданням?». Відповіді не питайте, не знаю, але стиль…форма…тема!

Вечір, щоправда, перестане бути млосним після такої задачки: «Ви їдете в авто і на одній зупинці бачите трьох людей: 1) стареньку бабцю, якій негайно потрібно до лікарні інакше вона помре, 2) свого старого товариша, котрий колись врятував вам життя і який запізнюється у дуже важливій для нього справі та 3) дівчину (хлопця) своєї мрії. У вашому авто, крім вашого місця є ще одне (ви не можете взяти з собою більше однієї людини). Кого ви оберете, як ви вчините?». Але щось величне у цьому є.

Ще одну задачу навіть не дочитала до кінця: для задоволення (неперевершеного, — підручник же ж) вистачило лише перших речень: «В одній в`язниці на всесвітній день зеків влаштували конкурс-гру. У грі беруть участь усі в’язні й у разі виграшу адміністрація обіцяє всіх їх випустити».

Як бачите, зима – не таке вже й горе.