Свавілля під прикриттям доброї справи: у Кам’янському троє активістів з супроводу «На Щиті» намагались «виховати» пенсіонера, влаштувавши автопогоню та жорстоке побиття

Війна забирає найближчих та найдорожчих людей, які віддають своє життя у боротьбі за вільну Україну. Тож ініціативи гідно провести полеглих воїнів в останню путь мають викликати лише повагу і підтримку. Однак у Кам’янському така ініціатива часом призводить до конфліктів під час проходження містом колон з автівками супроводу «На Щиті». На початку січня стався справжній скандал з побиттям пенсіонера, погонею містом та жорстокою розправою над водієм прямо під стінами колишнього Заводського райвідділу поліції у центрі міста.

Цей випадок змусив «Пильний погляд» більш детально розібратися: чому виникають конфлікти, хто відповідає за організацію супроводу, чому поліція не виконує своїх обов’язків та що робити, щоб гідно вшановувати воїнів?

Кривава погоня містом

Більшість з цих конфліктів були неприємними для інших учасників дорожнього руху, але все ж дрібними: хтось посварився, комусь розбили бокове дзеркало через те, що машина не пропустила чи «не так» вшанувала колону, яка везла на поховання загиблого воїна.

Вдень 2 січня багато мешканців міста були шоковані тим, як окремі учасники колони супроводу «На Щиті» влаштували бійку на трасі з водієм старенької «Газелі». Це сталося біля колишнього трамвайного ДЕПО по дорозі на “Запоріжжя-Камянське” (колишня станція«Баглій»).

За словами постраждалого, 64-річного пенсіонера з Кам’янського, він повертався з Дніпра на своїй «Газелі», стояв на зустрічній смузі і якраз пропускав колону «На Щиті», яка спускалася з мостового переходу через залізничні колії в кінці проспекту Ювілейний. Коли вже проїхали усі автобуси та автівки з прапорами й надписами «На Щиті», він пропустив ще зо два десятки цивільних авто і почав рухатись, оскільки вирішив, що це їде звичайний транспорт, який не є частиною супроводжувальної колони.

В цей момент дорогу йому перекрила біла «Ауді», з якої вискочив молодик у військовій формі (як здалося постраждалому). Цей чоловік відразу розбив бокове дзеркало «Газелі», спробував розбити лобове скло, а коли це не вдалося – поліз у кабіну бити водія. Шокований пенсіонер не мав іншого вибору, як  захищатися. Тоді нападник побіг до своєї «Ауді» та поліз у салон.

Як згодом з’ясувала редакція, чоловіком з «Ауді» виявився Олександр Пляко (на фото), місцевий комерсант, власник магазинів солодощів «ШОКолад», голова правління ОСББ на проспекті Металургів, 52. Він розповідає про себе, як про волонтера, що допомагає військовим. Але інші учасники супроводу також називають його найбільшим провокатором конфліктів на дорозі під час руху колони супроводу “На Щиті”, який вже не вперше створює проблеми для інших водіїв.

 

Зі слів водія «Газелі», він злякався, що нападник може дістати зброю, тому вирішив залишити небезпечне місце і поїхав у напрямку центру міста. В цей час відразу кілька цивільних машин з супроводу влаштували справжню погоню з сиренами по центру міста, наражаючи на небезпеку усіх інших учасників дорожнього руху та пішоходів.

Рятуючись від переслідування, водій «Газелі» під’їхав до будівлі колишнього Заводського РОВД, прямо до входу, та сховатися під захист поліції не встиг. Молодики з трьох автівок нагнали його, забризкали з балончика і почали бити прямо перед входом, аж поки в ситуацію не втрутилися двоє співробітниць служби превенції, яка зараз знаходиться у цій будівлі.

Побитий літній чоловік вирішив піти до своїх знайомих, які живуть у сусідньому будинку поряд з податковою на вулиці Медичній. Але вже у дворі троє молодиків знову нагнали його, забризкали очі з перцевого балончика, повалили на землю та почали по-звірячому бити ногами. Невідомо чим би це скінчилося, якби в ситуацію не втрутилися місцеві мешканці, які фактично врятували водія «Газелі» та надали йому допомогу.

На цьому пригода не скінчилася. Зі слів свідків, Олександр Пляко спробував викрасти «Газель», але не зміг її завести без ключа. Тоді вирвав електропроводку, щоб машина не могла їхати. Зі слів інших свідків, нападники також хотіли порізати «Газелі» колеса, але цього вже не дала зробити поліція, яка прибула на місце подій.

 

За фактом побиття пенсіонера поліцією Кам’янського відкрите кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (умисні легкі тілесні ушкодження). Проте за три тижні досі нікому не оголосили підозру.

«Виховання» чи розправа?

Ми витратили багато днів, щоб встановити усі обставини цього побиття пенсіонера та інших конфліктів, причетних до цього людей та організацій. Для нас було очевидно, що складність теми, небажання кинути тінь на пам’ять про загиблих воїнів – змушують нас бути максимально ретельними у перевірці фактів та доборі кожного слова.

Звісно, у тих учасників колони супроводу, хто бив дзеркала та конфліктував з іншими водіями чи перехожими є «своя правда», яку вони називають «виховною роботою». Найпоширеніше виправдання  – що інша сторона не виявила поваги, відмовилась пропускати колону і тому подібне, аж до звинувачень, що то усе «сєпари».

У тих, хто по-звірячому заганяв по місту та бив пенсіонера, теж знайшлась своя правда.

Відразу зазначимо, що Олександр Пляко, який розпочав конфлікт та спровокував інших учасників на погоню та бійню, відмовився зустрічатись з журналістами редакції, аби надати свої пояснення. Лише кинув у телефонній розмові фразу, що водій «Газелі» «позбивав пішоходів». Проте в поліції відсутні жодні провадження щодо цих звинувачень.

У приватних розмовах з іншими свідками та учасниками побиття, Олександр Пляко заявляв, що водій «Газелі» висловив неповагу до загиблого воїна.  Ці слова начебто чула і Ксенія Шулєшова, ще один свідок з боку учасників розправи, які називають її відповідальною за організацію колони супроводу, разом з Анною Берковською.

Інший учасник погоні та свідок заявив журналісту, що чув, як водій «Газелі» вийшов з машини та почав кричати перед колоною «Слава Росії!» і погрожувати приходом російських військ. А на зустрічне питання, чи вірить він сам, що будь-яка людина при пам’яті буде таке кричати перед колоною, яка везе на поховання загиблого воїна, чи відомо хоч про один такий випадок в нашому чи іншому місці – не зміг навести жодних аргументів.

Водія «Газелі» намагалися звинуватити у скоєнні ДТП та тому, що він залишив місце аварії. Поліція навіть встигла оголосити машину у розшук, хоча в цей час автівка вже стояла біля будівлі служби превенції, а водія зухвало били на їх очах. Як виявилося, звинувачення у ДТП теж було безпідставним.

Чому різняться версії подій від учасників побиття пенсіонера та свідків з їх боку зрозуміти можна: скоєний кримінальний злочин і зараз вони хочуть виправдати свої дії за будь-яку ціну. Вони навіть готові піти на змову у своїх свідченнях, бо їм здається, що в цій ситуації найлегше – звинуватити постраждалого пенсіонера в сепаратизмі та підтримці агресора. Це, начебто, виправдовує скоєний злочин в очах громадськості та поліції.

Ви здивуєтесь, але багато людей виправдовують подібне насилля, навіть не знаючи усіх обставин та підстав. Один з місцевих активістів, який зараз служить в ТрО, влаштував у себе опитування на цю тему.  І 30% тих, хто взяв участь в опитуванні, виправдали «виховну роботу». Лише 47% заявили, що подібними конфліктами має займатися поліція. Тобто, кожен третій готовий відкинути правосуддя та вдатися до самосуду чи помсти.

Звісно, на дорозі можуть трапитися різні люди, навіть відверті хами. Анна Берковська, депутат Кам’янської райради і одна з ініціаторів створення колони, навела приклад, коли в одному з супроводів вона попросила іншого водія зупинитися, почекати хвилинку і пропустити колону, а той у відповідь вкрив її матом. «І що мені, дівчині, робити в такій ситуації?» – риторично запитала вона. А далі розмова пішла про те, що якби на її місці був хтось з воїнів чи тих, хто втратив рідних на війні, то цілком міг зірватися.

Але у випадку з побитим пенсіонером, як і інших конфліктних ситуаціях, жоден з нападників не був військовим.

За дії учасників колони ніхто не відповідає

Розбираючись в цій історії ми зі здивуванням дізналися, що за організацію колони «На Щиті» ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Точніше, відповідальність не хочуть брати за ту її частину, яка складається з різних активістів та волонтерів, як от Олександр Пляко.

Ксенію Шулєшову, яка зараз працює в Кам’янській районній військовій адміністрації, багато мешканців міста знають по громадській активності навколо відбудови школи №20 на Соцмісті. Зараз вона готується обійняти посаду, що буде пов’язана з роботою з ветеранською політикою у РВА. Її, як і Анну Берковську, учасники називають ініціаторами та неофіційними відповідальними за колону супроводу.

Сама Ксенія Шулєшова не вважає себе керівницею колони. За її словами, ця ініціатива розпочалася ще 2022 року з ідеї підтримати родини військових та тих мешканців міста, які виходили вшанувати воїнів. Усе починалося з кількох людей, але дописи та заклики в соцмережах стали поширюватися і людей на супровід виходило все більше.

 

 

За її словами, назва «На Щиті» не має нічого спільного з однойменним гуманітарним проектом ЗСУ, який займається пошуком тіл загиблих воїнів. «Раніше машини, в якій везли загиблого воїна, маркувалися за радянським зразком «Груз 200», – розповідає Ксенія. – Ми вирішили, що в українських традиціях краще мати напис «На Щиті», щоб підкреслити шану до воїнів».

«Часом родина загиблого воїна невелика, так що коли вони бачать колону супроводу, бачать людей, що вийшли на вулиці віддати шану воїну, вони відчувають вдячність суспільства за їх подвиг», – розповідає про започаткування ініціативи Анна Берковська.

Спочатку колона супроводу «На Щиті» рухалася, оминаючи центр міста, вже від залізничного вокзалу виїжджала на проспект Ювілейний, де люди могли вийти до дороги, щоб віддати останню шану. Потім, за словами Берковської, міська влада підтримала ідею і там запропонували змінити маршрут, щоб колона їхала через центр міста, де б більше людей могли долучитися до цієї акції.

«От коли колона стала рухатися через центр міста у нас почали виникати конфлікти, — говорить Шулєшова. При цьому вона визнає, що деякі активісти діють надто надмірно: підрізають інші автівки, вискакують на зустрічну смугу, часом конфліктують з іншими водіями. – Але без цих хлопців нам би було дуже важко організувати рух супроводу».

В листопаді минулого року міська влада вже відреагувала на проблеми, що виникають під час руху колони супроводу. Було навіть ухвалене рішення виконкому Кам’янської міської ради, яким доручалося впорядкувати різні процеси, пов’язані з похованням та вшануванням загиблих воїнів. У тому числі й щодо руху колони супроводу.

За словами Олександра Подупейка, директора КП «Спецкомбінат», зараз колона складається з двох частин: офіційної, яка має усі оформлені документи, зареєстровані в поліції автомобілі, включаючи автівки охоронної компанії «Тигр», та неофіційної – різноманітних активістів, які час від часу долучаються до супроводу. Саме офіційна частина колони супроводжує загиблого воїна, його рідних і близьких, на чолі колони їде поліція, тут є машина «швидкої допомоги» та інший транспорт – усього, згідно з отриманим редакцією списком – 14 автівок. Усі вони мають офіційну емблему «На Щиті».

«Конфлікти, як от з побиттям пенсіонера, виникають не вперше. Поліція не втручається, бо вона їде на чолі колони, а другу машину супроводу в поліції відмовились надати, – пояснює Дмитро Гайдук, голова ГО «Фонд розвитку Кам’янського», яка також долучені до організації колони супроводу. – Тому ми домовилися, що спочатку в колоні їдуть усі машини офіційного супроводу, автівки з близькими й родичами, а вже після них, у другій частині колони – різноманітні активісти».

То виходить, що за дії учасників ось цієї неофіційної частини колони ніхто не відповідає: ані міська влада, ані поліція, ані самі громадські активісти, які все це ініціювали?

«Ми лише запрошуємо людей долучитися до супроводу або вийти на вулицю і вшанувати загиблого воїна, — пояснює Анна Берковська. – Але ми не можемо відповідати за всіх людей, тим більше за дорослих, та їх поведінку під час супроводу».

Гідно вшанувати загиблих воїнів – святий обов’язок

Немає сумнівів, що кожен полеглий український воїн заслуговує на нашу найвищу пошану. Не можна дивитися без сліз або суму в душі, як їде колона «На Щиті», як люди виходять з прапорами України  до узбіччя, стають на коліно та віддають свою особисту шану воїну.

Кам’янське — чималеньке місто, тут живуть понад двісті тисяч мешканців, десятки тисяч переселенців. У центрі міста зараз повно машин, часом виникають пробки чи ускладнення руху. Багато пішоходів ігнорують правила дорожнього руху, можуть у будь-якому місці вискочити на дорогу чи на пішохідний перехід прямо перед машиною. Тож не дивно, що рух колони супроводу «На Щиті» буде ускладнений.

Більшість опитаних нами учасників подій визнають, що якби поліція повноцінно супроводжувала колону щонайменше двома автівками – конфліктів вдалося б уникнути або, як мінімум, швидко їх гасити. Наприклад, у випадку з водієм «Газелі», якщо припустити, що він порушив правила дорожнього руху і не пропустив всю колону, а лише її частину, то поліція могла б зупинити його та притягнути до відповідальності. Але поліція самоусунулася, посилаючись на нестачу екіпажів. Тож свій «порядок» почали встановлювати активісти.

Щобільше, в поліції, яка все ж таки присутня в колоні супроводу одним екіпажем, чомусь не помічають цивільних автівок з проблисковими маячками та звуковою сиреною, які ганяють по місту з наліпками «На Щиті». І не просто ганяють, а встановлюють власні правила дорожнього руху, вчиняють конфлікти та влаштовують бійки. Що далі, чекати, поки невідомі активісти почнуть встановлювати власні закони, свої правоохоронні органи та суди?

Очевидно, що ситуація вимагає швидкого вирішення, як мінімум наради з усіма учасниками супроводу «На Щиті», включно з тими, хто відповідає за залучення громадських активістів. До цієї наради мають бути залучені й представники поліції, аби вони потім не казали, що їм нічого про проблему не відомо. І разом напрацювати рішення, які дозволять справді гідно, без насилля та свавілля вшанувати загиблих воїнів. Не можна допустити, щоб добра справа була перекреслена безвідповідальною, цинічною та відверто кримінальною поведінкою окремих людей.