Вікторія Гавриліна: «Я щиро вірю: вчитель виконав свою задачу, якщо учні перевершили його особисті досягнення»

«Пильний погляд» продовжує новий проєкт “Обличчя освіти”, в якому розповідає про вчителів, вихователів та наставників Кам’янського. Сьогодні наша героїня — Вікторія Гавриліна, викладачка хімії та основ здоров’я ліцею №11, керівниця гуртка «STEM Lab» Будинку творчості дітей та юнацтва. Про учнів, які перевершили вчителя, хмарні технології, штучний інтелект та модне слово STEM, а ще про інновації у майбутнє та професії, яких ще не існує – Вікторія Гавриліна розповіла в інтерв’ю для «ПП».

– Як Ви обирали свою майбутню професію?

 – Знаєте, дуже важко обирати життєвий шлях людині, якій всі предмети у школі подобаються, якій навчання дається легко. Ще у восьмому класі я мріяла стати юристом, але з часом  зрозуміла, що в цій галузі не дуже просто витримати принципи, яких ти дотримуєшся в житті. Я вирішила, що мої життєві цінності повної мірою можуть бути реалізовані тільки у професії вчителя в школі. А хімія – це якраз той предмет, який об’єднує всі мої захоплення: є глибина й перспективи, є задачі, і  це —  математика, яку я дуже люблю. Взагалі, коли  вступила до Донецького Національного університету, всі думали, що я закінчила спеціалізовану школу. А я навчалася у звичайній школі №32 нашого міста і дуже вдячна всім викладачам за міцну базу знань, які отримала саме в школі.

Під час навчання у вишу мені пропонували зайнятися науковою роботою, але я чітко знала, що мені цікавіше буде працювати в школі – кожного дня новий урок, навіть у паралельних класах уроки не повторюються. Мені хотілося дати дітям високий рівень освіти.

Обов’язково потрібно спрямовувати дітей на потребу вчитися. Зараз, особливо під час війни, батьки іноді кажуть: не навантажуйте зайвим, дайте дітям спокій, приводи до радощів. А я запитую: що ж буде потім? Це стосується і майбутнього дітей, і життя країни у мирні часи.

До речі, мої призери олімпіад з хімії досягли значних успіхів і завдяки тому, що я надавала їм певний комплекс знань з математики, адже хімія використовує багато саме математичних алгоритмів. А моє захоплення різними гуманітарними предметами сприяло багатьом дослідженням з використанням історичних довідок,  вивчення екологічних питань.

А ще для мене важливо, що саме хімія є квінтесенцією найцікавіших досліджень, які можуть захопити дітей. Їм можуть не подобатися задачі, але коли вони проводять лабораторні роботи, я бачу щасливі очі учнів, в яких – здивування, зацікавленість, прагнення до знань. Як вчитель ти розумієш, що недаремно прожив цей день!

Я обожнюю хімію, це моя справжня душа, але ще, окрім хімії, я викладаю предмет «Основи здоров’я» (ЗБД). Це також дуже важливий предмет, це безпека, це здоров’я і різні соціальні питання, що охоплюють багато галузей, а зараз вводиться до того ж і тема фінансової грамотності – додаткове відгалуження цього предмету. Багато дітей думають, що їм не потрібна фізика, хімія, математика, але знання, як жити безпечно, щоби зберігати здоров’я на все життя, — це беззаперечно корисно.       

 – Пані Вікторіє, Ви маєте понад 30 років педагогічного стажу. Що Вас надихає залишатися в професії так довго?

 – Найбільше мене надихає розвиток учнів і можливість бути частиною їхнього шляху до відкриттів. Освіта — це не лише передача знань, а й створення середовища, де дитина може знайти себе, розвинути креативність і віру в майбутнє.

Я щиро вірю: вчитель виконав свою задачу, якщо учні перевершили його особисті досягнення. Мої учні перемагали на Всеукраїнському етапі олімпіади з хімії (а всього на цей час підготувала 49 переможців різних етапів олімпіади), в різних конкурсах «Мирний космос», «Зоряний шлях», «Майбутнє України», «DreamECO», «Intel Eco Ukraine», захисті науково-дослідчих робіт МАН. Серед випускників є доктори наук, лікарі, хіміки, фармацевти та, навіть, криміналіст. Вони працюють в Україні та різних куточках світу: Німеччині, Чехії, Нідерландах, Франції.Звісно, що не всі учні обирають професії, які пов’язані з хімією, але я впевнена, що природничі науки розвивають критичне мислення учнів, розширюють світогляд. І це підтверджують випускники, які повертаються до школи й діляться життєвим досвідом.

В цьому році мій перший переможець олімпіади з хімії, тоді ще в гімназії №11, Олександр Рундель, який став PhD з фізики, написав: «Я вдячний вчительці хімії за те, що вона змогла побачити мій інтерес до науки й навчила системно працювати». А на День Науки  він проводив урок з нашими ліцеїстами. Таких прикладів багато, і це надихає працювати далі.

Взагалі, я впродовж трьох останніх років активно залучаю наших випускників до дієвого спілкування з учнями, щоб показувати, до чого варто прагнути.

Три роки тому ми проводили спільний захід з нашою випускницею Аліною Дюжевою (RNDr. Alina Kalyniukova), PhD, яка працює в Чеському агротехнічному університеті та має звання Доктор природних наук та доктор філософії (працює у напрямку «зеленої хімії»). Такі успішні приклади показують дітям, чого вони можуть досягнути, якщо будуть багато працювати.  

– Ви активно впроваджуєте хмарні технології та STEM-освіту. Як це змінює навчальний процес?

 – Це робить його більш інтерактивним, гнучким і наближеним до реального життя. STEM — це не просто модне слово. Це підхід, який формує майбутніх інноваторів. Поєднання науки, технологій, інженерії та математики дозволяє учням бачити зв’язки між предметами, розвивати критичне мислення, креативність і навички командної роботи. У нашому ліцеї вже декілька років проводяться Інженерні тижні, Дні Науки, я особисто викладаю курс STEM. Це готує дітей до професій, яких ще не існує, але які вимагатимуть гнучкості, цифрової грамотності та інноваційного мислення. 

З 2024 року почався новий етап в моїй діяльності – я за сумісництвом працюю керівником гуртка «STEM Lab» Будинку творчості дітей та юнацтва, який працює на базі нашого ліцею. Це новий досвід і нові виклики. Не можна зараз робити якісь відкриття у вузькій галузі хімії або біології – всі дослідження здійснюються в інтеграції різних напрямків.

Якщо говорити про хмарні технології, то я вважаю, що не можна навчати сучасних дітей тільки з крейдою і дошкою. З 2016 року в ліцеї активно впроваджувалося використання хмарних сервісів Office 365 Microsoft, тому  під час пандемії наш колектив швидко адаптувався проводити дистанційні уроки. В командах Teams я додаю відеозаписи уроків, різноманітні додаткові матеріали, які допомагають учням краще засвоїти навчальний матеріал. Особливо це важливо в умовах воєнного часу.

Хочу звернути увагу на те, що більшість дорослих людей негативно ставляться до використання штучного інтелекту, але важливо навчити учнів користувалися AI-інструментами, розуміти їхню природу, можливості та обмеження. Я сама навчаюся на різних курсах використовувати штучний інтелект і навчаю учнів працювати з генеративними моделями, створювати проєкти з використанням нейромереж. Це розвиває цифрову грамотність, етичне мислення та готує до ринку праці, де ШІ буде невіддільною частиною.

Головне — навчити учнів не просто споживати технології, а використовувати їх відповідально і творчо. До речі, я читаю публікації про вчителів у виданні «Пильний погляд» і бачу різне відношення до ШІ. То хотіла б закликати всіх своїх колег гідно оцінити можливості ШІ, той же мій випускник Олександр Рундель під час спілкування з нашими учнями сказав дуже влучну фразу: «У 90-х роках вчителі забороняли користуватися калькуляторами, бо це нівелює знання з математики.  Зараз так само відбувається з використанням штучного інтелекту і взагалі з новими технологіями».

Я бачу дуже розумних дітей, які плідно використовують можливості ШІ, щоби працювати швидше та ефективніше. Є зараз потреба активно навчати дітей використання штучного інтелекту – етичному, правильному, з дотриманням правил академічної доброчесності.

Якщо вчитель не використовує сучасних можливостей, то неодмінно втрачає рівень довіри учнів. Багато чому навчаюсь і в наших учнів, хоч іноді діти думають, що якщо грають у комп’ютерні ігри, то вже багато чого знають і вміють. Але ці знання і вміння вони часто не здатні використати при виконанні конкретних завдань.  Буває багато питань, у яких діти можуть розібратися набагато швидше, то я вчуся й у дітей, і  взагалі їм потрібно постійно надавати ініціативу: «Навчаючи інших – сам навчаєшся». У таких умовах діти розправляють крила, починають вірити в себе, почуття успіху допомагає їм розвиватися. Ніколи не соромлюся запитати у дітей: а як ви це зробили? І їм приємно відповідати, показувати власні вміння та знання.

– Що по-Вашому означає — любити дітей? Від чого залежить цей талант, він вроджений чи вихований у родині? Чи набувається з досвідом роботи у школі?

 – Думаю, що здатність любити дітей – результат виховання в родині. Для мене завжди прикладом була моя мама, яка володіє талантом любити людей, дітей. І її теж всі дуже люблять. Я взагалі не вмію обманювати, і це, мабуть, є проблемою у сучасному світі. Не можу бути не щирою, бо мене так виховали. А діти, перш за все, цінують саме щирість.

 Зараз, під час війни, намалювалося дещо проблемне питання щодо любові до дітей: давайте ми їх пожаліємо і будемо ставити найвищі оцінки. А я думаю, що якщо ми їх дійсно любимо, то маємо забезпечити гарне майбутнє. Діти не завжди розуміють, чому важливо здобути освіту. Потім вони це зрозуміють. Мені дуже хочеться бачити їх щасливими, чути зізнання: я зміг отримати бажану професію, я зміг реалізуватися, тому що отримав в цій школі гарну базову освіту.

От нещодавно пройшла моя зустріч з випускниками класу, в якому я була класним керівником 20 років тому. Це був зірковий випуск 2005 року, і вже дорослі мої діти зараз говорять про те, що все, чого вони досягли, здійснилося саме завдяки високому рівню освіти. Вчити дітей треба, і саме це найвище мірило любові до дітей.

 – Ви маєте багато перемог у конкурсах. Яке з досягнень є для Вас особливо важливим?

– Особливо цінною для мене є перемога на обласному етапі конкурсу «Вчитель року – 2002», участь у Всеукраїнському етапі. Це було важке випробування для молодої тоді вчительки. Але стало поштовхом до особистого розвитку.

Також важливим етапом в моїй педагогічній діяльності стала перемога в  Digital Lab від House of Europe в лютому 2022 року, яка відкрила нові можливості для розвитку STEM-освіти в нашому ліцеї.  В результаті отримала три гранти від Німецького  культурного центру «Ґете-Інститут» при Посольстві Федеративної Республіки Німеччина в Україні та House of Europe  на придбання технічних засобів для організації роботи дитячої продакшн-студії ліцею №11 в українському та англомовному медіапросторі та проведення якісних офлайн та онлайн уроків в кабінеті хімії.

– Ви також активно розвиваєте медіаграмотність підлітків. Чому це важливо?

– У сучасному світі інформація — це сила. Але вона може бути й зброєю. Тому разом з вчителем мистецтва, керівником гуртка «Медіатворчість» Віктором Гудименком  проводимо антифейкові ігри НотаЄнота, воркшопи, інтерактивні виставки, щоб навчити молодь критично мислити, перевіряти факти та бути відповідальними споживачами інформації.

– Ви активно поширюєте свій педагогічний досвід. Як саме це відбувається?

 – Це важлива частина моєї професійної діяльності. Я беру участь у Всеукраїнських та регіональних конференціях, співпрацюю з академією неперервної освіти, де проводжу тренінги та майстер-класи для колег. Маю перемоги в конкурсах педагогічної майстерності, модерую інтенсиви для вчителів, а також є авторкою матеріалів для освітніх виставок і методичних ресурсів. Це дозволяє не лише ділитися досвідом, а й постійно зростати професійно.

 – Що б Ви порадили молодим педагогам?

 – Не бійтеся експериментувати. Освіта — це простір можливостей. І найголовніше — давайте більше ініціативи учням. Вони здатні на більше, ніж ми можемо уявити.

Розмовляла Ірина Уварова.