Погіршення платіжного балансу: дефіцит поточного рахунку України зріс до майже $16 млрд

Національний банк України суттєво переглянув показники платіжного балансу за 2024 рік та перший квартал 2025 року. За оновленими даними, дефіцит поточного рахунку за минулий рік зріс до $15,9 млрд — на понад $2 млрд більше, ніж у попередніх оцінках. У першому кварталі 2025 року від’ємне сальдо збільшено з $5,8 млрд до $6,9 млрд.

Причиною такого погіршення стало надходження нових, більш точних статистичних даних, зокрема щодо обсягів імпорту через міжнародні поштові та експрес-відправлення. Завдяки впровадженню електронної системи митного оформлення, Національний банк отримав повнішу картину зовнішньоторговельних потоків, яка раніше була значно заниженою.

Згідно з оновленими розрахунками, обсяг імпорту товарів через поштові відправлення сягнув $3,5 млрд у 2024 році (раніше — лише $228 млн) та $1,6 млрд у І кварталі 2025-го (раніше — $53 млн). Аналогічно було переглянуто й дані з експорту, який раніше оцінювався в межах кількох сотень тисяч доларів на рік, а тепер — $173 млн лише за перші три місяці 2025 року.

Крім того, обсяги імпорту за статтею “Подорожі” також були скориговані. НБУ зменшив обсяг витрат за українськими картками громадян, які перебувають за кордоном понад рік, що додатково посилило негативне сальдо: мінус $1,3 млрд за 2024 рік та $264 млн — у І кварталі 2025 року.

Серед інших факторів перегляду:

• Збільшення оцінки технічної допомоги до $2,8 млрд за 2024 рік (раніше — $1,2 млрд),
• Урахування реінвестованих доходів інших секторів, що раніше не були враховані — $222 млн у IV кварталі 2024 року та $63 млн у І кварталі 2025-го.

Що це означає?

Різке зростання дефіциту поточного рахунку є негативним сигналом для макрофінансової стабільності країни. Це означає, що Україна імпортує значно більше, ніж експортує, і покриває цей розрив переважно за рахунок зовнішніх фінансових вливань — грантів, кредитів або прямих інвестицій.

Таке погіршення балансу вказує на зростання залежності економіки від зовнішньої допомоги й ускладнює формування валютного курсу. У перспективі це може створити додатковий тиск на гривню, резерви Національного банку та умови для залучення фінансування з-за кордону.

НБУ поки не оприлюднив прогнозів щодо того, як ці оновлені дані вплинуть на політику валютного регулювання чи обсяг інтервенцій на валютному ринку, але ситуація свідчить про потребу посилення контролю за зовнішньоторговельною статистикою та підтримку експортного потенціалу країни.