На тлі розмов про мільярдні інвестиції в рідкоземельні метали: держава знову безуспішно продає колишній хімгігант АТ «Смоли»

Попри зростаючий інтерес до видобутку критично важливих рідкоземельних металів в Україні, держава вкотре намагається продати підприємство, яке колись відігравало ключову роль у хімічному забезпеченні уранової та золотодобувної промисловості країни. Йдеться про акціонерне товариство «Смоли» – унікального українського виробника іонообмінних смол з Кам’янського, продукція якого незамінна для збагачення та очищення стратегічної сировини.

Аукціон без надії?

7 липня 2025 року в системі «Прозорро.Продажі» відбудеться четверта спроба приватизації 100% пакета акцій АТ «Смоли». Стартова ціна залишається незмінною – 144,05 млн гривень, що еквівалентно вартості кожної з 144 054 000 акцій підприємства. Прийом заявок триватиме до 6 липня включно.

Попередні три аукціони не мали попиту, попри зниження ціни до 95 млн грн. І хоча здавалося б, нинішня стартова вартість приваблива, інвесторів лякає фінансовий тягар – понад 117 млн грн прострочених боргів, у тому числі 7,7 млн грн заборгованості із зарплати.

Іронія моменту: нова ера інвестицій — і забута інфраструктура

Оголошення про новий аукціон відбулося на тлі всеукраїнського обговорення перспектив розвитку видобутку рідкоземельних металів, які визнані стратегічними для енергетичної трансформації, високих технологій та національної безпеки.

У 2025 році Україна уклала угоду зі США, яка надає американським компаніям пріоритет у доступі до українських родовищ рідкоземельних металів. Йдеться про проєкти з інвестиціями на мільярди доларів. Українські урядовці декларують готовність підтримувати іноземних інвесторів у геологорозвідці та переробці критичних мінералів.

Проте паралельно з цими амбітними планами, держава роками безуспішно намагається продати унікальне підприємство, що вже має досвід роботи у цій сфері.

Засноване у 1998 році на базі цеху Придніпровського хімзаводу, АТ «Смоли» є єдиним українським виробником іонообмінних смол – матеріалу, без якого неможливі процеси збагачення урану, видобутку золота, очищення рудної сировини від кольорових металів. Смоли підприємства застосовувалися для вилучення молібдену, ренію, міді, рідкоземельних елементів.

Продукція також має широкий спектр цивільного застосування – у водоочищенні, фармацевтиці, харчовій та хімічній промисловості. Іонообмінні смоли — це критично важливий матеріал для «зеленої» індустріалізації, адже вони дозволяють знижувати екологічне навантаження при видобутку та обробці металів.

Потенціал vs. проблеми

На сьогодні на балансі підприємства — понад 52 тис. м² виробничих і складських площ, 27,3 га землі, майже 300 одиниць нерухомого майна. Усе це знаходиться в місті Кам’янське, поблизу важливої національної траси Н08, що робить об’єкт цікавим і для потенційної релокації виробництва.

Утім, борги, відсутність діючих орендних контрактів та зобов’язання щодо збереження персоналу можуть стримувати зацікавлення. А головне — відсутність цілісної державної індустріальної політики, яка б розглядала такі об’єкти як ядро нового видобувного й технологічного кластера, а не просто майно для продажу.

Попри геополітичну важливість розвитку галузі критичних мінералів, держава досі не спромоглася інтегрувати потенціал таких підприємств, як АТ «Смоли», у загальну стратегію. В умовах, коли західні партнери готові інвестувати мільярди у розробку українських надр, залишати в занепаді інфраструктуру, що вже має технології, досвід і площі, — стратегічна помилка.

Поки гучні заяви про співпрацю зі США транслюються з урядових трибун, четверта спроба продати підприємство, яке буквально створює хімію майбутнього, ризикує знову залишитися без покупця.