Захопливий світ середньовічної Японії: у бібліотеці Кам’янського відкрилась виставка унікальної японської гравюри епохи Едо

Автор: Віталій Доброгорський.

Поринути у світ витонченого східного мистецтва мали змогу містяни, що прийшли на відкриття виставки «Японська гравюра епохи Едо», яка відкрилась у минулі вихідні в Центральній бібліотеці Кам’янського. Відвідувачі змогли не тільки на власні очі побачити унікальні експонати, а й почути захопливу розповідь їх володаря – колекціонера Микити Неманова.

За його словами, японською культурою він зацікавився ще в дитинстві. У 10-річному віці мама купила хлопцю невеличку книжечку про Японію на ринку у рідній Луганщині, яка відкрила для нього цілий світ. Відтоді Микита почав цікавитись та вивчати історію, займатись бойовими мистецтвами, опанував японську мову та почав збирати раритети. Першу гравюру він придбав у 20 років, а наразі його колекція налічує близько 200 екземплярів.

Колекціонер має юридичну освіту та працює прокурором, але продовжує бути вірним своєму дитячому захопленню – вивчати японську культуру.

На виставці було представлено 21 оригінальну гравюру, датовану орієнтовно 1810—1896 роками. Ця колекція має унікальну цінність, адже, як зазначив, М.Неманов, деякі експонати не мають аналогів навіть у Токійському національному музеї. Колекціонер розповів присутнім про естетику гравюри, традиції епохи Едо та її значний вплив на європейську культуру. Його розповідь була живою, невимушеною, з жартами та цікавими історичними фактами. Він детально зупинився на техніці виготовлення традиційної японської гравюри, яка відома як укійо-е (картини пливучого світу).

Лектор не оминув увагою й захопливі історичні сюжети: розповів про 47 ронінів, про те, чому в традиційному театрі Кабукі грають лише чоловіки, а також про спроби монголів захопити острови та роль «божественного вітру» Камікадзе у знищенні їхнього війська.

Як зазначили організатори, цей оригінальний формат знайомства з історією Японії через класичну гравюру виявився надзвичайно ефективним. Присутні були у захваті від цікавих розповідей лектора, ставили питання, ділились своїми враженнями. Тому цикл виставок-лекцій, присвячених Японії та японському мистецтву, буде мати продовження. Тож культурне життя Кам’янського обіцяє бути насиченим і сповненим нових, не менш захопливих відкриттів.

Довідка: Мистецтво «Пливучого Світу» – гравюри укійо-е, основний вид ксилографії в Японії, набули популярності у міській культурі Едо (сучасний Токіо) у другій половині XVII століття. Це мистецтво було доступне міським жителям завдяки можливості масового виробництва, оскільки вони не могли дозволити собі дорогі картини.

Спочатку гравюри були чорно-білими, але з XVIII століття, завдяки Судзукі Харунобу, з’явилася техніка багатоколірного друку, відома як нісікі-е («парчові картинки»). Для укійо-е характерні картини повсякденного життя, що відображають дух епохи: прекрасні гейші (бідзін-га), масивні борці сумо, легендарні воїни та популярні актори театру кабукі, а згодом — пейзажі.