Ольга Касюра: «У роботі враховуємо головне: потреби пацієнтів — понад усе»

«Пильний погляд» продовжує серію публікацій про сучасні методи лікування, новітнє обладнання та доступність послуг вторинної медичної  допомоги (спеціалізованої) в Кам’янському. Сьогодні наша співбесідниця – медична директорка КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Ольга Леонідівна Касюра. 

Довідка:  Вторинна медична допомога  надається лікарями – вузькими спеціалістами, – та медичними закладами, які мають відповідну спеціалізацію та забезпечують кваліфіковану діагностику, лікування та реабілітацію. Вона включає консультації, діагностику та лікування більш складних захворювань, травм та патологічних станів, які не можуть бути вирішені на рівні первинної медичної допомоги.

— В рамках останніх змін відповідно до реформи у галузі охорони здоров’я, чим сьогодні живе лікарня?

— Маю нагадати, зараз КНП КМР «МЛШМД»  об’єднала  колишні лікарні № 5 та № 7 і лікарню швидкої допомоги (на Соцмісті). Це нині – єдина юридична особа, ми працюємо на трьох базах, надаємо допомогу людям. На території лікарні № 5 розміщене гарне реабілітаційне відділення на 30 ліжок, де проходять реабілітацію різні категорії мешканців міста. На базі 7-ї лікарні і лікарні швидкої медичної допомоги на Соцмісті всі відділення працюють, як і раніше. Загалом значно покращилась загальна співпраця та взаємодія. Зараз у нас працюють майже 200 лікарів.

З початку року на базі міської лікарні швидкої медичної допомоги працює команда оцінювання повсякденного функціонування особи (замість колишнього МСЕК). У цьому році ми оглянули понад 1700 громадян для встановлення груп інвалідності. Це і місцеві жителі, і мешканці інших міст. Додаткова робота значно збільшила навантаження на наших лікарів, але ми розуміємо актуальність і важливість цього питання.

— Чи відчуваєте Ви кадровий дефіцит?

— Так, це становище майже однакове для всієї країни. Деякі лікарі полишили країну, 10 наших лікарів пішли до лав ЗСУ. Багато зараз працює людей пенсійного віку. Якщо це спостерігається по всій країні, то, може, маємо корінням ще й тенденцію до зниження популярності професії лікаря серед молоді. Зараз чую часто, що наша професія стає непрестижною: відповідальність та навантаження високі, а відношення людей — як до обслуговчого персоналу…

— Зараз у лікарні ведеться масштабний ремонт. Як загалом забезпечений медзаклад матеріально?

— В цьому році проведено дуже значний обсяг ремонтних робіт на базі основних корпусів нашого закладу, зокрема і в лікарні №7. Завершено комплекс робіт із зовнішнього утеплення, замінені вікна на пластикові, і ми вже відчули покращення теплового режиму. У тих відділеннях, де завжди було прохолодно, зараз всі почувають себе досить комфортно. Ще триває робота по заміні стояків, але основний обсяг практично завершений. Треба розуміти, що у нас дуже велика лікарня, вона була розрахована майже на 1000 ліжок (маю на увазі корпус лікарні №7), тож інженерні мережі досить розгалужені, їх ремонт потребує значних зусиль.

На базі корпусів лікарні №7 та швидкої медичної допомоги на Соцмісті є автономні котельні, що працюють на пелетах. З 1 листопада ми включили автономне опалення.

— А яка зараз ситуація з електропостачанням,  адже зараз  йдуть стабілізаційні відключення енергетики?

—Наші корпуси належать до критичної інфраструктури, нас не вимикають. На випадки аварій маємо потужні генератори, що вмикаються автоматично. Тобто небезпеки для пацієнтів у разі надзвичайних ситуацій ми не допустимо. Ми дуже вдячні місцевій владі, особливо міському голові А.Л. Білоусову який у всьому нас підтримує, сам контролює хід ремонтних робіт, і це дуже дисциплінує і нас, і будівельників. Всі максимально зацікавлені у закінченні ремонтів. І пацієнти, і медпрацівники відчувають, що у лікарні стало набагато краще там, де відбулися ремонтні роботи.

— Яке новітнє обладнання отримала лікарня?

— Ми отримуємо обладнання по лінії МОЗ –  для реабілітації, для хірургічних відділень. Щойно прибули дефібрилятори для  лікарні швидкої медичної допомоги корпусу на Соцмісті, цього року отримали ангіограф, а зараз на стадії підключення МРТ-апарат на базі корпусу лікарні №7. Працюють технічні служби, і ми сподіваємося, що найближчим часом апарат буде підключений. До цього у місті бюджетних МРТ не було, всі апарати належали приватним структурам і обстеження, зрозуміло, були платними.

Зараз, у межах фінансування НСЗУ, обстеження проводитимуться безкоштовно: за електронним направленням і за показаннями. Якщо йдеться про випадки, коли людина просто хоче зробити таке обстеження без медичних показань, то, скоріше за все, за таких умов МРТ може бути платним певною мірою. Зауважу до того ж що є маса протипоказань таких обстежень, зокрема наявність кардіостимуляторів чи якихось металевих конструкцій. Метод потребує тривалого обстеження: залежно від зони — від 20 до 50 хвилин. Це і пояснює, зокрема, і велику чергу до апаратів МРТ.

— А може працювати апарат цілодобово? Бо якщо людині вже призначено МРТ, то вона здатна і вночі прибути до лікарні, аби швидше пройти діагностику.

— АлеАле ж треба ще знайти персонал, який працюватиме цілодобово, і до того ж існує комендантська година. Графік роботи МРТ ми ще уточнюємо, і тут враховуємо  головне: потреби пацієнтів — понад усе.

Підготувала Ірина Уварова.