Від самбо до олімпійських татамі: як у Кам’янському народжувалося дзюдо

Коли сьогодні на татамі виходять юні кам’янські дзюдоїсти, мало хто замислюється, що історія цього виду спорту в нашому місті починалася зовсім не з дзюдо. Її витоки — у секціях самбо спортивного клубу «Прометей», де понад пів століття тому тренувалися майбутні наставники та чемпіони.

У світі дзюдо називають «м’яким шляхом». Цей вид боротьби створив у 1882 році японський педагог Дзігоро Кано, який перетворив стародавні бойові техніки на систему фізичного й духовного виховання. За кілька десятиліть дзюдо підкорило світ, а після включення до програми Олімпійських ігор у 1964 році стало одним із найпопулярніших видів спорту на планеті.

До Кам’янського дзюдо прийшло у другій половині 1970-х років. Однією з ключових постатей цього процесу став тренер Олександр Кузьмич Кравцов, який 6 червня відзначає своє 82-річчя.

Його спортивна історія розпочалася у секції самбо під керівництвом Миколи Драшинникова. Уже в 1969 році Кравцов сам став тренером, а через три роки виконав норматив майстра спорту СРСР. Коли радянська спортивна система почала переорієнтовуватися на дзюдо як олімпійський вид спорту, молодого наставника направили до Обнінська на спеціалізований семінар для підготовки тренерів.

Повернувшись додому у 1976 році, він разом зі своїм наставником Миколою Драшинниковим фактично розпочав будівництво кам’янської школи дзюдо.

Перші тренування проходили в умовах, далеких від сучасних спортивних залів. Не вистачало обладнання, методичної літератури, досвіду. Але було головне — ентузіазм тренерів та бажання молоді опановувати новий вид боротьби.

Результати не забарилися. За десятиліття роботи Олександр Кравцов виховав понад десять майстрів спорту СРСР та України. Серед його учнів — Анатолій Губський, Сергій Руденко, Сергій Литвиненко, Микола Олійник, Руслан Башаєв, Андрій Осадчий, Віктор Ботченко та Анатолій Серченко. Ще десятки вихованців здобули звання кандидатів у майстри спорту та гідно представляли місто на всеукраїнських і міжнародних турнірах.

Колеги та учні згадують Кравцова не лише як вимогливого тренера, а й як людину, яка прищеплювала спортсменам повагу, дисципліну та відповідальність. Недарма він був також суддею всесоюзної категорії та багато років популяризував дзюдо далеко за межами Кам’янського.

Минуло майже пів століття відтоді, як у місті почалися перші тренування з дзюдо. Сьогодні справа піонерів цього виду спорту продовжується. Відділення дзюдо успішно працюють у ДЮСШ №1 та ДЮСШ №4, де займаються близько 300 спортсменів різного віку. Кам’янські дзюдоїсти регулярно повертаються зі змагань із медалями, а татамі для багатьох хлопців і дівчат стає школою характеру та наполегливості.

І хоча сучасне дзюдо вже зовсім не схоже на те, яким воно було у 1970-х, його основа залишається незмінною. Це той самий «м’який шлях», який вчить перемагати не лише суперника, а й самого себе. А в Кам’янському цей шлях багато років тому проклали люди, які повірили у майбутнє нового для міста виду спорту та присвятили йому своє життя.