«Скоро зможу шапку надіти»: історія колишнього військового Дениса Балабушкіна з Кам’янського, який отримав важке поранення під час служби на Донеччині

Автор: Валентин Фіголь.

«Хочу повернутись до нормального життя», – така мета у Дениса Балабушкіна, який сьогодні намагається подолати фізичні обмеження, спричинені військовою службою. Пан Денис служив у війську та отримав важке поранення голови на Донецькому напрямку. Результат поранення – інсульт і частковий параліч правої сторони тіла.

Трохи більше як місяць тому пан Денис почав відвідувати заняття з фізичної реабілітації в КУ «Кам’янський міський ветеранський простір». «Дружина дізналась про цей заклад і запропонувала мені сходити туди», – розповів колишній військовий. – Я поспілкувався з тренером паном Віктором і якось одразу повірив, що зможу рухатись ліпше».

Минув місяць наполегливих тренувань. «Спочатку було дуже боляче й важко, але покинути заняття я не збирався, – згадує чоловік. – Зараз вже маю результат, і неабиякий!»

За місяць пан Денис навчився рухати правицею: до початку тренувань вона ледь підіймалася до талії, а сьогодні – до голови. «Скоро зможу нею шапку надіти», – жартує ветеран.

Головне – мати мету і бажання її досягти, ділиться рецептом успіху Д. Балабушкін. Його мета – повернутись до активного повноцінного життя. Раніше пан Денис працював водієм, і хотів би знову сісти за кермо.

Вельми важливою ветеран вважає підтримку дружини та двох дітей: «Вони вірять в мене, і це надихає, дає сили долати біль».

«А що робити, як хочеш жити?» – приєднується до розмови про важливість фізичних навантажень пані Ганна, учасниця змагань для ветеранів та членів родин військових. «Я вперше тримаю гирю в руках, – зізнається жінка. – Просто хочу всього спробувати!»

Пані Ганна прикута до візка з народження. Попри це, завжди намагалась жити якомога активніше та повніше, не лишатись наодинці зі своїми фізичними обмеженнями.

«Чого вдома сидіти? Бухати?..» – сміється вольова жінка. Вона теж визнає важливість підтримки рідних та близьких. «Шукайте своїх, близьких духом – і життя налагодиться!» – рекомендує людям з фізичними обмеженнями пані Ганна.