Зневоднення спустошує села в Кам’янському районі
В Україні, де через війну мільйони людей були змушені залишити свої домівки й шукати місце для життя, села могли б стати прихистком для тих, хто хоче почати життя подалі від великих міст. Але занепала інфраструктура, відсутність роботи та сучасних сервісів роблять такий переїзд непростим. А ще одна проблема може стати критичною — відсутність питної води.
У правобережних селах Кам’янського району влітку пересихають криниці, а централізованого водопостачання немає. І це не поодинока проблема: ще у 2021 році понад тисяча населених пунктів Дніпропетровщини не мали централізованого водопостачання. Про те, як без води виживають мешканці Воєводівки, що входить до Верхньоніпровської ОТГ.
Автор: Валентин Фіголь.
Як «всихає» село
Дедалі безлюднішими стають села Кам’янського району, розташовані на правобережжі Дніпра. Одна з найвагоміших причин — відсутність питної води.
«До середини літа води в криницях немає майже скрізь по селу», — розповідають колишні мешканці села Воєводівка, розташованого за сім кілометрів від берега Дніпра. Колишні — тому що зараз вони тут уже не живуть, а батьківську хату використовують лише як дачу: приїжджають відпочити на вихідні.
Воєводівка, як і чимало інших сел в окрузі, стоїть майже пусткою. Серед білого дня тут не чути ні людей, ні сільгосптехніки, ні собак.
«Нема води — нема життя», — кажуть нечисленні місцеві мешканці.
У селі залишилися переважно ті, в чиїх криницях ще є вода. Здебільшого заселеними залишаються хати біля ставка, де криниці ще не пересихають. Живуть тут переважно літні люди або ті, кому немає куди переїжджати. Де взяти гроші на переїзд, якщо тутешню нерухомість практично неможливо продати?
Селяни намагаються якось викручуватися. Ходять по воду до сусідів або на ставок — якщо вода потрібна для поливу. Хто має гроші, облаштовує свердловини завглибшки понад 50 метрів.
Довідка
У 2021 році на Дніпропетровщині понад 1000 населених пунктів не мали централізованого водопостачання.
Люди виживають як можуть. Дехто, не в змозі виростити щось без води, перетворює городи на пасіки. Але й тут виникають проблеми, іноді несподівані.
«Буду серйозно сваритися із сусідом-пасічником, — каже селянка пані Наталія. — Днями мене вкусила бджола, а в мене алергія…»
Як би там не було, зневоднення поступово перетворює Воєводівку на пустку. Сьогодні тут можна пройти через усе село, не зустрівши жодного мешканця. Лише здичавілі коти та собаки сторожко нишпорять там, де ще недавно були людські обійстя.
Україна втрачає воду
Зневоднення — біда не лише Воєводівки і не лише Кам’янського району. Питної води стає дедалі менше в усьому Придніпров’ї. Цю проблему вже понад десятиліття обговорюють науковці, про неї говорять політики та громадські діячі.
Серед причин зневоднення України академік Аркадій Шапарь називав надмірну зарегульованість річок греблями ГЕС та розорювання берегів водойм. Полтавські геологи додають до цього видобуток корисних копалин.
Сьогодні науковці знову прогнозують екологічні ризики через зменшення водних ресурсів. «Через швидкі темпи глобального потепління та руйнування Каховського водосховища Україна зіткнулася із серйозними передумовами водної кризи, а рівень водного стоку в українських річках ризикує знизитися на 25% і більше», — попереджав в інтерв’ю виданню «Телеграф» метеоролог Віталій Шпиг, кандидат географічних наук, завідувач відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України.
Зневоднення сільської місцевості може перетворити колись багаті придніпровські регіони на безлюдні території. А якщо через війну буде пошкоджена система централізованого водопостачання, мешканцям зневоднених міст може виявитися нікуди їхати — у багатьох селах води вже не вистачає.
