Тиждень, коли жінка права, а перший млинець – комам

Свято Колодія, або Масляної – одне з найдавніших слов’янских свят, відомих ще з дохристиянської доби. Колодій, Колодки, Масниця, Масляна — різні назви свята, коли с зимою прощалися, а весну вітали. 

Автор: Валентин Фіголь.

Масляна, як і чимало інших давніх народних свят, була включена до християнського календаря з прив’язкою до Великодня. Раніше Масляну святкували з першим весняним молодим місяцем, який настає перед весняним рівноденням (або за іншими джерелами — 1 березня). У 2019 році Масляна починається 4 березня і триватиме до 10 березня включно.

«На Господиню Широку Масляну хоч душу продай, а погуляй!» — жартували наші предки. Основною обрядовою стравою були вареники з сиром, млинці і пиріжки, які вживалися з маслом чи сметаною.

В прадавньому розумінні Колодій — це маленький панич Сонце, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло календаря, тобто, став Коло-Дієм.

З наближенням весни Сонце все вище піднімається по своєму небесному колу, а його тепло та енергія передаються природі й людям. Отже, «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, настає новий етап його оновлення.

Цей тиждень ще називали «Бабським тижнем» або попросту «Бабським», а Колодій, відповідно, — «Бабським святом». Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.

Масляна ще була святом, коли чествували пращурів, або, як їх колись називали слов’яни, комів. Відома приказка про перший млинець – перекручене замовляння, яке колись звучало так: «Перший млинець — комам».

Починали святкувати Колодія на початку тижня. Масляний тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок, середа і Широка Масляна – четвер, п’ятниця, субота та неділя. У перші три дні традиційно дозволялось займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи зазвичай припиняються. Кожен день Масляної має свою назву і призначення.

Понеділок – «зустріч». У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани, тим кращим буде врожай.

Вівторок – «загравання». У цей день прийнято влаштовувати веселі ігри та пригощати за організовані веселощі смаколиками.

Середа – «ласунка». Всі господині цього дня готують різні наїдки і лаштують застілля.

Четвер – «розгуляй». З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні. Зазвичай в четвер влаштовували молодечі розваги на зразок герців навкулачки чи сутичок «лава на лаву».

П’ятниця – «тещині вечори». Звичаї цього дня спрямовані на те, щоб поженити молодих людей. Тещі готують гостину та запрошують зятів, аби помиритись, коли що…

Субота – «посиденьки зовиці». У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе. А традиційним завершенням гулянь є спалення величезного опудала Масляної (Марени, Мари, Зими), яке символізує проводи холодів і народження весни та нового життя.

Неділя – «Прощена неділя». Цього дня у язичників було похмілля. У християн було заведено просити прощення у всіх близьких та скривджених за заподіяне зло – навмисно чи випадково. Це був день підготовки до найдовшого в календарному році 7-тижневого Великого посту.

З 11 березня гуляння припиняються, оскільки в силу вступає Великий піст, який триватиме до 28 квітня – Великодня.

На масляному тижні вживали не м’ясо, а молочні продукти, та зазвичай вшановували худобу. Як виключення, на Масницю-Колодія готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а тому він іще називався «Ніжкові заговини». Особливо полювали за такими кісточками дівчата — вони ними ворожили наступного понеділка. Кісточки від холодцю дівчата виносили на вулицю й кидали їх від порога до воріт. Якщо кісточка долетіла — та дівка буде здоровою протягом року, а коли перелітала через ворота — дівка неодмінно вийде заміж.