Про ефект та ефективність публікацій в ЗМІ

«Допоможіть нам!» — ці слова журналісти чують доволі часто. Іноді цей заклик звучить відчайдушним зойком останньої надії. Щоб не обманювати читачів у найщиріших сподіваннях, «Пильний погляд» вважає доречним трохи пояснити – чим може допомогти журналіст та ЗМІ.

Автор: Валентин Фіголь.

Люди звикли звертатись до преси, щоб вирішити власні проблеми. Ще років 35 тому батько автора ходив у редакцію єдиної в Дніпродзержинську газети «Дзержинец» — скаржитись, що йому ніяк не пошиють костюма в ательє. Хід виявився вдалим: костюма пошили швидко, ще й дорікнули: навіщо, мовляв, одразу аж так – можна було якось тихо домовитись, між своїми…

Отже, люди іноді розраховують, що оприлюднення, «висвітлення» їхньої проблеми допоможе її розв’язати. Це сподівання настільки сильне, що часом люди одразу, як виникає проблема, звертаються до ЗМІ. Питаєш: «А до кого Ви вже звертались із компетентних органів, щоб полагодили вашу каналізацію (протікаючий дах, неадекватний сусід, маленька пенсія…)?» «Ще ні до кого не звертались – ви ж преса, так ми до вас…» Тобто, люди сподіваються, що преса зараз побіжить по всіх інстанціях і всіх налякає перспективою оприлюднення – вони підхопляться і все зроблять.

Справді, буває й так. Є випадки, коли ремонт, очікуваний кілька років, починався за кілька днів після публікації. Бувало, що після публікації мінялись керівники органів та установ, про які йшла мова. Це природно: іноді вдається привернути до проблеми увагу тих, хто може і хоче її вирішити.

Трапляється і так: «Ой, ми свої справи залагодили – не треба нічого писати про нашу історію, ми так домовились…» Це зрозуміло: бувають ситуації, коли хтось не хоче розголосу і обіцяє скаржникам позитивне вирішення, якщо публікації в ЗМІ не буде.

Буває й інакше: «Ото ви писали-писали – і все без толку!..» Отут доречно дещо пояснити. Функція ЗМІ – правдиво та компетентно розповідати споживачам, що відбувається навколо. Ми даємо людям інформацію. Що люди робитимуть з цією інформацією – від того й залежить ефект та користь публікації. Не варто плутати ефект з користю, тобто ефективністю. Ефект – це коли люди прочитали публікацію і жваво її обговорюють, емоційно переживають. А ефективність – це коли люди скористались отриманою інформацією для якихось подальших дій.

Наприклад, автор 2 десятки років пише про те, що споживачі житлово-комунальних послуг не мають впливу на виконавців послуг, через що тарифи ростуть, а якість послуг – ні. Щоразу такі публікації дають ефект: читачі обурюються, іноді пишуть коментарі, іноді хвалять автора: «От ти їм засадив! Молодець, гостро пишеш!…». І продовжують далі платити, не рахуючи і не вимагаючи покращень. Тобто ефект є, а ефективності – нема. Бо ефективність може бути там, де громадяни не просто споживають «гостреньке», а роблять висновки з отриманої інформації і діють згідно своїх висновків.

Можливо, варто читачам забувати радянське гасло, що «газета має бути колективним агітатором» — для агітації є інші види літератури і образотворчого мистецтва – листівки, партійні бюлетені, біллборди тощо. Справжні ЗМІ – джерела достовірної інформації, користь якої залежить від активної та відповідальної життєвої позиції споживачів. Ми відкриваємо читачам очі, але як далі жити з розплющеними очима – справа читачів.