Формувати систему громадського моніторингу повітря навчались мешканці Кам’янського

Громадяни, небайдужі до стану довкілля, можуть активніше впливати на ситуацію в своєму регіоні, якщо матимуть більше інформації про забруднення. А дізнатись правду про стан повітря, яким дихаємо, ми можемо самі, створивши систему громадського екологічного моніторингу. Про це говорили учасники зустрічі представників ГО «Save Дніпро» з мешканцями Кам’янського.

Автор: Валентин Фіголь

Зустріч, названа воркшопом, була організована місцевою ГО «Сила громади м. Кам’янське». «Давно хотіли це зробити – запросити до себе фахівців з громадського екологічного моніторингу, — розповів Андрій Іванченко, активіст «Сили громади». – В нашому місті є нагальна потреба в більш активному залученні громади до контролю за станом довкілля!»

Сьогодні в Кам’янському, як і скрізь в Україні, брак достовірної інформації щодо стану повітря, води, грунтів – їх забрудненості промисловими та побутовими відходами, нагадали представники «Save Дніпро». Державна система екомоніторингу неефективна. Населення, в основному, пасивне щодо екологічних проблем територій проживання. Люди часто байдужі до того, чого не розуміють. Не знають про те, чим забруднене повітря і як це впливає на організм, тому й не хочуть впливати на стан повітря і на забруднювачів. Не розуміє людина, чим шкідливий дим від спаленого листя – і їй байдуже, чим димить завод.

Якщо мешканець більше знатиме про те, чим дихає – можливо, йому захочеться змінити стан речей, гадають активісти громадського екомоніторингу. Принаймні, в цивілізованих країнах так і сталось: громадянам захотілось жити в чистішому і безпечнішому довкіллі – і вони примусили владу та бізнес до змін.

Скрізь в Європі працює система громадського екомоніторингу, розповіли активісти. Лише територія України – суцільна «біла пляма». Наші громадяни ще не хочуть знати, чим дихають.

Що таке громадський екомоніторинг атмосфери? Це коли у громадян встановлені прибори для аналізу повітря, і вони обмінюються інформацією про склад атмосфери, концентрацію забруднюючих речовин. Чим таких громадян з приборами більше – тим точніша й повніша картинка. Можна вивчати стан атмосфери в населеному пункті. Сьогодні всю інформацію можна збирати й публікувати в інтернеті автоматично.

Хто завгодно може на екрані свого комп’ютера побачити, скільки пилу прямо зараз у повітрі за його вікном чи в тому районі міста, куди він збирається вирушити.

Найпростіше починати моніторинг повітря з вмісту в ньому пилу. Тим більше, що помітну шкоду здоров’ю завдає саме вдихання пилу, особливо часток розміром 2,5-10 мікрон, так званому мілкодисперсного пилу. Він проникає в організм найглибше, потрапляючи в кров через легені, і тотально отруює організм. Якраз мілкодисперсного пилу багато в диму багать і металургійного виробництва.

Збирати пилоаналізатори, які фіксують мілкодисперсний пил, навчали учасників воркшопу. Можна було тут же придбати такий прибор, що і зробили кілька земляків.

Система громадського екомоніторингу могла би зацікавити учбові заклади, говорили учасники зустрічі. Вивчати склад атмосфери було би корисно для молодих кам’янчан.

Теоретично, систему громадського екомоніторингу в нашому місті можна вважати започаткованою. Адже тепер власники пилоаналізаторів можуть інформувати земляків про вміст шкідливого пилу в повітрі.