Слід з Кам’янського в створенні монополії на перетворення річкової води на питну
Автор Валентин Фіголь
Аульська хлорпереливна станція буде продана з аукціону. Так вирішили депутати Дніпропетровської обласної ради на сесії 16 серпня.
Станцію називають єдиним в Україні виробником рідкого хлору, який використовують водоканали для очищення водопровідної води.
Трохи історії для розуміння ситуації.
«…на звернення АТ «Дніпроазот» на сесії Дніпропетровської обласної ради було прийняте рішення про включення до плану приватизації та продаж шляхом аукціону цього цілісного майнового комплексу», – повідомляла в березні 2019 року Асоціація «Укрводоканалекологія». https://ukrvodokanal.in.ua/asotsiatsiya-ukrvodokanalekologiya-vkraj-zanepokoyena-sytuatsiyeyu-shho-sklalasya-dovkola-aulskoyi-hlorperelyvnoyi-stantsiyi/?fbclid=IwAR0RkRCyaeqcS5DUaz6L7oPvbdmcXSdCNa_5w6kEvjjojSdpuQ1emPpfals
«Вважаємо, що приватизація Аульської хлорпереливної станції призведе до повної монополізації ринку рідкого хлору та у разі зупинки АТ «Дніпроазот», як це було в минулому році, поставить під загрозу водопостачання більшості міст України», – наголошували екологи. – Єдиним виробником хлору в Україні є АТ «Дніпроазот – багатопрофільне хімічне підприємство. Частково альтернативу монопольному положенню АТ «Дніпроазот» створювала Аульська хлорпереливна станція, яка здійснювала поставки рідкого хлору як виробництва АТ «Дніпроазот», так і від закордонних постачальників, маючи в своєму розпорядженні необхідне обладнання, якого немає більш ні в кого в Україні».
Президентом Асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитром Новицьким навесні цього року було направлено листи Прем`єр-міністру України В.Б. Гройсману та в Антимонопольний комітет України з проханням втрутитись в процес приватизації Аульської хлорпереливної станції та не допустити повну монополізацію ринку рідкого хлору. Про реакцію державних органів нічого невідомо.
Повернемось до сьогодення та недалекого майбутнього. Якщо так станеться, що на аукціоні переможе хтось із дружніх структур до ініціатора продажу – виникає фактична монополія на виробництво та розлив рідкого хлору – головного реагенту, що перетворює воду Дніпра на питну.
