Переселенка в суді Кам’янського довела, що нічого не винна газопостачальникам

Газопостачальники хотіли примусити переселенку з окупованого Криму заплатити за, нібито, спожитий без обліку газ. Жінка певний час жила в  будинку на околиці Кам’янського, але переконує, що газовики виставили претензії несправедливо. З другої спроби районний суд дослухався до її аргументів.

Автор: Валентин Фіголь.

Не в своїй хаті

Передісторія справи така. Мешканкою приватного будинку по провулку Маріупольському, 22 Людмила С. стала не зі своєї волі. Вона з сином були змушені виїхати з Криму після його окупації в 2014 році. Як переселенцям, їм місто надало житло в цьому будинку. Його власниця виїхала за кордон, а порожній будинок надала під можливість заселення біженцями.

Але жити там було неможливо – будинок стояв частково розібраний, з демонтованою системою автономного газового опалення. Сусіди бачили, як власники продавали батареї.

В серпні 2017 року пані Людмила, відчувши запах газу десь біля газового лічильника, викликала газовиків. Ті приїхали, зняли лічильника на ремонт і встановили тимчасово свого лічильника.

Скоро після цього С. з сином переїхали в інше місце – в квартиру по проспекту Ювілейному. Жінка показала угоду з власницею тієї квартири, підписану в вересні 2017 року. Отже, з Маріупольського провулка переселенці вибрались – це можуть підтвердити й сусіди.

В квітні 2018 року пані Людмилі зателефонували газовики (взяли у неї номер телефону, коли знімали лічильника). Вони сказали, що хочуть поставити на місце відремонтованого лічильника.

Приїхавши 11 квітня, газовики одразу виявили, що на газовій трубі встановлена якась перемичка, що дозволяє використовувати газ повз лічильник. Вирізали метровий шматок газопроводу, склали акт про порушення. Людмила пояснила, що не власниця будинку і навіть не живе тут вже більш як півроку. Їй запропонували підписати акт як «представника споживача». На тому історія, здавалося б, й скінчилася. «Хазяйка будинку казала, що приїжджала і розбиралась із газовиками…» — підсумувала цю частину історії пані С.

Несподіванка з минулого

Процес між Людмилою С. і газопостачальним підприємством «Дніпропетровськгаз» тягнувся з листопада минулого року.

У вересні 2019 року пані Людмила виявила, що від її пенсії відрізано чималий шматок. В відділенні ПФ їй сказали: ось виконавчий документ з суду. З документу випливало, що заочним рішенням Баглійського райсуду пані Людмилі присуджено платити штраф в розмірі 68 тисяч гривень за несанкціоноване споживання газу… з осені 2017 до квітня 2018 року за адресою провулок Маріупольський, 22. Проте в цей час жінка з сином вже жили в квартирі на проспекті Ювілейному, і в покинутому чужому будинку на Маріупольському провулку навіть не бувала.

Людмила була здивована – бо ж ні про який суд нічого не знала і жодних повідомлень не отримувала. Тож жінка написала заяву до суду, вимагаючи перегляду справи.

Суд одразу видав ухвалу зупинити вирахування із пенсії і повернути жінці вже виплачені гроші. І в листопаді 2019 року почався процес, який завершився вчора рішенням райсуду.

Судова розв’язка

В засіданні свідки – газовики, які відрізали газопостачання будинку по провулку Маріупольському, 22, підтвердили свою версію. Мовляв, приїхали ставити лічильника після ремонту і побачили патрубок між входом та виходом лічильника. Цей патрубок дозволяв споживати газ в обхід лічильника. Газовики вирізали перемичку і склали акта про порушення.

Свідки підтвердили: С. пояснила їм, що не живе в цьому будинку і не є його власницею. Акта вона підписала як «представник споживача».

У відповідачки виникло питання до представників газопостачальника. При обчисленні об’ємів начебто несанкціоновано спожитого газу газовики вважали, що в будинку є якийсь котел (так написано в розрахунку). «Ви бачили в будинку хоч якогось котла чи батареї опалення?» — спитала пані Людмила. Один зі свідків сказав, що не бачив, але то не важливо. У газовиків по документах в будинку є котел, а перевіряти його реальну наявність – не їхній клопіт… Другий газовик визнав, що обходив будинок і знімав усе на відео. Але чи було опалення – не пригадує.

«А як знімали лічильника на ремонт – що, не бачили тієї «перемички»?» — спитала відповідачка в робітників газового хазяйства. «Після того як ми пішли, через 15 хвилин там можна вже було зробити, що хочеш…» — відповіли газовики.

До речі, автор був у будинку на Маріупольському, 22 в квітні 2018 року. Котла не бачив, але колишня мешканка показувала дірки в перестінках там, де колись були батареї автономного опалення. Будинок, і справді, був частково розібраний.

В суді 31 серпня цього року представник газовиків заявив, що наполягає на позові до Людмили С. — як до несанкціонованого споживача газу.

Пані С. нагадала, що вона не мешкала в будинку в той час, за який їй виставлено рахунок.

Суддя Тетяна Погребняк, розглянувши аргументи сторін, відмовила в позові газопостачальників до Людмили С. На апеляцію надано місяць.