«Гонитва по колу в чеканні смерті», або житлово-комунальна проблема на 20 років в Кам’янському

Адресу героїв публікації автор не називає, передусім, через те, що в будь якій багатоповерхівці Кам’янського можна знайти аналогічні адреси і схожі історії.

Автор: Валентин Фіголь.

«Бігаємо з дідом по колу – аж поки смерть не визволить!..» – зітхає 80-річна пенсіонерка, резюмуючи плоди 20-річної боротьби за можливість зимувати в теплій квартирі. І не платити хоча б повну суму за опалення, коли в помешканні 14 градусів тепла.

Справа в тому, що років 20 тому на їхньому стояку під час якогось ремонту опалення підключили до зворотньої труби, і по стояку пішов теплоносій, охололий в системі всього 6-під’їздного 5-поверхового будинку. Звичайно, на всіх 5 поверхах по стояку батареї холодніші, ніж в інших приміщеннях.

Це велика кімната «2-ки хрущовки», тому прохолодніше в усій квартирі. Заклеєні на зиму вікна та засклений балкон – і все одно посеред великої кімнати вдень 19 січня було 14 градусів тепла.

«Тепліше, ніж на вулиці, – визнає мешканка, – Але ж рахунок приходить такий, як і в таких же квартирах, де 18-20 градусів!..»

Неправильно підключений стояк постачає теплоносій в 5 квартир. На 1-му поверсі залишився один непрацюючий раніше засуджений зловживаючий алкоголем молодик… На 2-му поверсі – пара пенсіонерів по 80 років. На 3-му поверсі – мешканець поховав свою матір і поїхав на заробітки. На 4-му поверсі – мешканці переїхали в село. На 5-му – старенька майже неходяча жінка, практично покинута ріднею.

Отже, загальною, начебто, проблемою ніхто, окрім героїв публікації, не займався. Старенькі пролетарії не з тих, що вміють писати звернення.

«ЖЕКи мінялися, а відповіді залишались однакові – як будуть гроші!..» – згадує старенька.

Мінялись міська влада і керівництво комунальних підприємств, зникали й виникали житлово-комунальні підприємства. Звернення пенсіонерів лишались без руху, навіть без відповіді. «Вони навіть відмовлялись приймати заяви, реєструвати їх, – розповідає споживачка. – Дід психоне, а в нього серце після інфаркту нікудишнє. Нам з ними не тягатись – молоді, здорові, нівроку!»

Останнім часом, через карантин, споживачам взагалі довелось спілкуватись з управителями житлом через листи, вкинуті в скриньку на ганку КП УКОЖФ. Це було листування в один бік – жодної відповіді від управителів споживачі не отримали.

Останнє звернення щодо відновлення нормального теплопостачання споживач відніс до управляючої компанії в грудні 2020 року. У відчаї написав, що не платитиме, поки не відновлять.

Герої публікації досі не мали боргів перед жодними ЖЕКами. А за грудень не заплатили – чи не вперше.

«Почекаємо, поки виникне якийсь новий ЖЕК – і почнемо спочатку, – посміхається пенсіонерка. – Шо ще пенсіонерам робити? Ми вже знаємо, як писати! Аби тільки здоров’я, щоб встати завтра…»

Холоду старенькі не бояться – одягаються тепліше. Дід змалечку сирота воєнної пори, виріс в землянках та бараках, замолоду мерз у вагончиках на «будівництвах народного господарства». А бабця в дитинстві мало не замерзла на смерть, як ходила просити кусень хліба в сусіднє село, бо «батька репресували, а мати померли, а ще менші брати двоє…»

«Просто засинаєш…» – згадує споживачка житлово-комунальних послуг свої враження від переохолодження.

П.С. Редакція готова надати новій аварійній службі адресу стареньких, аби їм допомогли відновити нормальне опалення.