З наступного року школярів в Україні вчитимуть християнській етиці та моралі

З наступного року школярів в Україні вчитимуть християнській етиці та моралі

З наступного календарного року українські п`ятикласники почнуть вчитися по-новому, за реформою Нової української школи. Нова програма передбачає більше фізкультури та курсів «духовно-морального спрямування», більше можливостей обирати навчальні плани для окремих шкіл.

Автор: Валентин Фіголь

19 лютого МОН затвердило типову освітню програму для 5-9 класів. З 1 вересня 2022 року учні, які перейдуть до 5 класу, навчатимуться за новою освітньою програмою. Так передбачає реформа Нової української школи (НУШ).

У новій освітній програмі є навчальні плани для шкіл у таких сферах:

  • мовно-літературній;
  • математичній;
  • природничій;
  • технологічній;
  • інформатичній;
  • соціальній і здоров’язбережувальній;
  • громадянській та історичній;
  • мистецькій;
  • фізичній культурі;
  • мови та літератури корінного народу/національної меншини.

Формула нової української школиТакож передбачають вивчення інтегрованих курсів. Наприклад, “Етика”, “Культура добросусідства”, “Здоров’я, безпека та добробут”, “Підприємництво і фінансова грамотність” тощо.

Навантаження для учнів залишилося у межах санітарно-дозволених норм:

  • для учнів 5 класу – 28 годин на тиждень;
  • 6 класу – 31 година на тиждень;
  • 7 класу – 32 години на тиждень;
  • 8 класу – 33 години на тиждень;
  • 9 класу – 33 години на тиждень.

Кількість уроків з фізкультури буде не менше трьох разів на тиждень.

Окремі школи можуть створювати свої освітні програми на основі типової навчальної. До 2022 року мають підготувати підручники за новою програмою.

Перед затвердженням типова програма пройшла громадське обговорення. Під час обговорення вчителі ремствували, що впровадити зміни на практиці буде складно – надто великий вибір…

«Концепція освітньої програми буде складною для вчителів, бо буде велике розмаїття у виборі навчальних планів та програм. Учнів же вона має розвантажити. Зокрема, планують зменшити кількість предметів та не перевантажувати школярів зайвою інформацією», – прокоментував новації Роман Шиян, заступник директора Команди підтримки реформ при МОН.

У батьківських спільнотах кілька тижнів точаться дискусії щодо впровадження інтегрованого курсу «Етика» або іншого курсу «морального спрямування».

Батьки побоюються, що школи можуть просувати курс християнської етики. Наприклад, вже затверджені підручники для учнів 5 класу “Біблійна історія та християнська етика”, для учнів 7 класу “Християнська етика в українській культурі”, а також зошити з основ християнської етики.

«Там є потужний релігійний складник. У цих підручниках саме основою є християнське вчення»,  –  цитують ЗМІ співголову ГО “Батьки-SOS” Олену Парфьонову.

На переконання членів ГО, питання віри та віросповідання – особиста справа дитини і не можна вводити подібні курси у школи, адже вони є дискримінаційними.

У МОН стверджують, що їм надіслали понад 1000 звернень від нардепів, громадських організацій та закладів освіти з проханням про обов’язкове вивчення курсів духовно-морального спрямування. Тож відповідний курс знайшов своє відображення у типовій навчальній програмі.

Щодо змісту предмету, то відповідальність за це міністр освіти Сергій Шкарлет переклав на самих вчителів і школи.

«Є дисципліна «Етика», в типовій освітній програмі вона зазначена. А варіанти предмету «Етика» можуть формувати уже вчитель або школа», – сказав Сергій Шкарлет, міністр освіти України, в інтерв’ю для Радіо НВ.