Суспільство

Насильство, смерть, та безнадія закодовані в символах України

День пам’яті про національні символи України відзначали сьогодні і в Кам’янському. Автор, написавши про ці символи чимало ще з минулого століття, дозволив висловити і власну думку.

Автор: Валентин Фіголь.

Похмурий пророк

Сьогодні, я к і вчора, в Кам’янському згадували про українського митця Тараса Шевченка. Вчора був його день народження, сьогодні – роковини смерті.

«Тарас Шевченко (1814-1861) – найвидатніший український поет, письменник та художник», – так пише про Шевченка Вікіпедія.

Національним символом митця називали і учасники заходу під назвою «Шевченко єднає», що відбувся 10 березня в міському історичному музеї Кам’янського.

панотець Ігор Пагулич

Зокрема, панотець греко-ктолицької конфесії Ігор Пагулич, керівник благодійного фонду «Карітас» в Кам’янському, наголосив, що Т. Шевченко – поет-пророк і національний символ України.

Шевченко, за словами панотця Ігоря, все своє недовге життя боровся за Україну і сьорбнув через це лиха.

Образ Шевченка-борця та страждальця-покутника експлуатується державними ідеологами ще з радянських часів. Благо, у поета в творах крові й закликів до насильства вистачає. Навіть у дитячому конкурсі декламаторів переможниця читала вірші про те, як «…потече сторіками кров у синє море дітей ваших… і не буде кому помагати».

Просто в радянському дитинстві нас вчили, що Шевченко виступав проти класових ворогів, а сьогодні – що проти певних національностей.

В своїх віршах поет часто малював картини покари і помсти, очищення суспільства від кривдників та паразитів. Але на цьому у нього все й кінчається – на знищенні.

«Їй-богу – не чую. І не кричіть! Я свою п’ю, а не кров людськую», – відмахується Шевченко від читачів, які сподіваються якоїсь кращої долі.

 

Гімн про смерть

Ще один символ-іменинник – Державний Гімн України, теж може здатись доволі похмурим при детальному розгляді тексту.

«10 березня відзначається День Державного гімну України, одного з головних символів держави поряд з прапором і гербом», – згадує про наш гімн Вікіпедія.

Цього дня у 1865 році в польському місті Перемишль уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Про це нагадав сьогодні активіст ВО «Свобода» Сергій Петренко.

6 березня 2003 року Законом України «Про Державний Гімн України» затверджено текст Державного Гімну України, в 1-й статті якого зазначено: «Державним Гімном України є національний гімн на музику М.Вербицького зі словами першого куплету та приспіву П.Чубинського в такій редакції:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Претензії до тексту автору доводилось чути багато разів від різних людей: від філологів та істориків до чаклунів.

Наприклад, панотець Микола Панченко – перший клірик, що служив у Дніпродзержинску українською, людина з вищою консерваторською освітою та видатним баритоном, на початку 21 століття вважав недоліком, що у українському гімні весь текст – якісь невиразні припущення та побажання.

Якщо прочитати гімн уважно, то й справді виходить не надто радісно.

«Ще не вмерла…» – це може означати, що ось-ось помре.

«Ще нам… усміхнеться доля», – сподівання на щось непевне в майбутньому.

«Згинуть…», – чекання на чудо. Сонце зійде – роса висохне.

«Запануємо…» – мрії про панування на своїй землі, невпевненість у своєму нинішньому положенні.

«Душу й тіло ми положим…» – знову ж, обіцянка загинути як демонстрація належності до «козацького роду». Козаки були волелюбними людьми, які не визнавали законів та жили з військової здобичі та плати за участь у воєнних діях.

На думку панотця Панченко, гімн був би більш надихаючим, якби його текст містив більше тверджень, що стосуються теперішнього часу.

Який вигляд мав би гімн після такого редагування? Хоча б такий:

«Розквітають в Україні

І слава, і воля.

І нам, браття-українці, всміхається доля.

Гинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Бо пануємо ми, браття, у своїй сторонці».

Пильний погляд

Recent Posts

Завтра в Кам’янському попрощаються з загиблим на війні захисником України Олександром Андрієнком

Четвертого серпня поблизу населеного пункту Тихе на Дніпропетровщині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат…

15 години ago

Ворог гатив по трьох районах Дніпропетровщини, в Кам’янському – без надзвичайних подій

Вчора ввечері та в ніч на неділю, 9 серпня, від атак агресора безпілотниками, артилерією та…

20 години ago

Де в Кам’янському 9 серпня вимикатимуть світло через профілактичні роботи

В Кам'янському в неділю, 9 серпня, у зв'язку з виконанням профілактичних робіт відбудеться тимчасове припинення…

20 години ago

Діти наших захисників з Кам’янського поїхали на відпочинок до німецького Вупперталю

П'ятнадцять дітей наших захисників вирушили на літній відпочинок до Німеччини. Попереду у них два тижні…

1 день ago

Шахісти з Кам’янського – у п’ятірці найсильніших команд Дніпропетровщини

Автор: Віктор Куленко. Шахісти Кам'янської ДЮСШ №3 увійшли у призову п'ятірку на командному Кубку області…

2 дні ago

Ворог вночі атакував шість районів Дніпропетровщини, в Кам’янському минулось без надзвичайних подій

В ніч на суботу, 8 серпня, від атак ворожої армії безпілотниками потерпали Кам'янський, Дніпровський, Павлоградський,…

2 дні ago

This website uses cookies.