В Кам’янському районі науковці та краєзнавці об’єднуються заради історії та природи

В Кам’янському районі науковці та краєзнавці об’єднуються заради історії та природи

Зустріч істориків, географів, архітекторів, біологів та краєзнавців відбулася на тому тижні у Верхньодніпровську. Говорили про збереження та популяризацію краси рідного краю.

Автор: Валентин Фіголь.

Науковці та краєзнавці з різних місць Дніпропетровщини зібрались у Верхньодніпровську, щоб обмінятись досвідом і порадитись – як їм зберегти природну та історико-культурну спадщину тамтешніх земель.

Зустріч відкрила презентація збірки краєзнавчих статей «Верхньодніпровські обрії». Колектив авторів представив низку праць про природу району, про історію населених пунктів і окремих особистостей, причетних до Верхньодніпровського краю.

краєзнавці
географ Вадим Манюк та біолог Петро Чегорка, автор альманаху “Верхньодніпровські обрії”

Потім науковці та представники регіонального краєзнавства презентували свої роботи. Наприклад, Вадим Манюк, доцент кафедри географії ДНУ зробив доповідь «Природна спадщина Верхньодніпровщини». Олег Сизенко, завідувач навчальної лабораторії топографії, картографії і дистанційних методів кафедри географії ДНУ – «Верхньодніпровщина на картах ХVII-XVIII століть», Юрій Павлюченко, керівник гуртка астрономії – «Таємниці метеориту «Верхньодніпровськ»…

Учасники зустрічі говорили про красоти та екологічні проблеми Щурівських балок, про роль краєзнавства в патріотичному вихованні молоді. Наталія Буланова, директор музею історії Кам’янського, зробила доповідь «Перспективи краєзнавчих досліджень історії Верхньодніпровщини».

Також на засіданні було зачитано листа від краєзнавиці Марини Кравчук, яка живе в Москві, але є автором низки краєзнавчих розвідок Верхньодніпровщини.

В Кам’янському районі науковці та краєзнавці об’єднуються заради історії та природи - ФОТО

Учасники зустрічі погодились щодо напрямків розвитку краєзнавчого руху. Перший – розвивати співпрцю краєзнавців з місцевим музеєм. Другий напрямок – пошук і створення джерельної бази документів і матеріалів для подальших досліджень (починати можна з посилань на архівні фонди, статті та сайти в Інтернеті, книги тощо). Третій напрямок – створити банк вже наявних краєзнавчих публікацій і рукописів місцевих краєзнавців (в електронному вигляді). Для цього треба починати співпрацювати з районною бібліотекою. Функцію віртуального майданчика для публікацій виконує зараз група у Фейсбуці «Верхньодніпровськ: на хвилях історії».

Також краєзнавці Верхньодніпровська планують скласти спільний план заходів і публікацій до 250-річного ювілею міста в 2029 році.

В Кам’янському районі науковці та краєзнавці об’єднуються заради історії та природи - ФОТО