«Горплощадка» в Кам’янському відзначає 70-річчя

«Горплощадка» в Кам’янському відзначає 70-річчя

70 років тому почалась забудова житлового району Придніпровського хімзаводу. Район, відомий як «горплощадка», колись вважався елітним в Дніпродзержинську, а сьогодні потерпає від всіх недугів старості.

Автор: Валентин Фіголь.

Про ювілей «горплощадки» нагадали місцеві краєзнавці Людмила Глок та Дмитро Кубанов. Публікацію підготовлено за матеріалами їхніх краєзнавчих розвідок.

«Горплощадкою» в нашому місті традиційно називають територію площею в 40 гектарів, обмежену проспектами Свободи та Аношкіна, вулицями Лисенка та Республіканською. Це житловий масив з 2-3-поверхових будинків загальною житловою площею 26 тисяч квадратних метрів.

«Горплощадка» в Кам’янському відзначає 70-річчя - ФОТО«Перший досвід проектування великого жилого масиву за типовими проектами», – писав архітектор М. Шнеєрсон, в журналі «Архітектура і будівництво» в 1955 році. За його твердженням, вартість 1 квадратного метра в таких будинках менша, ніж в 4-5-поверхових, як вздовж проспекту Свободи.

У 1951 році були здані перші два квартали «горплощадки». Старожили, які були тоді дітьми, розповідали, що дома по непарній стороні проспекту Леніна будували чи то військовополонені, то чи ув’язнені, тому що по периметру охорону несли солдати з вівчарками. Оскільки військовополонених в Дніпродзержинську з 1948 року вже не було, то залишаються зеки.

В СРСР після війни існувало Управління будівництва № 940 Головпромбуду МВС СРСР. Це фактично будівельники, які відбували терміни ув’язнення.  На початок 1950 року в ньому нараховувалося понад 5,5 тисяч осіб, через рік – понад 6 тисяч, а в 1952 році контингент вже перевищував 9 тисяч. Чи варто дивуватися, що поки трест “Дзержинськбуд” зводив один житловий будинок, СУ-940 встигало побудувати цілу вулицю.

Нині покійний ветеран ПХЗ Валерій Іванович Персіянов згадував про курйозний випадок. Для прибуваючих з інститутів молодих фахівців будувався гуртожиток. Як і належить в місцях позбавлення волі, на будмайданчику були розвішані відповідні гасла. Директор заводу № 906 (тодішня назва ПХЗ) Михайло Прокопович Аношкін особисто приїхав приймати такий важливий об’єкт, куди вже завозилися меблі та інвентар, і оторопів від призову, що красувався на одному з плакатів: “На свободу з чистою совістю!”

Концепцію майбутньої «горплощадки» розробили архітектори Дніпропетровського “Облпроекту” під керівництвом начальника відділу Івана Заїченко. Автори проекту: архітектор В. Мартинов, інженери В. Кокін, Є. Мунтян, В. Алакозов і Л. Базилєєва.

Використана була при проектуванні будинків серія 1-228, яка в 1948 році була розроблена в Міськбудпроекті при міністерстві будівництва підприємств важкої індустрії. Історична легенда, що проекти будиночків були запозичені в Фінляндії під час радянсько-фінської війни, не знайшла підтвердження.

«Горплощадка» в Кам’янському відзначає 70-річчя - ФОТОУ 1951 році були здані перші два квартали між нинішніми вулицями Долматова і Сагайдачного (колишня Черняховського) – 34 житлових будинки і ясла на 66 місць. Збільшивши чисельність контингенту в півтора рази, СУ-940 вже в 1953 році завершило будівництво цивільних об’єктів для заводу. При цьому варто сказати, що саме зеки проклали водопровід в Романкове.

Керували цим господарством два полковника, колишні військові будівельники, які пройшли війну з першого до останнього її дня – Мінаєв Георгій Юхимович і Іванов Микола Маркелович. Мінаєв став першим начальником СУ і йому випали всі організаційні питання, починаючи від робіт з архітекторами, закінчуючи організацією поставок будматеріалів.

Георгій Юхимович, наприклад, успішно використовував такий вид заохочення, як залік дня за півтора-два при виконанні і перевиконання плану. З урахуванням того, що контингент був зацікавлений вийти раніше “на свободу з чистою совістю”, то якість і терміни виконання поставлених завдань стимулювалися.

Що було важливим в ті роки, так це організація харчування. Один з ветеранів ПХЗ згадував, що часом навіть заздрив зекам, які отримували порцію м’ясного на обід. Ще зазначав, що у деяких був свій столярний або теслярський інструмент, яким не любили ділитися.

«Довгий час «горплощадка» вважалася найбільш зручним і впорядкованим мікрорайоном міста. Це було місто в місті – достатня кількість магазинів, дитсадків, дві великі школи, музична школа, гуртожитки та їдальня», – писала в 2016 році краєзнавець та журналіст Л. Глок.

горплощадка
“Горплощадка” в наші дні

Сьогодні від колишньої респектабельності «горплощадки» мало що лишилось. Старі будинки руйнуються без капремонту, мешканці латають їх, як можуть, знищуючи первісний вигляд будівель саморобними утепленням та прибудовами.

З соціальних об’єктів лишились тільки школи і один дитсадок. Ще 5 дитячих закладів використовуються як офісні центри чи стоять в руїнах.

горплощадка
Руїни будівлі ЖКУ ПХЗ

Найбільш прикметна руїна «горплощадки» – будівля колишнього ЖКУ ПХЗ на вулиці Долматова, а також залишки гуртожитків, знесені торік.

Район продовжує привертати увагу людей як місце проживання: судячи з авто, які стоять у дворах, тут мешкає доволі заможних кам’янчан.