Як вибрати в Кам’янському секцію єдиноборств

Щоб вибрати підходящий вид бойового мистецтва, новачку варто подивитись, як б’ються спортсмени – адже вони тренуються саме для цього.

Автор: Валентин Фіголь.

«Нема поганих єдиноборств – є погані тренери», – приблизно так відповідали автору визнані майстри бойових мистецтв на запитання «який вид єдиноборств найкращий».

«Нема гірших та ліпших – є більш та менш підходящі», – додають майстри рекомендацію щодо вибору, в яку секцію піти самому чи повести дитину.

Зазвичай, єдиноборствами починають займатись, щоб навчитись битися. Отже, щоб визначитись, чи підходить вам конкретний вид бойового мистецтва – подивіться, як б’ються на змаганнях спортсмени різних шкіл та секцій.

Варто зауважити, що спортивний бій обумовлений правилами, які обмежують застосування бійцівської техніки на рівні, що оптимізує травматичність.

Отже, перед спортсменом стоїть завдання, з одного боку, відлупцювати супротивника, з іншого – не порушити обмежень, щоб тебе не вигнали зі змагань.

Днями бійці Кам’янського якраз брали участь в кількох змаганнях, тож можна було порівняти особливості поєдинків в кількох видах єдиноборств.

Почнемо з чемпіонату України з бойового мистецтва Він Чун ушу, в якому взяли участь бійці з Кам’янського у складі команди Дніпропетровщини.

У Він Чун, як розповів тренер Андрій Шамардін, на змаганнях б’ються в повний контакт – з усієї сили. Бій відбувається на короткій дистанції, удари теж, переважно, по коротких траекторіях, ніби випереджаючи дії супротивника. Можна бити руками й ногами куди хочеш, окрім больових точок, попадання в які особливо небезпечне для життя. Можна збивати супротивника з ніг підсічками та проводити больові прийоми. Спортсмени б’ються в легких захисних рукавичках з вільними пальцями.

Бійці Він Чун, незважаючи на велику щільність ударів у поєдинку, травмуються не частіше за представників інших видів єдиноборств. «Постійно приділяється увага профілактиці травматизму», – прокоментував тренерську роботу в цьому напрямку А. Шамардін. Спортсмени вчаться самодисципліні та відповідальності паралельно з вмінням битися – це є ознака ефективності школи, вважає тренер: «У бойового мистецтва є військовий та соціальний аспекти. Це як в двоколісному візку: без одного колеса візок перекинеться».

Геть інший підхід до організації спортивних поєдинків демонстрували юні бійці Шотокан карате на відкритому кубку Кам’янського для молодих спортсменів.

Тут також бились в легких рукавичках. Але спортивні поєдинки в Шотокан проводяться в дозованому, або легкому, контакті. Спортсмени не б’ють з усієї сили, а тільки позначають удар на тілі супротивника. Поєдинки часто нагадують гру в квача: після кожного доторку поєдинок зупиняється для оголошення суддями результату.

Каратисти Шотокан б’ються руками й ногами куди завгодно, окрім точок критичного ураження. Через те, що удари тільки позначаються, суддям доводиться бути вельми пильними, щоб помітити, хто з суперників першим торкнувся іншого при стрімкому обміні ударами.

«Зважайте на те, куди в момент удару рухається супротивник – на вас чи від вас, – навчав суддів та бійців тренер Андрій Миршавка. – Від цього залежить сила контакту».

Дозує контакт сам спортсмен, зважаючи на супротивника: як ти – так і тебе… Як і скрізь в спорті, на змаганнях буває боляче.

Третій приклад – спортивні поєдинки в Кіокушин кан карате, можна було побачити на турнірі «Воля до перемоги», влаштованого Кам’янською федерацією цього виду єдиноборств.

В Кіокушині спортсмени б’ються в повний контакт, в захисних шоломах, легких рукавичках та щитках на гомілки. Б’ються руками й ногами, заборонено бити руками по голові та хапатися за супротивника.

Каратисти, зазвичай, б’ються на середній або довгій дистанції, полюбляючи розмашисті удари. Акцент робиться якраз на один, вирішальний удар з усієї сили, пояснив Євген Колішевський, тренер з Кіокушин кан карате.

«Об тіло бійця мають ламатися предмети з дерева», – такий принцип підготовки має вберегти від важких травм, здавна вважають каратисти, спеціально тренуючи «робочі» поверхні кінцівок та тулубу.

Який спосіб битися найбільше підходить людині – до такого їй і слід готуватись, вважають тренери з єдиноборств. І рекомендують зважати на це, вибираючи собі секцію для тренувань.