Як кам’янчанки врятували еврейську дівчину під час війни

Як кам’янчанки врятували еврейську дівчину під час війни

Віддаючи шану усім людям, які, проживаючи на території України, ризикуючи своїм життям та життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту, Верховна Рада України встановила 14 травня Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

2573 українцям присуджено звання Праведників народів світу, серед яких і кам`янчанка Софія Шаповалова, яка разом зі своєю донькою Марією Подолян під час Другої світової війни врятувала життя єврейці Марії Тишківській.

14 травня 1996 року Меморіал жертв Голокосту удостоїв Марію Подолян та її мати Софію Шаповалову почесним званням «Праведник народів світу».

У березні 2019 року Кам’янською міською радою ухвалено рішення про присвоєння призаводській площі ПАТ «ДМК» імені Софії Шаповалової.

Марія Подолян (1914 р.н.) жила у місті Кіровоград (зараз м. Кропивницький) зі своїм чоловіком Степаном та молодшою сестрою Валею, працювала на молочній фабриці. У Валі була подруга, єврейка Марія Тишківська, сім’я якої проживала у тому ж будинку. В кінці липня 1941 року Марія відправила свою молодшу сестру до родичів у село, а 4 серпня гітлерівські війська окупували місто.

30 вересня всім євреям Кіровограду було наказано прийти на збірний пункт. Тієї ж ночі в будинок до Марії Подолян прийшов невідомий їй поліцай і сказав, що в поліцейській дільниці опинилась її сестра, і що Марія повинна її забрати звідти. Марія взяла документи Валі і відправилася в поліцію, проте замість Валі вона виявила там Марію Тишківську.

Коли євреїв відправили до розстрільних ровів, та заявила, що вона – українка і що потрапила сюди помилково. У поліції вона розповіла, що її сестру звуть Марія Подолян і назвала адресу.

Марія одразу ж зрозуміла думку Тишківської і, не роздумуючи ні секунди, підтвердила, що дівчина доводиться їй сестрою, віддала документи і забрала до себе додому.

Тишківска провела декілька днів у Марії вдома, а потім вони почали побоюватися, що сусіди можуть їх видати. Подолян вирішила знайти для дівчини більш надійне укриття. Сховавши Марію Тишківську у возі під копицею сіна, Подолян відвезла її в місто Дніпродзержинськ, де жила її мати Софія Шаповалова.

Софія була знайома з родиною Тишківської, і розповідь дівчини про долю її сім’ї та майже всіх євреїв Кіровограду приголомшив її.

Сусіди Шаповалової знали, що у неї дві доньки, і вона представляла Тишківську своєю донькою Валею. Але оскільки дівчина відрізнялася яскравою єврейської зовнішністю, один із сусідів доніс на неї в поліцію.

Марію Тишківську та її «матір» привели на допит, протягом якого вони наполягали на тому, що вони – мати й донька, і що в їх жилах тече чиста українська кров. Незабаром їх відпустили, і Марія Тишківська пробула у Софії Шаповалової аж до самого звільнення Кіровограду 8 січня 1944 року.

З усієї її родини тільки їй одній вдалося пережити війну. Протягом багатьох років Тишківска підтримувала дружні стосунки із Софією Шаповаловою та Марією Подолян, називаючи їх мамою і сестрою.

14 травня 1996 року Яд Вашем удостоїв Марію Подолян та її матір Софію Шаповалову почесним званням «Праведник народів світу».

Почесне звання «Праведник народів світу» присуджується Державою Ізраїль людям, які в роки Другої світової війни рятували євреїв від знищення на території Європи, окупованій нацистами. Визнані отримують медаль і Почесну грамоту, а їх імена увічнюють на Горі Пам’яті в Єрусалимі.