Як економіка з екологією знищують села в Кам’янському районі

Доля Воєводівки, загубленої в балках між Верхньодніпровськом та Верховцево – приклад того, як економічні та екологічні чинники знищують в Кам’янському районі традиційне українське село.

Автор: Валентин Фіголь.

Ще років 30 тому в селі Воєводівка мешкали зо три сотні людей, були школа та крамниця. Сьогодні село здебільшого стоїть пусткою. Багато хат покинуті та швидко руйнуються мародерами, частина використовується як дача на сезон.

Від крамниці та школи не лишилось і сліду – земляки розібрали покинуті будівлі.

Занепад села, розповідають місцеві мешканці, розпочався з розвалом СРСР. «Як колгоспи скінчились, робить на землі стало ніде – люди й поїхали геть!» – згадує старенька пані Наталія. Більшість місцевих мешканців – люди похилого віку. Молодих родин тут можна порахувати на пальцях, і їх стає дедалі менше.

«Раніше хоч в місто було їздити зручно, – ремствує молодий воєводівець Віктор. – А тепер електричка тільки вранці та ввечері…»

Село, дійсно, розташоване в балці за півгодини ходу від залізничної платформи. Автомобільної дороги в Воєводівку практично немає. В снігопад або після рясних дощів в село кілька днів неможливо заїхати – хіба що спецтехнікою для бездоріжжя.

«Взимку тут буває лячно, – розповідає пані Наталія. – Особливо коли вимикається електрика. Виглянеш на вулицю – темно, хати заметені, тільки собаки виють!..»

Молодим людям в селі важко. Тут навіть нема інтернет-зв’язку, а мобільний – вельми слабкий, можна не додзвонитись до абонента чи не отримати повідомлення. Раніше інтернет в селі був, хоч і слабенький, а в попередні 2-3 роки – зник.

Справжня біда Воєводівки – мародери, які обкрадають обійстя місцевих мешканців. Крадіжки майна селян стали мало не повсякденним явищем.

«Серед білого дня їздять машиною, заходять у двори, тягнуть що побачать металеве! І спробуй щось сказати!..» – бідкаються селяни, не сподіваючись вже на допомогу поліції.

«А хто ж воно нишпорить селом, як не свої?..» – зривається літній дядько і замовкає, махнувши рукою.

Серед селян, які лишились, нема взаємодії та взаємодопомоги, визнають воєводівці. «Кожне якось саме викручується…» – зітхає пані Наталія.

Занепад Воєводівки – не тільки рукотворна біда. Останнім часом люди стали кидати житло й землю, бо в селі почала зникати вода у колодязях.

Вода в селі завжди була проблемою – під селом залягає потужний гранітний пласт, який відсікає водоносні шари грунту від поверхні. Під селом протікає підземний потік, і вгадати місце для колодязя дуже складно. Так пояснювала примхливість воєводівських криниць Людмила Самарець, фахівець з водного господарства.

А в останні 5-7 років зневоднення у Воєводівці стає все помітнішим. Торік, наприклад, зникла вода одразу в кількох колодязях вздовж однієї вулиці. В цьому році хати без води вже стоять пусткою – дачники їх покинули.

«Хіба тільки у Воєводівці таке? – ремствують люди на залізничній платформі. – Навкруги села стоять порожні, півсела пройдеш – собаки не почуєш!..»