Людська реакція на собачу агресію в Кам’янському

Людська реакція на собачу агресію в Кам’янському

Людська реакція на публікацію про випадок незбагненної собачої агресії, який стався 3 серпня, змусила автора нагадати читачам: конфліктну ситуацію з вуличними собаками ми створили самі. І владнати стосунки з волохатими сусідами бажано так, щоб не посваритись одне з одним.

Автор: Валентин Фіголь.

Неспровокована агресія

Публікація від 3 серпня про те, як вуличний собака вкусив перехожого, викликала активну та емоційну реакцію читачів. Серед коментарів чимало таких, де авторові закидають бажання спонукати людей до знищення вуличних тварин.

Ці закиди, а також численні питання «навіщо піднімати цю тему?», спонукали автора прокоментувати свою вчорашню публікацію.

Перш за все, автор хотів би розповісти про рівень своєї компетентності в собачому питанні.

Я пишу про собак більше 20 років. За цей час, готуючи публікації, я консультувався з багатьма кінологами – як місцевими, так і в інших містах України і за її межами. Проводив безліч експериментів з вуличними та домашніми собаками, випробуючи різні способи спілкування з ними  Жоден з цих експериментів не закінчився бідою для тварини або людини.

Я тренувався зі службовими собаками і професійними кінологами, можу на спір розігнати будь яку найагресивнішу зграю собак без будь яких спеціальних пристроїв.

За все життя мене двічі кусав собака. Перший раз – взимку 2006 року, службова вівчарка в присутності господаря несподівано підбігла ззаду, вдарила зубами по правій литці, і втекла. Господар був ошелешений поведінкою собаки і божився, що вона вперше таке виробляє…

Вдруге мене вкусив 3 серпня давній знайомий – старий та флегматичний пес Сніжок, який вже років 7 мешкає в одному з дворів поряд з проспектом Аношкіна. Часто проходячи повз лежачого посеред тротуару Сніжка, я мало не переступав через нього. Пес добрий – взимку він гріє собою котів в будці. Також у дворі він охороняє котів, відганяючи від них чужих собак. І ось цей милий песик серед білого дня зненацька вскочив і вхопив мене за литку, коли я мовчки й спокійно, нічим особливо не розмахуючи, проходив повз нього на відстані приблизно півтора метри. Вдарив зубами і відскочив геть, крутячи головою і демонструючи відсутність агресивних намірів. Жінка, яка всі ці роки підгодовувала Сніжка і бачила цю сцену, була вражена: «Сніжок ніколи не нападав на людей!..»

Собаки й закони

Користуючись своїм правом автора, хотів би нагадати читачам: кожен має конституційне право на безпечне середовище існування.

Місто Кам’янське – середовище існування багатьох різних істот. Всі вони хочуть жити, бажано – добре, тобто мати безпеку, ситість та можливість розмножуватись.

Місто Кам’янське створили, передусім, люди. Тому й правила співіснування істот тут диктують люди. В даному випадку, в Кам’янському діють Правила утримання домашніх тварин, прийняті міським самоврядуванням більше 10 років тому.

Коли зграя собак несподівано вискакує на проїжджу частину дороги, заганяючи велосипедиста під попутні автомобілі – це неправильно. Коли школярі йдуть узбіччям автодороги, бо бояться переступати через собак, які перегородили тротуар своїми гендерними процедурами – це неправильно. Коли закрита в приміщенні собака виє, заважаючи сусідам – це непорядок. Неправильно, коли собаки нападають на людей. Коли люди нападають на собак…

Щодо собак, яких називають безпритульними, Правила утримання вказують: «…відповідно до Програми регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Дніпродзержинську: собаки незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову».

Згідно Програми регулювання чисельності безпритульних тварин в місті, такі тварини після вилову підлягають низці процедур, яка включає стерилізацію та вакцинацію. Після чого собак відпускають на місце вилову. Агресивну можуть вбити. Так пише Програма.

Тобто, міське самоврядування вважає, що чисельність собак на вулицях треба регулювати. Стерилізація поголовна – один з інструментів обмеження числа безпритульних собак.

«Умови утримання домашніх тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям», – сказано в Правилах утримання домашніх тварин. – Власник тварини повинен забезпечити умови недопущення втечі тварини та нападу її на людей й інших тварин». Тобто, якщо чийсь собака ганяється за іншою істотою – це її власник порушує закон щодо утримання тварин.

Територія компромісу

Люди мають різні погляди на комфорт та вподобання щодо тварин. Хтось тримає вдома цілий зоопарк, та ще й на вулиці підгодовує безпритульних тварин. А комусь заважає гавкіт сусідського пса за стіною помешкання. Хтось боїться собак і почувається некомфортно, проходячи повз зграю тварин, які демонструють захист території і погрозливо гарчать на перехожих.

Практика показує: помирити «зоошизів» та «живодерів» – так дражнять одне одного прихильники та противники тварин в місті, часто неможливо, бо їх бажання бувають діаметрально протилежні. Одні хочуть, щоб тварини жили поряд, інші – щоб тримались подалі, або взагалі пощезли.

В цивілізованому суспільстві, щоб владнати відносини між людьми, які не можуть домовитись, придумали закони.

В жодному законі не сказано, що людина має обходити десятою дорогою вуличних собак, щоб не спровокувати їхню агресію. Тим більше, що самі зоозахисники визнають: спровокувати собаку на напад може що завгодно – запах людини, наприклад.

Собак на територію свого проживання притягли люди. Отже, вони й мусять відповідати за долю живих істот, яких використовують як іграшки. Але чому чиїсь забавки повинні загрожувати іншим людям?..

Відповім на питання, для чого писати про інциденти з собаками. Для того, щоб нагадати людям про їхню відповідальність. Щоб нагадати: собака – хижак. Тому будь яка тварина потенційно небезпечна. Це варто розуміти і бути відповідно обережними при зустрічі з волохатими сусідами.

Собака – соціальна тварина, їй потрібна зграя. В зграї тварина виконує певні функції: мисливець. охоронець, боєць, ватажок… Серед людей собака теж шукає своє місце і намагається адаптуватись в такій «зграї». А будь які спірні моменти спілкування собака вирішує за допомогою зубів. Отже, собака, яка не кусається – це щось із сфери казок…

«Неможливо прищепити всім любов до тварин чи примусити людей любити інші живі істоти, – наголошував 2 роки тому відомий зоозахисник з Кам’янсього Євген Пікінер. – І, власне, це не потрібно. Досить виховати у людей відповідальне ставлення до тварин – і багато конфліктів на цьому грунті навіть не виникатимуть!»

Якщо сусіди не можуть домовитись – вони починають одне одному шкодити, як свідчать численні приклади конфліктів як серед людей, так і між іншими істотами.