Україна та світ

Зміни в екосистемі Дніпра загрожують зробити Придніпров’я непридатним для існування

Зміни в екосистемі річки Дніпро – такі, як щорічна масова загибель риби в спекотну пору, загрожують перетворити територію Придніпров’я на заболочену та спустошену місцевість, непридатну для існування.

Автор: Валентин Фіголь.

Обміління та заростання

«Чого в Дніпрі дохне риба?.. Що робити?..» – це питання раптом схвилювало багатьох, розповів днями Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи». За його словами, проблема масового замору біоресурсів в річці Дніпро та інших водоймах на початку серпня загострилася так, що до нього звертаються навіть рибалки, бракон’єри та люди, які ніколи раніше не цікавились станом водойм.

«Вони просто вимагають щось робити!..» – прокоментував еколог-активіст громадський інтерес.

ДОВІДКА:
У 2013 році Верховною Радою України була затверджена
Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року.

Відповідно до звіту Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, станом на кінець 2020 року заходи щодо безпечного функціонування дніпровських водосховищ профінансовані лише на 11,8% від запланованого обсягу.

Чого в річці дохне риба? Замор риби – лише вершечка айсбергу, який називають кризою екосистеми річки Дніпро. Про це ще 5 років тому говорили науковці – учасники конференції «День Дніпра» в Дніпрі. Головував на заході відомий фахівець, знавець проблем річки академік Аркадій Шапарь.

Резюмуючи матеріали конференції, а також думки багатьох фахівців – біологів, гідрологів та гідроенергетиків, екологів тощо, спробуємо пояснити читачам, що таке системна екологічна криза.

Річка Дніпро каскадом гідроелектростанцій фактично перетворена з природної водойми в гідротехнічну споруду. Змінено русло річки, змінився характер течії – зникли швидкі ділянки порогів, натомість виникли водосховища та греблі ГЕС.

Природня водойма завдяки течії сама розчищає собі русло, за потреби прокладаючи нове. У випадку Дніпра за гідротехнічними спорудами треба наглядати, регулярно поглиблюючи дно, прочищаючи береги. Якщо цього не робити – а цього в Україні не робили регулярно, то русло річки замулюється і мілкішає, особливо у водосховищах та прибережних зонах.

Обміління річки супроводжується кращим прогріванням води сонцем – вода теплішає. Отже, в ній стає комфортніше розмножуватись водоростям – зокрема, бурим. Водоростей стає більше – вода стає менш прозорою і ще ліпше прогрівається – водоростей стає ще більше…

Водорості бувають різні. Зелені вдень виділяють кисень, а вночі поглинають його з води. Виділяють більше, ніж поглинають, тому в загальному балансі зелені водорості насичують воду киснем, яким дихають риби та інші водяні створіння.

А бурі водорості жеруть кисень цілодобово, а не виділяють його! Отже, через бурне розмноження бурих водоростей у воді стає менше кисню, і живі істоти задихаються.

В спекотну погоду вода прогрівається, створюючи комфортні умови для бурного розмноження бурих водоростей – тому кисню у воді катастрофічно не вистачає.

Забруднення та деградація

Є й інші фактори, що створюють екологічну кризу на Дніпрі. Всі населені пункти та промислові підприємства біля Дніпра – потенційні забруднювачі води. Якщо промислові підприємства в останні роки хоч поробили в себе замкнені цикли водокористування, то міста продовжують скидати в річку як каналізаційні, так і поверхневі стоки. Якщо каналізаційні води очищуються на очисних спорудах водоканалів, то поверхневі стоки течуть просто в Дніпро неочищені.

У цих стоках чимало забруднювачів – органічні сполуки, фосфати з побутової хімії, залишки паливно-мастильних речовин з міських вулиць тощо.

ДОВІДКА:
Відповідно до звіту Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, заходи щодо:

створення більш чистого виробництва, замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання, впровадження мало- і безводних технологій, забезпечення повторного використання стічних вод;

– зменшення впливу радіоактивного забруднення на водні об’єкти у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення;

– запобігання забрудненню підземних вод;

У зв’язку з відсутністю фінансування взагалі не виконувалися.

Ще одне джерело забруднень – сільське господарство. Залишки агрохімії з ріллі через грунтові води теж потрапляють до річки.

Отже, у воду Дніпра постійно скидається невідома кількість речовин, які самі по собі можуть бути отруйні і вбивати біоту річки. До того ж серед цих речовин є такі, що додатково погіршують прозорість води, збирають до себе всякий плавучий мотлох, служать харчами для водяних мікроорганізмів. А фосфати у воді – це добрива, зокрема, для бурих водоростей.

Отже людська діяльність в комплексі поступово перетворює воду річки Дніпро на субстрат, в якому не зможуть жити риби та звичні річкові тварини й рослини. Житимуть якісь інші істоти, яким до вподоби, коли мало кисню і багато залишків нафтопродуктів та гербіцидів.

Біда в тому, що цим субстратом не зможуть користуватись люди, як водою. Очищувати воду з Дніпра до стандартів питної стає дедалі дорожче – болотяний запах води з кранів у спекотні дні відзначали чимало споживачів.

Отже людям, які мешкають біля Дніпра, доведеться шукати інших джерел водопостачання. А дніпровську воду споживають нині приблизно три чверті українців.

До того ж субстрат в Дніпрі дедалі густішатиме. Річка й далі буде мілкішати, заростати та перетворюватись на систему боліт – такий прогноз зробили науковці 5 років тому.

До того ж субстрат щороку гнитиме, отруюючи повітря навколо випарами. Як пахтить Дніпро там, де «цвіте», місцевим мешканцям нагадувати не треба…

Так що скоро може стати так, що людям доведеться триматись від Дніпра подалі. Де вони натомість братимуть воду – цього науковці не знають.

Як врятувати Дніпро? Не забруднювати, кажуть науковці, і чистити там, де треба. Але на це потрібна воля всього суспільства, зауважили фахівці 5 років тому.

Нічого нового по проблемі Дніпра з тих пір автор не побачив, жодного поруху «волі всього суспільства» не відчув.

Пильний погляд

Recent Posts

Підприємців та підприємиць Кам’янського запрошують до участі в грантових конкурсах та програмах

Департамент муніципальних послуг та регуляторної політики Кам’янської міської ради інформує про початок старту нового грантового…

2 хв. ago

Шість представників Кам`янського СК “Герць” ввійшли до складу збірної Дніпропетровщини з кікбоксингу

Автор: Віктор Куленко. Шестеро бійців Кам`янського СК "Герць" стали призерами чемпіонату Дніпропетровської області з К-1,…

2 години ago

Учень Кам’янського Наукового ліцею Єгор Іващенко отримав «бронзу» на Міжнародному фестивалі технологій

Учень Кам'янського Наукового ліцею імені Анатолія Лигуна Єгор Іванченко (Науковий керівник – Дерець Євгенія Вікторівна)…

3 години ago

На Дніпропетровщині від ворожих обстрілів загинула людина

Від ранкових обстрілів ворога у Нікопольському районі Дніпропетровщині через влучання в автівку, загинув чоловік, ще…

3 години ago

В Кам’янському змагаються найменші боксери

Автор: Віктор Куленко. Першість Кам`янського з боксу, в якій змагаються наймолодші спортсмени, стартувала 28 березня.…

4 години ago

В Кам’янському робоча група вивчатиме майнові втрати, яких зазнали мешканці міста внаслідок нічної атаки

Про опрацювання механізму відшкодування збитків родинам, які постраждали внаслідок нічної ворожої атаки сьогодні вночі у…

5 години ago

This website uses cookies.