Українці погано розуміють, що таке адаптація до змін клімату – результати дослідження

Українці – як пересічні громадяни, так і влада – досі погано розуміють, що таке адаптація до глобальних змін клімату. Такі невтішні результати свого дослідження озвучила Українська кліматична мережа на презентації 6 грудня. В опитуванні приймали участі і мешканці Кам’янського.

Автор: Валентин Фіголь.

Українська кліматична мережа представила результати соціологічного опитування “Зміна клімату та кліматична адаптація”.

Судячи з відповідей українців, розповіла представник УКМ Віра Балабух, українці й досі погано собі уявляють, що таке ті зміни клімату, і як до них можна адаптуватись.

Так, мешканці України бачать, що клімат змінюється. Адже останні 5 років в країні були найтеплішими за весь час метеорологічних спостережень. Люди бачать, що зникають водойми і пересихають колодязі. Бачать, що розмиваються межі сезонів – в одній куртці можна ходити півроку. Спостерігають, що сніг випадає рідше і лежить менше, а дощі стають все більш раптовими та зливовими. Українці помітили появу нових, невідомих раніше у нас рослин та комах. Зауважують зміну поведінки птахів – небажання відлітати на зимівлю, зокрема. Але всі ці ознаки у них не формуються в єдину картину змін клімату.

Тим більше українці не розуміють, на що впливають зміни клімату. Кажуть, що впливає на матеріальне становище – передусім, через непередбачувані та катастрофічні прояви стихії – повені, шквали, раптові весінні морози тощо.

Ще респонденти відзначали вплив клімату на здоров’я. Адже різкі зміни погоди – навантаження на організм, що посилює вразливість до інфекцій. До того ж, погодні умови осінньо-зимового періоду стають сприятливі для розповсюдження інфекцій. Також через зміни клімату розвиваються нові рослини-алергени. І спекотні посушливі періоди людині витримувати важче, особливо у загазованих та заасфальтованих містах.

Дослідження показало, що від змін клімату більше потерпають жінки, але вони теж не розуміють причин того, що відбувається.

Люди мають вельми туманне уявлення і про те, як можна адаптуватись до змін клімату. Хоча й визнають, що потрібні нові закони, які б спонукали до такої адаптації.

Серед найпопулярніших, на думку українців, адаптаційних заходів – озеленення територій. А також моніторинг довкілля та покарання забруднювачів.

Про місцеві стратегії щодо адаптації до змін клімату українці, здебільшого, не знають нічого. І влада на місцях їм нічого такого не розповідає, не презентує ніяких своїх розробок і планів.

«Нема в державі розуміння, що відбувається з кліматом – як на рівні населення, так і на рівні держави, – резюмувала В. Балабух результати дослідження. – Ми це бачили і при розробці Нацстратегії адаптації до змін клімату». На думку авторів опитування, українці ще недосить активні, бо мають замало інформації щодо кліматичних процесів та їх впливу на людське життя.

Результати дослідження, на думку авторів, можна використати як маркери при подальшій розробці стратегій адаптації до кліматичних змін – як на місцях, так і на рівні України.

Брошуру про дослідження автори пообіцяли розмістити на сайті УКМ ucn.org.ua.

В онлайн-презентації брали участь представники різних населених пунктів України. Вони підтверджували результати дослідження власними прикладами. Також ділились думками щодо того, що робити далі.

Цікавим виявився обмін думками щодо дій уряду. Зокрема, було згадано моду на новітні реконструкції парків та зон відпочинку в населених пунктах. При цьому приділяється замало уваги озелененню – натомість скрізь кладеться забагато бруківки. Про це, зокрема, казала Олеся Крамаренко, посадовець міського самоуправління Запоріжжя.

На думку учасників діалогу, в міських екологічних програмах та програмах озеленення замало враховується адаптація до змін клімату.

«Треба міняти цілі та підходи влади…» – пропонували люди.

Програми адаптації треба писати «знизу», в конкретних територіях та громадах, переконані учасники презентації: «Ніхто за конкретну громаду про адаптацію не думатиме!»

Від Кам’янського в презентації брав участь Євген Колішевський, виконавчий директор ГО «Голос Природи».

Організація вже не перший рік намагається співпрацювати з міським самоврядуванням Кам’янського в царині розробки місцевих планів адаптації до змін клімату. Пан Євген теж неодноразово констатував в публічних виступах та публікаціях недостатню активність як пересічних громадян, так і представників влади, в напрямку кліматичної адаптації. «Голос Природи» регулярно проводить в місті просвітницькі заходи, роз’яснюючи людям необхідність такої адаптації.