Україна тимчасово від’єднала свою енергосистему від Росії та Білорусі

Україна тимчасово від’єднала свою енергосистему від Росії та Білорусі

Опівночі 24 лютого Україна відімкнула свою енергосистему від енергетичних систем України та Білорусі. Що відбулося і що це означає для споживачів Кам’янського?

Автор: Валентин Фіголь.

Переведення енергосистеми в ізольований режим стався до початку військового вторгнення Росії та передбачався як експеримент, розповів деталі Олександр Харченко, радник міністра енергетики України. Експеримент мав тривати з 24 до 27 лютого, був узгоджений із двома сусідніми країнами. Про наміри України знали США та країни Євросоюзу.

Після закінчення трьох днів енергосистема України мала повернутися у попередній режим – об’єднавшись з російською та білоруською. Експеримент мав показати готовність України об’єднатися з енергосистемою Євросоюзу у 2023 році.

Станом на ранок 26 лютого, за даними Укренерго, енергосистема України працює у нормальному режимі, частота стабільна – 50 Гц. ОЕС України синхронізована в єдину енергосистему, яка працює автономно в єдиному блоці регулювання з енергосистемою Молдови. НЕК «Укренерго» спільно з правоохоронними органами посилило їхню охорону та кібербезпеку для захисту ІТ-інфраструктури компанії.

Це не означає, що українці обрізали електричні дроти на кордонах з Росією та Білоруссю. Від’єднання суто технічне. Простими словами, Україна відімкнула декілька ліній електропередач на своїх прикордонних підстанціях із Росії та Білорусі. Єдиний виняток – тимчасово окуповані території Криму та Донбасу. Вони й далі працюють у звичному режимі, об’єднані з енергосистемою східного та північного сусідів України.

Поки діятиме «ізольований режим», Україна не зможе імпортувати та експортувати електроенергію. Також країна не зможе просити про аварійну підтримку у разі аварійної ситуації у сусідів – ані у Росії, ані у Білорусі, ані в Угорщини та Словаччини. Тільки – у Молдови, вона разом з Україною пішла в «ізольований режим».

«Іізольований режим» – це чутливий для України час, зауважує Олексій Хабатюк, ексзаступник голови департаменту НАК Нафтогаз України з енергоефективності. Щоб мінімізувати всі ризики Україна готувалась до цього завчасно: накопичила на складах ТЕС та в портах понад 1 млн тонн вугілля, розрахувала ремонтну кампанію на АЕС так, щоб в цей період працювало 13 атомних енергоблоків одночасно.

Цього може бути достатньо, щоб пройти три дні «ізольованого режиму» без перебоїв. Але насправді існують загрози набагато серйозніші. На думку Хабатюка, з огляду на бойові дії, від Росії слід очікувати найгіршого: ризик, що вона спробує «розхитати» нашу енергосистему, зараз високий.

Крім цього, Харченко та Хабатюк не виключають, що Росія продовжить кібератаки на українські інфраструктурні об’єкти або спробує влаштувати диверсію на одній із підстанцій чи електростанцій. Цю небезпеку розуміють, як правоохоронні органи, так і Укренерго з іншими учасниками ринку.

Вихід у «ізольований режим» – це стандартний і запланований захід. Цього року їх має бути два – перший взимку, другий – влітку. Це один із необхідних технічних кроків для об’єднання енергетичних систем Європи та України в 2023 році. Про це ще 2017 рку домовилось Укренерго з консорціумом ENTSO-E – мережею операторів енергетичних систем Європи.

Під час «ізольованого режиму» Укренерго має протестувати українську енергетичну систему на гнучкість. Ціль тестування – продемонструвати європейським колегам її надійність і здатність підтримувати необхідну частоту 50 Гц в різних режимах роботи, пояснили в Укренерго. Від зібраних даних залежатиме, об’єднаються енергетичні системи України та Європи чи ні.

Теоретично, Росія та Білорусь можуть відмовитися «приймати Україну назад» у свою енергосистему, припускає директор компанії «Август» Ірина Береснєва (Август – один із постачальників електроенергії в Україні для промисловості).

Такий ризик не виключають ані Хабатюк, ані Харченко, ані навіть Укренерго. У такому разі, країна працюватиме в «ізольованому режимі» ще щонайменше 10 місяців – поки не синхронізується з енергосистемою країн Європи.

«Особисто у мене немає ніяких побоювань, що ціни можуть зрости. Чому вони мають зрости, якщо на ринку ціни зарегульовані?», – реагує пан Харченко на питання про вірогідність зростання цін через експерименти з енергосистемою.