Війна в Україні змушує аграріїв переходити від продажу сировини до її переробки

Війна та неможливість продати зернові запаси змушують українських аграріїв розглядати можливості переходу агробізнесу від продажу сировини до її переробки в Україні. Влада обіцяє допомогу в цьому переході.

Автор: Валентин Фіголь.

«У липні багато країн зрозуміють: не дивлячись на те, наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну», – прокоментував загрозу глобального голоду Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України.

Вже зо два місяці політики – від керівництва ООН до лідерів окремих держав, жваво обговорюють загрозу продовольчої кризи, яка скоро станеться через війну в Україні: Росія не дає експортувати українське зерно, а без цього в Африці та Азії не буде хліба… Почнуться голодні заколоти, масова міграція в ситу Європу та інші апокаліптичні жахи…

Міністр сказав, що не бачить загрози продовольчої кризи в Україні. Базових продуктів харчування, мовляв, у нас досить. Але очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись, підкреслив посадовець: «До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей, ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція».

Пан Сольський назвав можливі шляхи для зменшення загрози глобального голоду.

По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів.

По-друге, міністр бачить в цій ситуації поштовх до розвитку переробної промисловості.

«Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тон за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тон. Із 90 мільйонів тон ми переробляли десь 15-20 мільйонів, – це в першу чергу, на шрот, олію. Решта – це продаж зерна. Звичайно, частину його можна переробляти», – зауважив М. Сольський.

На думку міністра, агробізнес із задоволенням підхопить ініціативу та «зробить, усе що потрібно». Але необхідна підтримка влади.

«Головне – щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат», – впевнений міністр аграрної політики та продовольства.

Згоден з міністром і голова Державного агентства меліорації та рибного господарства України Артем Ріпенко. Війна і блокування логістики, за його словами, змушують зміщувати акцент з виробництва та експорту сировини на виробництво готової продукції, інвестувати у переробку.

Український бізнес, пише в своєму фб-профілі А. Ріпенко,  зацікавлений розвивати внутрішню переробку продовольства. Але є умови: доступ до дешевого фінансування, стабільні правила гри, та можливість працювати не лише на українському, але й на європейському ринку.

«Це повною мірою стосується рибної галузі. Ми зазнали страшних втрат, але навіть в дуже складній ситуації можемо набагато ефективніше використовувати наявний ресурс», – прокоментував очільник Держрибагенства ситуацію в харчовій індустрії України.

Наразі Держрибагентство активно збирає запити від представників аквакультурного сектора та переробників щодо потреби в обладнанні для переробки та зберігання риби, розповів пан Ріпенко: «Інформація аналізується та направляється нашим міжнародним партнерам, які демонструють зацікавленість у наданні допомоги. Одночасно напрацьовується правовий механізм використання обладнання, яке Україна отримає в якості гуманітарної допомоги».