Брехлива політика та свята в Росії

Сьогодні у нашого ворога одне з найвеличніших сучасних свят – День Росії. Саме у цей день у 1990-му році тоді ще соціалістична РСФСР проголосила Декларацію про державний суверенітет. До речі, майже на місяць раніше, ніж це зробили того ж року в Україні.

Про це «свято» можна було б не згадувати, якби не один з парадоксів сучасної російської пропаганди, яка вводить в оману своїх же громадян. Адже зараз Путін проголосив доктрину на відновлення Російської Імперії. Власне, саме цим він і пояснює плани приєднання до РФ окупованих території Запорізької та Херсонської областей, а також ОРДЛО.

Та от біда, головне свято росіян – День Росії – якраз і символізує початок розвалу тієї самої імперії, яку так прагне відродити Путін. РСФСР (назва Російська Федерація виникла вже після остаточного розвалу СРСР) першою серед республік Радянського Союзу проголосила про свій державний суверенітет. Це і спричинило наступний «ефект доміно», коли декларації почали проголошувати і інші республіки. Що вже за рік призвело до повного розвалу радянської імперії.

Справжньою метою проголошення Декларації про суверенітет РСФСР була боротьба за владу в Радянському Союзі. Борис Єльцин, тодішний керівник РСФСР, не хотів підкорятися Михайлу Горбачову, який очолював СРСР. Тож Єльцин пішов “на суверінітет”, аби створити власну посаду президента, власні органи влади та позбавити повноважень Горбачова. В подальшому Єльцин планував сам стати на чолі з новоствореною державою у вигляді Співдружності Незалежних Держав, та цім планам не судилося реалізуватися.

Цікаво і те, що дуже довгий час росіяни, які розуміли чим власне було для Росії проголошення «суверенітету» – не вважали 12 червня святом. Наприклад, у 2005 році лише 15% росіян вважали це день святом. За десять років ця цифра зросла до 29%. Та навіть минулого року менш ніж половина росіян вважали цей день святом – близько 45%.

Не важко зрозуміти, що святкування «незалежності Росії» не вкладається в сучасну пропагандистську формулу влади – «відродити Російську Імперію». І ця суперечність залишається в думках росіян, попри надзусилля їхньої пропаганди.

Ще один цікавий факт, який розвінчує прагнення влади Росії до справжньої незалежності народів, так це те, що жодна республіка, яка входила безпосередньо до РСФСР, за всі ці роки так і не отримала власної незалежності. Спроби такі робили в Чечні, Інгушетії, Татарстані, Башкірії, і в деяких інших республіках. Найбільш кривавим було придушення прагнень до незалежності в Чечні, Інгушетії та Дагестані. В Башкірії та Татарстані хоча і не було військових конфліктів, проте московська влада жорсткими поліцейськими та адміністративними заходами придушила будь-які думки про незалежність цих народів, чи бодай видимість самоврядування.

Сьогодні під надуманими приводами влада Росії прагне позбавити незалежності і Україну.