Що робити з сухою травою в Кам’янському?

Що робити з сухою травою в Кам’янському?

Автор: Валентин Фіголь

Покоси трави, які зараз проводяться у житловій забудові Кам’янського, часто виглядають, як косіння стерні рослин, засохлих після минулого покосу. Що ж робити з проблемою сухої трави? Ось трохи досвіду інших міст України та від наших європейських союзників. А також – особистої позиції автора, який більш ніж 20 років акумулював і публікував досвід та позиції науковців, практичних фахівців та активістів.

Логіка косіння

Днями територією Кам’янського пройшов черговий покіс трав. Мова наразі про житлову забудову, навколо якої траву косять підрядники управителя житлом. В районі проживання автора минулий покіс відбувся 10 червня, після чого трав’яний покрив частково засох. Так відбувається майже щоліта – тогорічний дощовий червень врятував рослини.

Що робити з сухою травою в Кам’янському? - ФОТО
. Підрядники КП “Добробут” в Кам’янському косять суху стерню

Слід зауважити, що рослини засихають – кошені чи ні. Це природно: рослини гинуть від посухи, сонячних опіків, інфекцій, отруєння хімікатами…

Також не підлягає сумніву необхідність косити траву на територіях з трав’яним покривом. Хоча б тому, що ці території проєктувались під озеленення певними видами рослин. І аж ніяк не під амброзію, борщівник та чистотіл…

Кліматичні умови змушують людей пристосовуватись. Очевидно, що рослинний покрив населених пунктів рятує людей від спеки, посухи та пилюки. Отже, збереження «зелених легень» міста є актуальним.

Багаторічний досвід автора та регулярні публікації на цю тему свідчать: не покошена трава довше не сохне в умовах Кам’янського. Надземні частини рослин засихають, виконавши свої життєві функції – як у чистотілу, буйні зарості якого засихають після цвітіння й визрівання насіння. Потім починається новий життєвий цикл – ростуть нові зелені паростки, і так практично до самої зими…

І тут логіка косіння рослин має формуватися метою. Якщо треба, щоб рослина розмножувалась, захоплюючи нові території – тоді варто косити після дозрівання насіння. А якщо навпаки – то й косити треба до того, як воно відцвіло, хіба ні?.. Наприклад, якщо хочеться, щоб розповсюджувались колоскові трави – треба дати їм відколоситись і косити сухі колоски. А якщо не хочеться давати шансів амброзії – варто скосити її до того, як полетить пилок.

Частіше – не обов’язково краще

Якщо косити траву в місті треба, і хочеться зберегти рослинний покрив у житловій забудові, то постає питання: як часто треба косити?

Ось що про це пише еколог, голова ГО «Плато» зі Львову Микола Рябика.

«Частота покосів істотно впливає на водний баланс територій. Після косіння вся сила рослини іде у відновлення верхньої частини. Наприклад, мітлиця звичайна, яку косили щотижня, мала коріння на 75% меншим, ніж та, яку не косили взагалі. Менша коренева система затримує менше води, а це призводить до погіршення водного балансу, а інколи – до спустошення території».

«До першого покосу київські газони нагадують квітучий степ. Після покосу – випалена пустеля», – типова цитата на цю тему з соцмереж. Байдуже, з якого регіону України…

Різницю між ділянками, де траву не покошено, і де покошено, можна оцінити візуально, як на ілюстраціях до публікації.

Раннє та занадто низьке скошування часто приводить до загибелі рослин, пояснює біологиня Дарія Озерна: «Далі все літо не росте газонна трава, відростають бур’яни, проте відбувається ерозія землі, пилюка підіймається в повітря, оскільки земля суха, гаряча та оголена. …це велика загроза для людей, не просто нашому комфорту».

Що робити з сухою травою в Кам’янському? - ФОТО

Тому в місті й важко переживати спеку, пояснює науковиця. За її словами,  влітку температура асфальту досягає 60°C, тоді як газони в тіні показують +25°C, на сонці – +30°C.

Сьогодні в країнах ЄС, адаптуючись до кліматичних викликів, змінюють підходи догляду за зеленими насадженнями. Так, в Польщі, як пише львівська громадська організація з озеленення «Плато», один за одним міста (Елк, Конін, Варшава, Краків) підхоплюють тимчасову відмову від скошування трави.

Це, на думку тамтешніх фахівців, повинно допомогти рослинам перенести посуху та значно уповільнити випаровування води з ґрунту.

Що робити з сухою травою в Кам’янському? - ФОТО
Галявина з некошеним різнотрав’ям у Любліні, Польща.

Відмову від покосів у Познані ініціювали самі мешканці, зібравши у стислі терміни понад 700 підписів під відповідною петицією.

У Любліні ж, програма “Тут косимо рідше” діє вже 3 роки. Цьогоріч до неї додадуть ще 23 локації, загальною площею більш ніж 14 гектарів.

Некошені трав’янисті галявини вздовж доріг та в інших публічних місцях практикують і німці. За словами урбаністки Олени Босової, яка мешкає у Берліні, засівають трави лише один раз, потім вони самозасіваються.

Різнотрав’я – красиво й корисно

Що ж робити, аби наші двори не перетворювалися ні на пустелю, ні на хащі бур’яну? Частково на це питання відповідає сама природа: рослини розмножуються там, де є для цього умови. Тобто, створюючи умови для рослин, можна розмножувати потрібні та обмежувати зайві види, з точки зору людини.

Що робити з сухою травою в Кам’янському? - ФОТО
Ділянка з некошеною травою в Кам’янському

Щоб зелені зони приносили максимальну користь їх можна засіювати альтернативою газонній траві – різнотрав’ям, вважає еколог М. Рябика: «Різнотрав’я – місце повне кольору, ароматів та життя. Тут можна зустріти до 300 різних видів рослин, комах, дрібних ссавців. На відміну від газону, лучні рослини дають запилювачам поживний пилок і нектар, місце для розмноження та зимовий прихисток».

«Лучні рослини мають більш розвинену кореневу систему, завдяки чому споживають менше води та не потребують такого частого поливу, як газонна трава, – акцентує фахівець. – До того ж вони затримують вдвічі більше води, ніж газонна трава, що є кращим рішенням як у період підтоплень, так і посух. Газонна трава потребує до 20 разів косіння за сезон, а різнотрав’я – 2 разового».

Різнотрав’ям засівають території у парках (м. Ґданськ, Польща), на узбіччях доріг (Корея), на трамвайних коліях (м. Варшава, Польща), на дахах багатоквартирних будинків (м. Гамбург, Німеччина) та у приватному секторі (по всьому світу).

Що робити з сухою травою?

А що ж робити зараз з сухою травою в Кам’янському?

Автор зауважить, що є ділянки, де трава посохла частково, і мертві рослини стирчать вперемішку з живими. А є вкриті суцільною стернею висотою від 1 до 10 сантиметрів.

З одного боку, навіщо косити суху стерню? Вона ж вищою не виросте? Кажуть, що суха стерня горить. Так вона ж горітиме і покошена, якщо лежить на землі!

З іншого боку: суха стерня як стирчить із землі, то все одно трохи захищає від куряви, як огорожа. А як лежить покошена – сама стає курявою…

Що робити з сухою травою в Кам’янському? - ФОТО
Ділянки засохлої трави – розжарена сонцем пустеля

Можна, кажуть покошену траву збирати. Але тоді рослини, які вижили, залишаться без останнього захисту від сонячних опіків. А зібрані рештки стерні згорять в нескінченних пожежах на міському звалищі.

Облишити стерню в спокої рекомендує й Олександр Воронін, арборист, власник садового центру «Дворик» в Кам’янському. Щоб не добивати рослини. А серед стерні є чимало живих рослин, які чекають лише води, щоб знову почався ріст зелених пагонів.