Стрес-тести громадського контролю у галузі медицини

Стрес-тести громадського контролю у галузі медицини

Автор: Ірина Уварова.

Чи існує в Україні в цілому або в окремих громадах ефективний громадський контроль у сфері охорони здоров’я? Відповідно до маси проблем та високого попиту щодо функціонала громадських структур з чітко визначеними повноваженнями на захист прав пацієнтів, лікарів, якості медичних послуг, громадський контроль має бути. Навіть під час війни. Але…

Невдоволення, реформи та громадськість

На жаль, сьогодні в Україні представники навіть професійної медичної громадськості не мають достатніх важелів впливу на формування державної або місцевої політики, а потенціал співпраці з громадянським суспільством використовується неповною мірою. Особливо гостро постає дана проблема на фоні масового (до 80%) незадоволення населення України якістю медичного обслуговування.

Рік тому, в опитуванні соціологічного агентства «Рейтинг», більш ніж 60% українців оцінили дії влади щодо подолання пандемії коронавірусу як неефективні. І ці оцінки погіршилися, у порівнянні з попереднім роком. Лише 46% опитаних вважали українських лікарів професійними, і майже стільки ж – 42% – мали протилежну думку.

Невдоволення населення якістю медичних послуг триває не перше десятиліття. Як бачимо, медична реформа, що триває в Україні, і навіть заклики ширше залучати громадськість до процесів реформування – не надто вплинули на зміну цих оцінок.

На фоні цього постає логічне питання: а що відбувається у громадах, зокрема у Кам’янському?

Впродовж досить короткого періоду закрито протитуберкульозний диспансер (залишилось лише амбулаторне приймання хворих з видачею ліків та відсутністю контролю за якістю та безперервністю лікування). Це при тому, що при виконкомі міськради була координаційна громадська структура відповідного напрямку, яка попереджала про небезпеки епідемічного розвитку туберкульозу та супутніх захворювань.

Закрито МСЧ №61 (зараз десь, кимось визначаються якісь перспективи, але громадськість, як це часто буває, «не в курсі»).

Колосальним стрес-тестом для галузі охорони здоров’я була пандемія ковіду, а зараз – війна. І знову громадськість «не вписується» у функції контролю за станом медичної допомоги. Про це з жалем говорять активісти з-поміж депутатів Кам’янської міської ради, волонтери та самі медики.

Існують окремі, самодіяльні, незареєстровані як ГО групи населення, зацікавлені у захисті прав у галузі ОЗ. До війни активно проявляли себе групи онкохворих, а також батьки дітей з тяжкими захворюваннями. Декому з них вдалося за підтримки волонтерів потрапити на лікування за кордон. Почекаємо повернення з розповідями про порівняння якості медичних послуг у нас і за кордоном.

Нові виклики, що постали через війну

«Фокус медичної допомоги зміщується на травми, поранення, опіки, переломи тощо. Ми бачимо порушення неперервності лікування туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, діабету та ін. Це означає, що необхідно зробити все, аби така допомога надавалася, а її безперервність була дотримана, – заявив Ярно Хабіхт, голова Бюро ВООЗ в Україні, в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Він оцінив роботу української системи охорони здоров’я та назвав головні виклики, з якими стикається медицина під час війни.

Стрес-тести громадського контролю у галузі медицини - ФОТО
Ярно Хабіхт, голова Бюро ВООЗ в Україні

За його словами, близько 1000 медичних закладів знаходяться поблизу зон бойових дій. Як наслідок, доступ до ліків та медичних працівників обмежений або взагалі відсутній в районах, де тривають запеклі бої. За оцінками ВООЗ, наразі в країні відкрито близько половини аптек, підтверджено понад 85 атак на систему охорони здоров’я.

«Це атаки, які сколихують суспільство до глибини душі та позбавляють людей базової медичної допомоги, – вважає Ярно Хабіхт. – Імунізацію припинено, а лікування та діагностику раку зірвано по всій країні. Це має серйозні наслідки не лише сьогодні, але матиме й надалі».

Волонтерський рух має перетворитися на громадський контроль

В контексті війни постає питання і про роль та місце громадського контролю в медичних закладах. Наразі, коли стаціонарні відділення багатьох лікарень перетворилися на шпиталі, велике значення набув волонтерський рух. І як підкреслив генеральний директор Кам’янської міської лікарні швидкої медичної допомоги Ростислав Винар, саме волонтери стають не просто помічниками лікарень, але й представниками досить ефективного громадського контролю за якістю лікування. На думку Винара, волонтерський рух і стане засадами створення громадських структур при госпітальних округах на черговому етапі медичної реформи.

Стрес-тести громадського контролю у галузі медицини - ФОТО
Ростислав Винар, генеральний директор Кам’янської міської лікарні швидкої медичної допомоги 

Громадські наглядові ради виступатимуть на захист пацієнтів, допомагатимуть інвестувати кошти і відповідно контролюватимуть їх розподіл. Досвід такого громадського руху напрацьовується вже сьогодні.

Є з цього приводу корисний приклад роботи Аналітичного центру розвитку міста  Рівне.  Як зазначає його керівник Микола Орлов, опікунська рада – це той самий ресурс, якого бракує, який мотивовано й безплатно можуть дати лікарням самі жителі громад. Вони здатні допомогти вчорашній бюджетній установі стати успішним підприємством. Другий важливий ресурс, який дає опікунська рада – це комунікація із зовнішнім світом і можливості залучення додаткових ресурсів (не тільки матеріальних).

Стрес-тести громадського контролю у галузі медицини - ФОТО
Микола Орлов

Творцям опікунської ради краще дивитися на неї як на ресурс, який може істотно прискорити й поліпшити розвиток лікарні та відповідно – позитивно вплинути на здоров’я громади. Тому залучати до опікунської ради треба тих, хто дійсно зацікавлений у покращенні якості медпослуг у конкретному місті чи селі: представників бізнесу, місцевої влади, пацієнтських та інших громадських організацій тощо. Шляхом ефективного співробітництва громадськості, бізнесу та місцевої влади можна домогтися дуже швидких результатів у реформуванні місцевого самоврядування та системи охорони здоров’я зокрема.

Як буде трансформуватися медицина? Фахівці наголошують на створенні нової структури лікарень (звичайні, кластерні, надкластерні), формуванні громадського контролю, спостережних, шпитальних, наглядових рад. Заходи мають запобігти  нераціональному використанню ресурсів у цій галузі, незадовільному стану інфраструктури й обладнання, сумнівній якості ліків, ненадійному інфекційному контролю – чинниках, які істотно підвищують ризики небажаних явищ у вітчизняній медицині.

В Україні впродовж останніх років низка громадських організацій де-факто намагається виконувати суспільну діяльність із громадського контролю за системою охорони здоров’я. З-поміж них можна, зокрема, відзначити Всеукраїнську Раду захисту прав і безпеки пацієнтів; Всеукраїнську громадську організацію «Коаліція захисту прав осіб з інтелектуальною недостатністю», яка об’єднує 84 регіональні суб’єкти, що надають соціальні послуги особам з інтелектуальною недостатністю та їхнім родинам і представляють їхні інтереси тощо.

На впровадження нових, ефективніших механізмів консультації влади з громадськістю було спрямовано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення», розроблений Міністерством юстиції. Комітет ВР з питань державного будівництва й місцевого самоврядування відхилив законопроєкт…

Цікавий досвід для майбутньої трансформації медичних послуг формує ГО «Ліки контроль» (Київ). Очільниця організації Наталія Гуран зазначає, що ідея проєкту виникла після Революції Гідності.

Стрес-тести громадського контролю у галузі медицини - ФОТО
Наталія Гуран, очільниця ГО «Ліки контроль» (Київ)

«Нам з друзями хотілось реалізувати соціально-значущий ІТ-проєкт. А після придбання неякісних ліків виникла ідея про проєкт, який би допоміг відрізнити справжні ліки від підробок. В Україні — приголомшлива статистика щодо смертності від різних хвороб, які у світі давно та ефективно виліковуються. Коли дивлюся статистику — бачу реальних людей. Наша мета — допомогти кожному пацієнту безоплатно отримати якісні, ефективні ліки та медичні послуги».

Міжнародний досвід

Не зайве звернути увагу на міжнародний досвід у цій царині. Наприклад, Громадські ради охорони здоров’я у Великій Британії (Community Health Councils) є самостійними, легітимними органами, створеними для репрезентації інтересів громадськості в діяльності системи охорони здоров’я на місцевому рівні. Членів рад висувають місцеві об’єднання й організації громадян. Ради, фактично інтегровані в усі структури охорони здоров’я на конкретній адміністративній території, можуть ретельно перевіряти всі організації й напрями системи охорони здоров’я, їх члени мають право
відвідувати лікарняні палати, центри здоров’я та клініки, розмовляти з будь-якою особою у цих закладах.

Як зазначає Джим МакМанус, директор громадського департаменту охорони здоров’я графства Хартфордшир, член ради директорів Public Health England: «Ми несемо відповідальність за здоров’я суспільства, заохочуючи до дискусії населення, організовуючи консультації, заходи щодо місцевого самоврядування, надаючи підтримку уряду. Слідкуємо за здоров’ям британців у рамках національної служби охорони здоров’я та займаємося питаннями підготовки до надзвичайних ситуацій. У функції Public Health Еngland входять також проведення досліджень, збір та аналіз даних про те, наскільки правильно люди розуміють поняття «здоров’я» й наскільки адекватно реагують на будь-які суспільні проблеми. Щомісяця ми маємо робити звіти та будувати плани на наступний період. Окрім цього, наша організація мусить допомагати владі, місцевим чиновникам і фахівцям, які працюють у системі охорони громадського здоров’я, розвивати цю галузь».

Робота цієї організації будується за затвердженим річним планом, де розписано виконання основних функцій, викладено заходи, у кот­рих ми братимемо участь протягом наступного року, та сформульовано наші прог­нози — наскільки всі ці зусилля зможуть поліпшити суспільне здоров’я. Цю стратегію визначає науково-дослідна група, спираю­чись на статистичні дані за минулий період.

До речі, уся медична статистика у Великій Британії оприлюднена: щотижня на публічному сайті організації можна знайти графіки захворюваності на всі недуги та смертності від них у будь-якому регіоні країни, для будь-якого віку. Щорічні Health Check-програми для населення складаються лише після аналізу доказів, необхідних для успішної перевірки стану здоров’я людей різного віку.

«Ми маємо слідкувати за здоров’ям людей, що перебувають в ув’язненні, адже більшість соціаль­них хвороб походять із закладів пенітенціарної системи, – розповідає МакМанус. – Наш дослідницький відділ має блоки біобезпеки, геномних досліджень, професійного тестування їжі та води, усіх мікробіо­логічних досліджень. Ми куруємо відновлення, реабілітацію й дезактивацію хімічних небезпек для навколишнього середовища, піклуємося про гідну старість і завершення життя, а також про людей, які перебувають у соціальній ізоляції через хворобу або інвалідність».

Спектр завдань у Public Health England  величезний, але реальний, з чітко визначеними шляхами вирішення. У нас в Україні ці завдання набагато складніші. Тому й потрібен корисний досвід.

 

Публікація підготовлена у рамках спільного проєкту «Повернути втрачені голоси» за підтримки фонду «Відкрита демократія» (Великобританія) та Національної спілки журналістів України.

Мета проєкту – надання людям платформи для обговорення актуальних питань сьогодення.

Фонд «Відкрита демократія» та НСЖУ можуть не поділяти думки авторів чи людей, що висловлюються в підготовлених за проєктом публікаціях, та мати власні стандарти підготовки таких матеріалів.