Урядові плани післявоєнної реконструкції загрожують «антиутопією у стилі «Божевільного Макса»

Урядові плани післявоєнної реконструкції загрожують «антиутопією у стилі «Божевільного Макса»

Автори: Томас Роулі, Сергій Гузь.

Український уряд має намір відмовитися від свого давнього принципу консультацій з профспілками та асоціаціями роботодавців щодо політики в рамках прагнення країни до вступу до ЄС, свідчать проєкти планів післявоєнної реконструкції. Це підтверджено зауваженнями, зробленими ключовим чиновником цього тижня.

«Кожен буде домовлятися сам без будь-яких правил»

У планах, оприлюднених Національною радою з відновлення України після війни, органом, створеним президентом Володимиром Зеленським, йдеться, що український уряд планує перейти до моделі «невтручання держави в діалог між профспілками та роботодавцями».

Чинна система консультацій як з профспілками, так і з групами роботодавців називається «принципом соціального діалогу». Він призначений для сприяння взаємодії між двома соціальними групами з метою досягнення балансу інтересів в економіці.

Юрист з трудового права Георгій Сандул розповів openDemocracy, що «кінцевою метою» проєкту плану реконструкції є «антиутопія в стилі «Божевільного Макса», де «кожен буде домовлятися сам без будь-яких правил».

Урядові плани післявоєнної реконструкції загрожують «антиутопією у стилі «Божевільного Макса» - ФОТО
Георгій Сандул

«Ці проєкти планів чітко стверджують, що український уряд взагалі не зацікавлений у принципах соціального діалогу», — сказав Сандул, пояснивши, що соціальний діалог є «основою» не лише конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), але й певною мірою  Угоди про асоціацію України з ЄС.

За словами Сандула, українська держава мала неоднозначну історію підтримки соціального діалогу до російського вторгнення, а тепер «намагається позбутися» своїх зобов’язань «навіть на папері».

Проект плану реконструкції передбачає зменшення ролі української влади в соціальному діалозі (с. 26)

Діяльність 3.3.7 Зменшення участі держави в соціальному діалозі

  • невтручання держави в діалог між профспілками та профспілками

роботодавців, відхід від зарегульованості в питанні регулювання колективної праці

контракти, зменшення участі держави;

Українська держава планує зменшити свою роль у гармонізації відносин між профспілками та роботодавцями як один із напрямів діяльності в рамках цілі «Структурна перебудова та всебічна інтеграція в ЄС 2026-2032».

Війна, що триває, сильно вплинула на економіку України, і Світовий банк прогнозує, що цього року вона скоротиться на 45% у результаті вторгнення Росії.

Згідно з опитуванням, опублікованим у червні бізнес-консалтинговою компанією Advanter Group, майже половина українських підприємств припинили або майже припинили свою діяльність. У проєкті плану реконструкції йдеться, що рівень безробіття, за оцінками, зріс на понад 30%, а зарплати в різних секторах впали від 9% до 58%.

Міжнародна організація праці «застаріла»

Ця новина з’явилася після того, як провідний політик з соціальних питань в Україні розкритикувала підхід МОП як «застарілий». Це сталося напередодні запланованого візиту агентства ООН до країни, який пізніше було скасовано. Через свої міжнародні конвенції МОП підтримує юридично обов’язкові принципи прав на робочому місці та соціального діалогу для урядів, роботодавців і працівників у всьому світі.

В інтерв’ю, опублікованому на сайті Верховної Ради 28 липня, Галина Третьякова, голова парламентського комітету з питань соціальної політики, заявила, що МОП є перешкодою для українців в укладанні індивідуальних трудових договорів і захисті своїх трудових прав більш гнучкими засобами.

Урядові плани післявоєнної реконструкції загрожують «антиутопією у стилі «Божевільного Макса» - ФОТО
Галина Третьякова

«Люди хочуть домовлятися про своє працевлаштування не через колективні договори, а через цивільне законодавство, гонорари, авторські права», – сказала Третьякова.

«Але Міжнародна організація праці, створена в 1919 році, в епоху індустріалізації, каже, що ні… [МОП каже] людина економічно залежить від свого роботодавця і тому повинна підпадати під дію українського трудового кодексу, розробленого в 1971 році».

У розмові з openDemocracy Третьякова розширила свої коментарі, сказавши, що «міжнародні угоди», такі як конвенції МОП, «є частиною нашого законодавства», але кількість позовів проти України до Європейського суду з прав людини, щодо порушень соціальних та трудових прав, набули “сніжного кому”.

«Ми маємо переглянути зобов’язання держави, і вони мають відповідати можливостям держави в цей конкретний історичний момент, – сказала вона. – Щоб кількість претензій не зростала, ми маємо «перезавантажити» трудовий кодекс і соціальну модель [в Україні], чого не було зроблено під час переходу країни від соціалізму до ринкової економіки».

Вона додала: «Чи вимагатиме це від України виходу з якихось форм міжнародних договорів – це питання до виконавчої влади, яка повинна буде чітко визначити, на що у нас є кошти, а на що ні».

МОП повідомила, що запланувала офіційний візит в Україну на початку серпня «на запрошення [українського] уряду та соціальних партнерів». Але агентство повідомило openDemocracy, що скасувало візит через «дуже важку логістику… поточну ситуацію з безпекою та зустрічі на високому рівні, які очікують підтвердження».

У МОП заявили, що всі запрошені виявили «щирий інтерес» до зустрічі з головою організації Гаєм Райдером і «пошкодували, що візит був скасований».

Але голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець заявив, що скасування візиту МОП «вийшло добре» для українського парламенту та уряду.

Урядові плани післявоєнної реконструкції загрожують «антиутопією у стилі «Божевільного Макса» - ФОТО
Михайло Волинець

«Владі було б дуже важко зустрітися з делегацією МОП після критики останньою нещодавнього проєкту трудового законодавства», – сказав він. Скасування візиту, додав Волинець, дозволило МОП уникнути публічного «ляпаса» з боку українського парламенту, який проігнорував рекомендації агентства ООН щодо вдосконалення трудового законодавства.

Нове законодавство порушує права працівників

Вважається, що профспілки та бізнес-групи в Україні наразі тиснуть на Зеленського щодо нових трудових положень, які потрібно підписати, перш ніж вони стануть законом.

Новий закон був внесений до парламенту Третьяковою й іншими депутатами та схвалений минулого місяця. Це може вивести до 70% робочої сили країни – працівників малих і середніх підприємств – за межі національного трудового законодавства. Законопроєкт піддався різкій критиці спільного проєкту ЄС та МОП щодо «гідної праці» в Україні.

Якщо Зеленський підпише закон, то працівників заохочуватимуть укладати індивідуальні угоди з роботодавцями, що є прямим порушенням принципів МОП.

Згідно з проєктом ЄС-МОП, законодавство «здається, виключає значну частку української робочої сили з… загального законодавства про працю через встановлення паралельного та менш захищеного режиму».

Він також запровадить можливість «припинення трудових відносин за власним бажанням» і «односторонню зміну роботодавцем істотних умов» праці, стверджується в проєкті. Це чергове порушення принципів МОП.

Раніше критики стверджували, що депутати в українському парламенті використали вторгнення Росії, яке призвело до переміщення мільйонів людей усередині країни та за її межами, як «вікно можливостей» для ухвалення потенційно суперечливих реформ.

До війни українські профспілки організовували протести проти спроб керівної партії «Слуга народу» урізати робочі місця та профспілкові права.

У проєкті плану відновлення України «ключовими інституційними стримувальниками» запланованих реформ названо «низьку лояльність українських працівників до реформ» і «активну позицію опору з боку профспілок».

У проєкті плану відзначається суспільний скептицизм щодо реформ (с. 9)

Наступні інституційні обмеження також будуть суттєвими:

– низька лояльність трудящих до реформ при активній позиції опору, яку займають профспілки, нерозуміння змін і потреб сучасного ринку праці з боку профспілок, обмежені можливості працевлаштування осіб з інвалідністю, особливо враховуючи збільшення кількості молодих людей з інвалідністю внаслідок війни;

Згідно з проєктом плану відновлення України, «низька лояльність» українських робітників до реформ є «інституційним обмеженням» економічного розвитку країни.

«Привабливий» закон про «спрощення правил»

Міністерство економіки України повідомило openDemocracy, що воно працює над новим законодавством, яке замінить чинний Трудовий кодекс країни, який спочатку був написаний у 1971 році – і з того часу неодноразово оновлювався.

Метою нового законодавства, зазначають у міністерстві, є створення «привабливого» трудового законодавства, яке «спростить регулювання, мінімізує втручання держави в регулювання зайнятості та сформує систему гнучкого захисту».

Відповідно до майбутнього Трудового кодексу працівники матимуть «свободу вибору способу організації своєї зайнятості разом з активним державним контролем за мінімальними стандартами та умовами», сказано в ньому.

Третьякова заявила openDemocracy, що «сама Україна зацікавлена» в дотриманні принципів соціального діалогу.

“Для цього нам не потрібен тиск з-за кордону”, – сказала вона, зазначивши, що її парламентський комітет з питань соціальної політики перебуває в “постійному контакті” з високопоставленим органом, який об’єднує українські профспілки та об’єднання роботодавців.

Однак Сандула це не переконало. “Роками, на жаль, практика соціального діалогу в Україні була досить інертною, – сказав він. – Та ми маємо це на папері, і це лише двигун, який чекає, щоб його включили».

 

Матеріал перекладений «Пильним поглядом» та опублікований з дозволу openDemocracy. Оригінал англійською мовою можна прочитати тут.