Уряд України погрожує профспілкам конфіскацією майна

Уряд України погрожує профспілкам конфіскацією майна

Автори: Сергій Гузь, Томас Роулі

Український парламент готується надати уряду повноваження щодо конфіскації майна профспілок, яке потенційно оцінюється в мільярди доларів. Багато хто сприймає це, як спробу тиску на найчисельніше об’єднання профспілок – Федерацію профспілок країни.

На кону десятки адміністративних будівель, санаторіїв, курортів і культурно-спортивних комплексів, побудованих у пізню радянську епоху, включаючи гігантську будівлю Будинку профспілок і центр мистецтв «Жовтневий палац» у Києві (на фото). В останні роки Радянського Союзу це майно було передано нинішній Федерації профспілок України (ФПУ). Про це пише британське видання openDemocracy.net.

Законопроєкт №6420, схвалений парламентом 4 листопада, з’явився на тлі спроб українського уряду лібералізувати захист робочих місць і зменшити права профспілок за допомогою нового загального закону про працю. ФПУ виступає проти цього законопроєкту про працю, оскільки він суттєво зменшить роль профспілок на українських підприємствах.

У ФПУ заявляють, що погрозами арешту майна українська влада намагається підірвати її фінансову стабільність. Орендна плата та відповідні доходи від цих будівель складають значну частину фінансів федерації.

За словами провідного українського законодавця, конфіскаційні повноваження допоможуть «врегулювати довгу та темну історію» власності українських профспілок.

Право власності на майно радянських часів

Законопроєкт «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР» має на меті вирішити спори щодо права власності на радянське майно, яке опинилося у різних організацій, підприємств та осіб після проголошення незалежності України в 1991 році.

У законі не згадується жодна конкретна громадська організація, але здебільшого йдеться про майно, яке колись належало радянській Центральній раді профспілок, а після розпаду Радянського Союзу було передано ФПУ.

Повний перелік майна, про яке йдеться, та його загальна вартість недоступні для громадськості. Проте українська преса протягом багатьох років повідомляла, що ФПУ успадкувала від 300 до 1000 об’єктів радянської доби. У 2006 році, після Помаранчевої революції в Україні, незалежні профспілки звинуватили колишнє керівництво ФПУ у розтраті майна на суму 3,5 мільярда доларів.

ФПУ наполягає, що контролює це майно законно. У федерації зазначають, що майно радянських часів було передано від радянської Центральної ради профспілок до Федерації незалежних профспілок України (попередника ФПУ) у жовтні-листопаді 1990 року, за рік до розпаду Радянського Союзу.

За словами голови ФПУ Григорія Осового, повноваження ФПУ щодо управління майном були підтверджені у січні 1992 року рішенням організації, яка перейшла до центральної радянської ради профспілок.

Проте українські уряди, які змінювали один одного, вважали, що вони мають повне право контролювати фізичні залишки радянської спадщини країни.

Уряд України погрожує профспілкам конфіскацією майна - ФОТО
Санаторій “Жовтень” під Київом

У 1992 та 1994 роках український парламент голосував за тимчасову передачу будь-якого спірного майна до Фонду державного майна України (створеного в 1991 році для управління будь-якими державними будівлями) «до тих пір, поки право власності на це майно не отримає законодавчого визначення». Однак цього так і не сталося і спірним майном продовжили розпоряджатися представники профспілок.

Голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха пояснив рішення надати повноваження щодо конфіскації зараз тим, що це майно «перебувало у користуванні приватних осіб, самопроголошених лідерів профспілок, які його приватизували, продали, здали в оренду або просто знищили, як свою власність. Палаци культури стали торговими центрами, а санаторії та бази відпочинку – престижними приватними містечками, пляжними клубами чи курортами».

Український уряд планує розмістити переселенців внаслідок російського вторгнення в санаторії та готелі, які вже були захоплені у ФПУ. У ФПУ кажуть, що ці об’єкти вже зайняті переселенцями на 50-90%.

Попередні спроби захоплення профспілкового майна

Про повноваження щодо арешту майна вперше заговорили в період протистояння між ФПУ та адміністрацією Зеленського у 2020-21 роках, коли Мінекономіки України вперше спробувало прийняти новий загальний закон про працю. На тлі акцій протесту, організованих профспілками проти цих пропозицій, зокрема ФПУ, було конфісковано низку майна профспілок. Сьогодні в Україні в умовах воєнного стану заборонені акції протесту.

Фактично, протягом останніх 20 років різні українські уряди робили різні спроби конфіскувати майно профспілок, привертаючи увагу регуляторних та правоохоронних органів країни.

У липні цього року Державне бюро розслідувань України заявило, що викрило «масштабну багатомільйонну схему розкрадання майна профспілкових організацій». У ньому стверджувалося, що профспілкові чиновники незаконно продали 80 об’єктів нерухомості без погодження з ФДМУ. За розпорядженням бюро, будівлі, про які йдеться, наразі передані державному органу, створеному для управління активами, отриманими корупційним шляхом. Триває розслідування.

«Попри війну та складну ситуацію в Україні, окремі провладні групи продовжують тиск на профспілки, використовуючи профспілкову власність як важіль впливу», – заявив тоді заступник голови ФПУ Володимир Саєнко.

Того ж місяця Міжнародна організація праці ООН (МОП) закликала український уряд відкликати проєкт закону про профспілкову власність, доки він не отримає «належні консультації» з ФПУ.

МОП провела розслідування майнового конфлікту у 2020 році, коли закликала українську владу «взяти участь у консультаціях» з профспілками. У відомстві зазначають, що захист майна профспілок необхідний для реалізації профспілками своїх прав. Як раніше повідомлялося, є ознаки того, що відносини між українськими реформаторами та МОП загострилися після вторгнення Росії.

Високопоставлений профспілковий чиновник на умовах анонімності розповів openDemocracy, що власність профспілок стала джерелом «шантажу» для уряду.

«Кожного разу, коли [ФПУ] мала оголосити страйк або висунути серйозні вимоги, уряд використовував це майно для шантажу», — сказав він, вказавши на кримінальні розслідування щодо використання або розпорядження певними ділянками.

Говорячи про конфіскаційні повноваження, народний депутат від керівної партії «Слуга народу» Дмитро Наталуха заявив, що українська держава втратила контроль над майном на суму до 2 мільярдів доларів через «рейдерство» профспілок після розпаду Радянського Союзу.

Раніше цього року ФПУ назвала «особливо цинічним» те, що український парламент планує проголосувати за конфіскаційні повноваження в «турборежимі» (за умов воєнного часу, які дозволяють обійти стандартну парламентську процедуру) після того, як Європейський Союз прийняв кандидатуру України в червень.

Такі повноваження «жодним чином не відповідають статусу України як країни-кандидата на вступ до ЄС, де право власності є непорушним і конфіскація неможлива».

Минулого року ЄС «наголосив на важливості консультацій з профспілками» для українського уряду щодо будь-якого остаточного врегулювання майна, згідно з дипломатичним листуванням, отриманим через запит свободи інформації openDemocracy.

Законопроєкт про профспілкову власність планують продовжити обговорення в українському парламенті.

Інше спірне трудове законодавство

Після російського вторгнення керівна партія «Слуга народу» просунула суперечливе трудове законодавство, яке було підготовлено ще до війни, на початку президентства Володимира Зеленського у 2020 році. Аналітики назвали цей крок «кон’юнктурним».

Метою цього нового законодавства, як заявили в міністерстві на початку цього року, є створення «привабливого» трудового законодавства, яке б «спростило регулювання, мінімізувало б втручання держави в регулювання зайнятості та сформувало б систему гнучкого захисту». Законодавство спростить роботодавцям звільнення персоналу, а профспілки практично втратять можливість захистити своїх членів від звільнень.

Це також зменшить вплив профспілок на заробітну плату, безпеку на робочому місці, тривалість зміни та умови. По суті, профспілки візьмуть на себе роль громадського моніторингу, а не захисту інтересів своїх членів.

Нове законодавство вже дає можливість малим і середнім підприємствам не дотримуватися національного трудового законодавства.

Уряд Зеленського також планує нову пенсійну реформу – політично суперечливий крок, проти якого виступає ФПУ.

Плани уряду щодо післявоєнної реконструкції свідчать про підхід «невтручання держави в діалог між профспілками та роботодавцями», тобто відхід від підтримуваного МОП «принципу соціального діалогу», згідно з яким уряд консультується і з профспілками, і з об’єднаннями роботодавців з питань економічної політики.

У планах уряду зазначено, що «низька лояльність українських працівників до реформ» і «активна позиція опору, яку займають профспілки», є «ключовими інституційними обмеженнями» запланованих реформ.