Мешканцям Дніпропетровщини нагадали про шкоду для здоров’я людини та довкілля від спалення листя

Мешканцям Дніпропетровщини нагадали про шкоду для здоров’я людини та довкілля від спалення листя

Щороку восени починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф. У Держпродспоживслужбі в Дніпропетровській області нагадали про небезпеку та заборону спалювання опалого листя.

За інформацією Держпродспоживслужби, коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються у процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці, дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.

При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук. З листя що тліє без доступу кисню виділяється бензопірен, який здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, наприклад, поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною пирхоти в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа й оксиди сірки, що сприяють респіраторним захворюванням. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди, і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний. Особливо шкідливий цей дим для хворих із легеневою патологією.

Отже, відповідно до Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 № 145, у період листопаду потрібно своєчасно прибирати опале листя. Зібране листя необхідно вивозити на спеціально відведені ділянки або на поля компостування. Спалювати листя на території житлової забудови, у скверах і парках забороняється!

Найкращий спосіб позбутися решток трави, листя, бур’янів тощо – перетворити їх на цінне добриво шляхом компостування. Такий компост – це високоякісне органічне добриво для підживлення ґрунту та підвищення його родючості.

“Крім того, нагадуємо власникам підприємств, установ, організацій про необхідність дотримання санітарно-гігієнічних вимог при збиранні, складуванні, компостуванні або вивезенні опалого листя й побутових відходів”, – зауважили у Держспоживслужбі.