Як американські хірурги оперують українських бійців у лікарні швидкої меддопомоги в Кам’янському

Автор: Ірина Уварова

До Кам’янської лікарні швидкої медичної допомоги вже вдруге з початку війни приїхали хірурги з США, які надали значну підтримку нашим медикам та пораненим бійцям. Детальніше про це розповів медичний директор лікарні з невідкладної допомоги та реабілітації Ростислав Любомирович Винар.

– У липні цього року доля нас звела з двома хірургами з США Майклом Тоддом і Кімом Райтом. Вони приїхали спочатку в Київ, потім були у Дніпрі, а згодом зупинилися на Кам’янській лікарні швидкої медичної допомоги, де і почали працювати. Це була на початку загальна консультативна підтримка – американські хірурги брали участь в операціях як асистенти; так ми домовлялися, оскільки це був перший, так би мовити, пробний приїзд іноземних фахівців. Їм дуже тут сподобалося, міська влада допомогла забезпечити умови проживання: дякую міському голові А.Л. Білоусову в цьому плані. Перший візит американських хірургів тривав близько місяця і потім вони у своїх справах поїхали до Америки, але обіцяли повернутися.

Вже у жовтні, попри всі ці ракетні обстріли, які набагато активізувалися тоді, спочатку приїхав нейрохірург Кім Браян Райт до нас – з усіма необхідними документами та власним інструментарієм – і практично кожен день проводив операції. Хірургічні втручання були досить складними та велися за американськими технологіями. Велику кількість прекрасного нейрохірургічного обладнання Кім Райт залишив у подарунок лікарні. Щоб ви розуміли, це дві валізи інструментарію вагою близько 70 кг…

А 14 листопада наш лікар Олександр Борисович Курінний, який асистував американському хірургу в операціях, наполегливо вчився, провів вже самостійну операцію пораненому бійцю – діставав з хребця уламок. Справу мав з дуже важким пораненням, провів операцію успішно. На той час Кім Райт вже поїхав, але поспілкувався з нашим хірургом дистанційно, уважно вивчив знімки ходу операції й за підсумком сказав, що він пишається доктором Курінним.

«Українські бійці є прикладам мужності, відваги, самовідданості та надлюдської стійкості, і такі ж риси притаманні українським медикам. Доктор Курінний дуже швидко опанував тонкощі нейрохірургічної технології, виявив неабияку наполегливість та вельми великий хист до справи. Пишаюся знайомством з вами та вашою країною!», – написав американський колега.

Я щиро подякував Кім Райту за роботу, за велику допомогу нашим пацієнтам та лікарям. Американський хірург у відповідь пообіцяв знову приїхати – попрацювати у нашій лікарні у квітні наступного року.

19 листопада ми приймали у лікарні Майкла Тодда, якій теж привіз у подарунок нашому медичному закладу край необхідні комплекти інструментарію. Як загальний хірург він також братиме участь у проведенні операцій. Допомагатиме і пораненим бійцям, і переселенцям, і нашим городянам, які зазнали біди, у лікуванні, у консультаціях тощо. Є велика перспектива – і це давня моя мрія – зміцнити нейрохірургічну службу у нас у місті, щоб ми мали потужний центр нейрохірургії, могли лікувати, оперувати хворих, розвиваючи й хірургію головного мозку. Безумовно, дуже нам потрібні молоді кадри – нейрохірурги. Ми наполегливо працюємо в цьому напрямку, і зараз наш молодий хірург поїхав на курси підвищення кваліфікації з нейрохірургії. Дуже сподіваюсь, що у перспективі нейрохірургічна служба стане такою, якою я її бачу.

– Влітку у попередньому інтерв’ю ви висловили сподівання, що хірурги з США зможуть привезти до нашої лікарні швидкої допомоги унікальний мікроскоп для проведення певного типу операцій на головному мозку. Чи виправдаються у перспективі ці сподівання?

– Тут справа не стільки у мікроскопі, який американські хірурги можуть для нас купити – ми обговорювали його ціну, вона досить прийнятна. Але є ще один необхідний інструмент, без якого придбання мікроскопа недоцільно. Інструмент достатньо дорогий, навіть для Сполучених Штатів, зараз ми працюємо над цим питанням. Мова йде про ультразвуковий відсмоктувач пухлинної тканини, за допомогою якої і відбувається видалення новоутворень у головному мозку. Це досить унікальне обладнання, і я розумію, що зараз дуже важко говорити про його придбання на фоні досить скрутного фінансового стану багатьох підприємств та установ. Тобто, тимчасово беремо паузу в цій справі. Подивимося, як складатимуться обставини, та надії на придбання цього обладнання не полишаємо, тим більше нашій лікарні з перших же днів війни реально дуже допомагає корпорація Метінвест – і ліками, і обладнанням, і діагностичними засобами. Хотів би подякувати генеральному директору «Каметсталі» Дмитру Олександровичу Липпі, з яким налагоджено плідну співпрацю на допомогу у першу чергу нашим пораненим бійцям: це й травматологічне обладнання, апарати зовнішньої фіксації, без чого нам працювалося б набагато важче.

– Як налагоджене було спілкування американських медиків з нашими лікарями, пораненими бійцями та іншими пацієнтами лікарні? Чому навчилися у наших американці?

– Хірурги з США постійно спілкувалися в палатах, дивилися всіх бійців, консультували лікарів. До речі, багато бійців, особливо офіцерів, виявили досить високий рівень володіння англійською мовою, що було приємною несподіванкою і для Кіма Райта, і для нас. Кім працював з перекладачем, ми також – за відсутності мовної практики (ми не володіємо досконало англійською мовою), але наші лікарі під час консультацій та операцій добре розуміли американців. Тобто, когнітивного дисонансу не виникало, а була дуже цікава співпраця, яка залишила і реально важливі результати, і теплі спогади.

Уявіть, люди приїхали до нас за десятки тисяч кілометрів, бо побачили у новинах, що робиться в Україні – фото наших убитих дітей, страждання цивільного населення. І вони залишили свої родини, щоби надати нам допомогу. Це реальний такий маленький громадянський подвиг.

…Коли ми нещодавно проводжали додому Кіма Райта, сиділи спілкувалися, американець скромно применшував свої заслуги, доводячи, що саме ми робимо все можливе й неможливе для пацієнтів. Тоді я сказав: «Кіме, після нашої перемоги, ви у себе на Алясці зможете з гордістю мовити – це й моя перемога!». Так, американці добре розуміють, що йде війна цивілізацій, і все, що являє собою зразки світла, честі, гуманізму, воює на стороні України.

Чому американці навчилися у нас? Згадався наразі вельми кумедний епізод. Я ще декілька місяців тому був генеральним директором лікарні, і американські хірурги досить часто бували у мене в кабінеті. Кім якось зауважив: у вас, напевно, не менш важка робота, може, й найважча з усіх лікарів. Його здивувала робота адміністратора: «Від вас люди ніколи не виходили злі або засмучені». Далі американець сказав таку фразу, що я розсміявся: приїду, мовляв, до себе в Штати й перше, що зроблю, – попрошу вибачення перед директором нашої клініки, з яким дозволяв собі бути різким. Тепер розумію, наскільки це важка робота.

У професійному плані американські фахівці високо оцінили відданість наших співробітників справі. Як вони працюють, не рахуючись з власним часом, грошима, силами. В нашій лікарні дійсно дивовижний колектив. Ми працюємо зараз як військовий підрозділ – не менше, не більше, і я вам скажу, що коли привозять поранених бійців, ми цілодобово не виходимо з лікарні.

Хочу подякувати всім волонтерам, благодійним організаціям за допомогу. Лікарня дуже зміцнилася, нас підтримує Дніпропетровська обласна військова адміністрація, яку очолює В.М.Резніченко, департамент охорони здоров’я на чолі з Ю.В.Манаєнковою. Забезпечення лікарні зросло в рази, і на сьогодні я можу впевнено сказати, що Кам’янська лікарня швидкої медичної допомоги є однією з найпотужніших в області. А якщо взяти професіоналізм, відданість справі та майбутній перемозі, то наш колектив є просто чудовим.   У нас поранені бійці забезпечені усім: даємо цивільний одяг, зразу ж годуємо, о якій годині б вони не поступили, ми відразу ж приводимо до ладу їхні однострої.

Моя робота – це мій бойовий пост. Не довелось мені потрапити в цю кампанію до зони бойових дій, хоча я у війні так чи інакше з 2014 року, тож розцінюю свою посаду як бойову. І кожен поранений для мене або брат, або син.

Ще декілька слів про останні новини. Днями телефонували мої друзі з Польщі, до того ми поспілкувалися з народним депутатом Г.В.Лічман та депутатом обласної ради С.В.Кононенком, які дуже підтримують лікарню. Виділені значні кошти на закупівлю обладнання для створення реабілітаційного відділення у нашій лікарні. Хочу зробити якщо не найкраще у місті, то вельми потужне відділення фізіологічної та реабілітаційної медицини.

Воно вже працює на початковому етапі, а велику кількість якісного реабілітаційного обладнання привезуть днями друзі з Польщі. Обладнання включає бігові доріжки, велотренажери, спеціальні реабілітаційні засоби. Відділення зможе відновлювати здоров’я поранених після бойових травм у масштабах області. Цей напрямок вважаю стратегічним на сьогодні та перспективу. Ми маємо вже певну реабілітаційну базу у себе в лікарні, і коли бійцям дають відпустку, вони можуть проходити тут курс відновлення здоров’я. Але для того, щоб надавати їм цю допомогу у повному обсязі, відділення потрібно значно зміцнити.

Всі зусилля та зв’язки направляю з на цей курс, це вкрай необхідно зараз і дуже знадобиться у перспективі. Наша лікарня вже має пакет документів на право надання послуг з нейрореабілітації, відновлення опорно-рухового апарату, і ми проводимо реабілітацію не тільки бійцям. Просто бійці потребують цього в першу чергу. В роботі зараз і остання партія ліцензій, що забезпечить повний спектр надання медичних послуг.

До речі, у нас зараз працюють в лікарні два висококваліфікованих урологи, які приїхали з Херсону, і тепер у лікарні проводиться ряд дуже важливих операцій: дистанційна літотрипсія, інші урологічні операції. У нас є рентгенапарат, який дозволяє це робити, та спеціальний операційний стіл, придбаний завдяки благодійності. Лікарня розширяється, зміцнюється.