Кам’янчани цікавляться: як врятувати пташеня, що випало з гнізда

Перша думка, яка виникає при погляді на неоперене пташеня, що не може літати  – «випав з гнізда», «загубився»…  Але річ у тому, що допомога найчастіше в таких ситуаціях не потрібна. «Хіба що відігнати кота…» – коментує біолог-орнітолог Петро Чегорка.

У багатьох птахів (в першу чергу дрібних горобиних) пташенята залишають гніздо напівопереними голопуцьками. У цей період життя вони ще не вміють літати, але вже активно освоюють навколишній простір – лазять по гілках, перепурхують. Саме такі досить активні пташенята і потрапляють в поле людського зору.

Визначити злетка на вигляд легко: він покритий зачатками пір’я; пташеня досить велике, активне, тобто відкриває дзьоб і просить їсти. Батьки не кинули цього пташеняти, а просто полетіли за кормом. Звичайно, поки ви будете стояти поруч з пташеням, вони не дадуть про себе знати. А якщо ви будете перебувати поряд занадто довго, то є ймовірність, що батьки через занепокоєння кинуть його.

Ваша присутність в цій ситуації небажана ще й тому, що коти, сойки та воро́ни відстежують поведінку людини. Кмітливі хижаки можуть перевірити після вашого відходу, що це ви там розглядали, знайдуть і вб’ють пташеня.

Якщо ви все ж таки вирішили рятувати пташеня, то уважно огляньте місце, де ви його знайшли, запам’ятайте, як воно виглядає. У деяких випадках це допоможе визначити вид птаха. Теба взяти обережно пташеня в руки (сильно не стискати!) І якомога швидше доставити його додому.

По дорозі оглянути пташеня на предмет пошкоджень. Якщо у птаха видно переломи лап, крил, то без ветеринара не обійтися. Зазвичай пташенята отримують сильні удари або від удару об землю, або при зіткненні з машинами. При цьому у птаха зовні ран немає, але спостерігається струс мозку. Вірні ознаки цього стану: кровотеча з ніздрів, параліч обох лап або параліч половини тіла (лапа і крило з одного боку), закриття одного ока або неоднаковий ступінь розширення зіниць на пошкодженій і здоровій стороні тіла.

Якщо явних слідів перелому немає, а загальний стан пташеняти задовільний, то краще його не мучити, а просто забезпечити хороші умови – природа зробить свою справу і воно одужає.

Важливо у найкоротші терміни забезпечити пташеня кормом. Це навіть важливіше, ніж облаштувати йому будинок.

Пташенята не їдять хліб, сухарі, кашу, крупу, насіння. Єдиним винятком є ​​голуби. Вони вигодовують пташенят виділеннями зоба – пташиним молочком, а потім напівперевареними зернами. Якщо ви підібрали пташеня голуба, то його можна годувати несоленою кашею, поступово зменшуючи ступінь варіння.

В інших випадках найкращим кормом для пташенят є борошняні черв’яки, таргани, цвіркуни, личинки чернотілок – зоофобус (всі ці корми продаються в зоомагазинах), дощові черв’яки (можна накопати), гусениці (доведеться збирати), варене яйце (тільки як додатковий корм).

Навіть якщо ви забезпечили пташеня перерахованими кормами, рекомендується періодично ловити жуків, коників, метеликів, мух, комарів і давати цих комах йому, адже чим різноманітніше раціон, тим здоровіше виросте ваш підопічний. Дуже слабким пташенятам в перші кілька годин слід замість твердих кормів давати воду, підсолоджену глюкозою (але не цукровий сироп!).

Чим не можна годувати пташенят: мертвими комахами, колорадськими жуками, сонечками, волохатими гусеницями та яскраво забарвленими клопами.

Головне, що ви повинні знати з самого початку – у птахів дуже високий обмін речовин, а у маленьких пташенят швидкість метаболізму просто величезна. Будь-яка з’їдена їжа перетравлюється у пташенят дуже швидко і їх потрібно годувати знову і знову. У природі батьки спільними зусиллями годують виводок 100-500 раз в день! Це означає, що кожні 10-15 хвилин пташеня потрібно годувати. І не сподівайтеся перевчити його!

Позбавлене корму пташеня моментально слабшає, пари годин голоду досить, щоб він загинув. Вам доведеться забезпечити малятку постійний нагляд, годувати його спочатку через кожні 15 хвилин, а коли він підросте трохи, – через 20-30. На ніч потрібно робити перерву, але перше годування починати не пізніше 6 години ранку! Вечірнє годування завершують приблизно з заходом сонця, тобто близько 22.00.

Корм зручніше підносити пінцетом. Взагалі, тактильний контакт потрібно звести до мінімуму, часті дотики – це стрес для крихітної істоти, до того ж це погіршує стан пуху і пір’я.

Нерідко пташенята відмовляються брати будь-який корм. Так буває від того, що вони не розпізнають у вас свою матір, або настільки ослабли, що втратили апетит. В цьому випадку доведеться годувати підопічного насильно. Для цього корм потрібно потовкти й наповнити їм шприц без голки (можна додати пару крапель води для розрідження суміші). Візьміть птаха в ліву руку та акуратно розсуньте пальцями дзьоб, правою рукою введіть йому в дзьоб шприц і видавіть близько 1 куб. см кашки. Не перестарайтеся! У крихітних пташенят дзьоб легко зламати, а це вже смертельна травма. Для більшої зручності на кінець шприца можна одягнути гнучку трубочку.

У природі пташенята горобиних птахів не потребують води, бо отримують достатню кількість вологи з кормом. У домашніх умовах можна обійтися без напування пташеня в тому випадку, якщо ви дотримуєтеся раціону, тобто даєте різноманітні, а головне «вологі» корми – дощових черв’яків, жирних соковитих гусениць. Мух, тарганів, цвіркунів (саме їх найчастіше купують в магазині) можна умовно зарахувати до «сухих» кормів. Вони не дають пташеняті достатню кількість вологи. У цьому випадку йому можна закапувати рідину з піпетки по кілька крапель, але робити це не під час кожного годування, а трохи рідше. Зверніть увагу, що контуженим пташенятам воду давати не можна.

Візьміть глибоку миску або картонну коробку з бортиком близько 10 см заввишки. Наповніть цю місткість тирсою, сухим чистим піском, сіном, соломою, клаптями тканини, зробіть посередині поглиблення, що імітує лоток гнізда.

Не варто наповнювати місткість свіжою травою: сирий матеріал може викликати переохолодження пташеняти, адже в штучному будинку його нікому зігріти. Також небезпечними наповнювачами можна вважати вату, пряжу, тканини з рідкісним переплетенням ниток. Лапки пташеняти легко заплутуються в такому матеріалі, а ниточка може навіть ампутувати пальці пернатому малятку. У лоток постеліть паперову серветку у 2-3 шари. Пташенята випорожнюються також часто, як і їдять, в природі за їх гігієною стежать батьки й виносять послід з гнізда. Вам же треба просто змінювати серветку після кожного годування. Отже, гніздо готове.

Тепер потрібно подумати про безпеку. У будинку рятівника можуть жити нетямущі діти, підсліпуваті бабусі, собаки, кішки, а ще бувають цікаві сусіди, які зазирнули на хвилиночку. Всі вони можуть загрожувати життю маленького пташеняти: діти можуть схопити його і стиснути в кулачку (вірна смерть), собаки та кішки влаштувати полювання (ви навіть пір’я не знайдете), підсліпувата бабуся сяде ненавмисно на коробку (ну не страчувати ж стареньку за це), а галасливі сусіди можуть її випадково перекинути…

Не ставте гніздо високо. Слабеньке пташеня може зміцніти й несподівано для вас відправиться освоювати навколишній простір. Він гарантовано випаде зі свого притулку і, на відміну від лісу і луки, внизу його буде чекати не м’яка трава, а підлога. Не варто ставити коробку з пташеням на сонці: таким чином ви не зігрієте його, а безпорадний птах отримає сонячний удар і може загинути. Дуже небезпечні протяги.

На щастя пташенята ростуть швидко, вже за тиждень-другий ваш підопічний може цілком зміцніти. Щоб процес вигодовування завершився успішно не забувайте поступово привчати пташеня до дорослої їжі. Для зерноїдних птахів це можуть бути каша, зварена без солі, дрібні зерна (просо, рисова січка). Пташенят комахоїдних видів доведеться догодовувати комахами.

Як би ви не старалися, ваше пташеня буде слабкіше своїх диких побратимів і зовсім не пристосоване до самостійного життя. Тут вже ви нічим допомогти йому не зможете. Чи виживе підросле пташеня в дикій природі – невідомо. Підопічного можна залишити у себе як кімнатного птаха.