Що принесли високосні роки Україні

Автор: Олександр Бугаєв.

Наші предки, як відомо, завжди негативно ставилися до високосних років. Можливо, тому, що саме у цей період відбувалося, як їм здавалося, багато негативних подій. 2024 рік, що тільки но настав – високосний. До чого готуватися? Чи дійсно високосні роки небезпечніші за звичайні? «Пильний погляд» вирішив проаналізувати, що поганого чи незвичайного відбувалося в історії незалежної України саме у високосні роки.

Касьянів день

Наші предки високосний рік називали пере́ступний, або Касьянів (чи Касіянів) рік. А 29 лютого досі називають Касьянів день.

Існує кілька легенд про Касьяна. По одній, він був дуже ледачим селянином. Одного разу відмовив у допомозі селянину, який не міг витягнути віз з бруду. Бога обурила поведінка Касьяна, і він покарав його. Він сказав, що люди згадуватимуть про нього тільки раз на чотири роки, коли в їхньому житті буде багато нещастя. Тому високосний рік асоціюють з бідою.

По іншій легенді, колись Касьян зрадив Бога, за що останній наклав на нього покарання: три роки бідолаху били по голові важким, тупим предметом, а на четвертий опускали з Небес на Землю. Виходить, що 29 лютого Касьяну добре, а всім погано. Ну, відповідно, і весь рік буде екстремальним.

Також є легенда, що одного разу святі Іван та Касьян, рибаливши на озері, побачили рибалку, який тонув. Святий Іван одразу ж поспішив на допомогу, а Касьян – ні. Дивлячись на все це з небес, Бог постановив: «Іван велику шану від людей матиме, і святкуватимуть його тричі на рік, Касьяна ж — раз на чотири роки». Отож, коли приходить рік Касіянового свята, він гнівається на людей і навіть на Бога, чинить усе їм на зло.

1992 рік

Гіперінфляція

Цей рік запам’ятається українцям порожніми полицями магазинів та страхом перед підвищенням цін. Країна летіла у політичне та економічне піке, але вже без керівництва з Москви й навіть без російського рубля. Його замінили купонокарбованці, які один до одного міняли на стару валюту. Найбільший номінал 1992 року – 1 000. Тоді українці в середньому заробляли майже 6 таких папірців у місяць.

Ніхто з українців тоді ще не знав, що таке гіперінфляція. На початку року хліб коштував 1 купон. Старий радянський карбованець держава міняла майже на півтора купона. Та наприкінці року хліб вже коштував у 25 разів дорожче, а за один долар давали майже тисячу українських “фантиків”.

Перехід на ринкову економіку став випробуванням для країни. Підприємства закривалися, колгоспи розвалювалися, не розуміючи, як формувати фермерські господарства. Інші випробування – дефіцит товарів, затримки зарплат, інфляція, виконання бюджету лише наполовину, зростання ціни на газ у 100 разів, а нафти – у 300. Одна з небагатьох можливостей заробити було взяти “кравчучку” та йти на базар, торгувати. Барахолки стали звичними пейзажами чи не кожного міста.

Тоді першого прем’єр-міністра Вітольда Фокіна відправили у відставку. Його замінив Леонід Кучма, якого наділили особливими повноваженнями для оперативного регулювання економіки. Тільки от пересічний українець плодів реформ не відчув…

Війна за Чорноморський флот

В той рік було актуальне питання не “Чий Крим?”, а “Чий флот?”. У квітні 1992 року президент Леонід Кравчук підписав указ “Про перехід Чорноморського флоту в адміністративне підпорядкування міністерству оборони”. Аналогічний крок з запізненням на два дні зробив й президент Росії Борис Єльцин. Моряків, які обрали жовто-блакитну сторону, залякували, вимагали писати рапорти про відставки.

“Війна указів” завершилася зустріччю двох президентів в Дагомисі. Обидва президенти скасували свої укази, було підписано угоду про подальший розвиток міждержавних відносин, в якому вказувалося на необхідність продовження переговорного процесу зі створення ВМФ Росії й ВМС України на базі Чорноморського флоту.

1996 рік

Серійний маніяк Онопрієнко

«Головного маніяка незалежності» особливо запам’ятали в селі Братковичі на Львівщині. 17 січня 1996 року там замордували сім жителів. А перед цим тут жорстоко вбили п’ять односельців. Люди навіть організовували загони самооборони.

До Братковичів відправили полк внутрішніх військ. Однак масові вбивства відбувалися вже за межами села й навіть області. Онопрієнка вдалося “взяти” 14 квітня. На його рахунку 52 жертви, а серед них – 11 дітей. На слідчих експериментах Онопрієнка одягали в бронежилет і ставили охорону, щоб вбивцю заживо не розірвав народ.

1 квітня 1999 року суддя 12 годин зачитував вирок. Онопрієнка засудили до смертної кари через розстріл. Однак мораторій на неї означав довічне ув’язнення. Онопрієнко помер в Житомирській колонії у 2013 році. Йому було 54 роки. Місце його поховання тримають в таємниці й досі.

2000 рік

Путін – президент Росії

Українцям відкрилося обличчя головного ворога, який, як і сьогодні, тероризував країну понад 20 років потому. У Росії замість Бориса Єльцина в крісло спершу виконувача обов’язків, а потім і президента сів Володимир Путін. Він продовжив війну в Чечні, відроджував міф про велич країни, не зважаючи на ціну й жертви.

Вбивство Гонгадзе

Ім’я цього журналіста і події, пов’язані з ним, стали не тільки початком кінця президентства Леоніда Кучма, а і змінили всю українську політику.

Георгій Гонгадзе гостро критикував владу як на ефірах, так і, наприклад, в інтернет-виданні “Українська правда”, яке він й заснував.16 вересня він зник. Через 1,5 місяця біля села Тараща на Київщині знайшли обезголовлений труп. За особистими речами упізнали тіло Гонгадзе. Справу під особистий контроль взяв президент Леонід Кучма. Однак він став одним з головних підозрюваних. Особливо після того, як Олександр Мороз 28 листопада представив плівки, на яких нібито Леонід Кучма у присутності міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, голови адміністрації президента Володимира Литвина й очільника СБУ Леоніда Деркача погрожує смертю журналісту. Розмови начебто були записані у самому кабінеті Кучми охоронцем президента – майором Миколою Мельниченком.

Сам Кучма, звісно ж, говорив про провокацію, але йому не повірили. У багатьох містах, зокрема в Києві, розпочались акції “Україна без Кучми”, пік яких припав на рік 2001 рік.

Міжнародні експертизи засвідчили автентичність плівок, але слідчій комісії вітчизняного парламенту виявилось замало доказів, щоб запідозрити президента. Згодом Кучму таки спробували притягнути до відповідальності за вбивство Гонгадзе. За часи правління Віктора Ющенка і навіть Віктора Януковича генпрокуратура порушувала проти нього справу.

Пізніше винним у вбивстві признали ексочільника підрозділу зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача. Слідство встановило, що наказ віддав ексочільник міністерства внутрішніх справ Юрій Кравченко. Він уже загинув. Офіційна версія – самогубство двома пострілами в скроню. Пукачу присудили довічне ув’язнення.

Гонгадзе поховали через 16 років після його вбивства, у церкві Миколи Набережного на Подолі в Києві.

Трагедія у Броварах

На Київщині у 9-поверхівці в Броварах 20 квітня пролунав вибух. Троє людей загинули, а ще п’ятеро постраждали. На місці інциденту знайшли уламки ракет. За якихось 90 кілометрів на Гончарівському полігоні у той час відбувалися військові навчання. У МВС наполягали, що це, найімовірніше, теракт. У Міноборони від інциденту взагалі спочатку відхрестилися.

Лише через чотири дні військові зізналися, що у багатоповерхівку в Броварах влучила навчальна ракета “Точка-У”, яку запустили за 30 кілометрів від будинку. З одного боку пощастило, що вона була навчальною, а отже наслідки трагедії були значно легшими. Але з іншого – бойова “Точка-У” при зміні курсу самоліквідовується. Чому ракета не влучила у ціль за 30 кілометрів, а відхилилась від курсу і пролетіла втричі більше? У Міноборони пояснили, що все через ламання газогенератора безпосередньо під час польоту. Міністр оборони Олександр Кузьмук у відставку через інцидент не пішов. Це сталося лише наступного року, після того, як українська ракета збила пасажирський літак над Чорним морем. Після цього до Кузьмука приклеїлось прізвисько “підбитий льотчик”.

Сім’ям загиблих компенсували по 1 000 доларів. Потерпілих переселили й виплатили по 2 000 гривень.

Через чотири дні після інциденту в Броварах ще одна ракета ледь не забрала життя українців. Російські моряки 24 квітня випустили ракету “Прогрес” в український теплохід “Верещагін”. Постраждали п’ять осіб. Пощастило, що екіпаж обідав. Ракета пройшла навиліт в кораблі у зовсім інших місцях. Росіяни заявляли, що начебто попереджали про військові навчання неподалік місця інциденту. На “Верещагіні” ж переконували в черговій брехні російських моряків.

2004 рік

Помаранчева революція

В Україні 2004 рік асоціюється насамперед з Помаранчевою революцією та виборами нового президента. За перемогу змагались Віктор Янукович і Віктор Ющенко. У другому турі виборів кандидат від влади Янукович з відривом у 3% переміг Ющенка. Останній не визнав поразки, звинувативши владу у фальсифікації виборів, та закликав українців вийти на Майдан Незалежності. Так розпочалася Помаранчева революція.

Опозиційні політики зібралися на Майдані у Києві. Протестувальники з різних куточків України почали з’їжджатися до столиці та розбили наметове містечко. Щодня відбувалися демонстрації й пікети біля Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабміну. В Україну приїхали закордонні політики. Силовий варіант розгону акції заборонили.

Майдан святкував перемогу 3 грудня 2004 року. Конституційний Суд України скасував результати виборів 2-го туру та призначив повторне голосування, за результатами якого переміг Віктор Ющенко. За “помаранчевого” кандидата проголосували 52% виборців, а за “біло-блакитного” – 44,2%.

Майдан 2004 року став репетицією Майдану 2013 – 2014 років, однак без крові – з піснями й танцями.

Вибухи на Троєщинському ринку

Увечері, 20 серпня, на столичному речовому ринку “Троєщина” пролунало два вибухи – з інтервалом у кілька хвилин у сміттєвих баках спрацювали саморобні вибухівки, начинені цвяхами та шурупами. Від вибухів одна людина померла та 14 постраждали. Серед них — іноземці.

Правоохоронці затримали п’ятеро людей. Двоє з них – Сергій Значок і Олександр Пастух – мали посвідки Української народної партії, що входила в Блок Ющенка. Потім ці посвідки виявилися фальшивими. Третя затримана Наталія Ковальчук, працювала в секретаріаті УНП. Четвертий – Тарас Швиденко. П’ятим став працівник “5 каналу” Дмитро Савченко.

Згодом Ковальчук перевели у статус свідка, і відпустили – так коло підозрюваних звузилося до чотирьох.

Уже за тиждень після вибухів підозрювані зізналися, що хотіли повалити чинний політичний режим. За рік суд присудив кожному з чотирьох фігурантів 14 років позбавлення волі за статтями тероризм та незаконне поводження зі зброєю.

2008 рік

Фінансова криза

Фінансова криза проявилась у вересні 2008 року під час банкрутства, злиття або консервації декількох великих американських фінансових фірм. Ця криза стала найбільшим глобальним економічним шоком з часів Великої депресії, яка швидко дестабілізувала всю світову економіку і сильно “вдарила” по економіці України.

Україна була однією з найбільш постраждалих від кризи країн в Європі поряд з Ірландією, Грецією, Латвією та Португалією. Криза перервала тривалий період економічного зростання 2000-2008 років та кредитний бум 2006-2008 років й привела до тривалої стагнації української економіки. Попри те, що середньорічна зарплата в Україні зросла до 1,8 тисячі гривень (порівняно з 2007 роком), ціни теж різко пішли вгору – індекс інфляції у 2008 році становив 22,3%. Крім того, почав рости курс валюти: у 2007 році він у середньому становив 5,05 гривень за долар, у 2008-му – 5,27 гривні (+4,4%), у 2009-му – вже 7,79 гривні (+47,8%). Кількість безробітних у 2008 році зросла на 31,5%.

Криза завдала нашій економіці потрійного удару. По-перше, падіння попиту на основні українські експортні товари та відтік капіталу з країни негативно вплинуло на платіжний баланс. По-друге, ці та інші чинники призвели до втрати довіри до національної банківської системи та національної валюти. По-третє, країна стикнулась з серйозними проблемами у сфері державних фінансів.

Не допомогли ні прийнята Кабміном у грудні 2008 року Програма діяльності “Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток”, яку так і не схвалив Парламент, ні створений для фінансування антикризових заходів Стабілізаційний фонд, ні кредит МВФ.

Криза в черговий раз довела просту істину: слабка нереформована економіка не спроможна суттєво мінімізувати кризові шоки та порівняно швидко відновитись після кризи.

Україну не прийняли у НАТО…

2 квітня 2008 року в Румунії проходив саміт НАТО. Він мав дати Україні зелене світло в Північноатлантичний Альянс. Також на це претендувала і Грузія. Але у двох випадках – відмова. Точніше, нібито відтермінування.

Хоч Сполучені Штати не проти були України та Грузії в НАТО, проти виступили Франція та ФРН. Вплив на рішення мав і Володимир Путін, якого чомусь запросили в Бухарест. У ЗМІ писали, що Путін просто погрожував Бушу – якщо НАТО дасть Києву план дій – бути окупації Криму та Сходу.

Повінь у Західній Україні

26 липня через сильні грозові дощі, які не припинялися кілька днів поспіль, на території Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Чернівецької та Вінницької областей гірські ріки вийшли з берегів. Вода змивала все на своєму шляху: береги, дамби, дороги, мости, хати. Затопило близько 700 населених пунктів. Під водою опинилось 40 тисяч будинків. 30 людей загинули, з них шестеро дітей. На ліквідацію повені виділили понад чотири мільярди гривень.

Такого не було 70 років. На думку Президента Віктора Ющенка, цьогорічна повінь стала другою за масштабами загальнонаціональною катастрофою після аварії на Чорнобильській АЕС.

Вибух у житловому будинку в Євпаторії

Вибух у п`ятиповерховому будинку №67 по вулиці Некрасова в Євпаторії стався 24 грудня о 21.45. Два під`їзди були вщент зруйновані, загинули 27 осіб. 21 людину вдалося врятувати. Причиною вибуху стала розгерметизація одного із газових балонів, які зберігались у підвальному приміщенні.

Після вибуху в Євпаторії уряд видав розпорядження перевірити по всій країні підвальні та. цокольні приміщення житлових будинків на наявність в них небезпечного виробництва або на зберігання небезпечних речовин.

2012 рік

Жорстоке вбивство Оксани Макар

Спочатку новина про вбивство 18-річної дівчини у Миколаєві, яку зґвалтували й спробували спалити живцем, не викликала надзвичайного скандалу і галасу. Справжню хвилю підняла інформація про те, що підозрювані – мажори, яких майже одразу після затримання випустили. Тоді миколаївці вперше вийшли на протест, вимагаючи повернути до СІЗО звільнених на підписку про невиїзд трьох підозрюваних хлопців.

Вперше за історію України правоохоронці були змушені відреагувати на вимоги людей. Підозрюваних до СІЗО повернули. Але Оксану врятувати не вдалось – вона померла через 20 днів з того моменту, як її знайшли.

Трьом обвинуваченим у зґвалтуванні та намаганні спалити Оксану винесли найсуворіші вироки. Євгену Краснощоку дали довічне, Максиму Присяжнюку 15 років, Артему Погосяну – 14 років.

Кривава п’ятниця

27 квітня, у п’ятницю, вперше за незалежну історію в Україні стався теракт. У центрі Дніпропетровська вибухнули чотири бетонні урни. Від їхніх уламків постраждала 31 людина, в тому числі 10 підлітків.

Чотирьох підозрюваних затримали за місяць після вибухів. В організації терактів звинуватили викладача кафедри політології Дніпропетровського університету Віктора Сукачова та ще трьох мешканців Дніпропетровська. Загалом Сукачова та Віталія Федоряка звинуватили у скоєнні трьох замахів і восьми терористичних актів в Харкові, Дніпропетровську та Запоріжжі, через які одна людина загинула і 35 постраждали. Також їх звинувачували у створенні терористичної групи, виготовленні вибухових пристроїв та загрози скоєння вибухів у Донецьку і Дніпропетровську.

У обвинувальному висновку також зазначається, що чоловіки хотіли заробити 4,5 мільйони доларів. Хоча раніше начальник слідчо-оперативної групи СБУ з розслідування вибухів у Дніпропетровську Віталій Маяков заявляв, що отримання грошей не було головною метою “дніпропетровських терористів”. Вони нібито були незгодні з суспільно-політичним ладом у країні, хотіли викликати хаос і спровокувати населення на протести проти влади. Також метою їх дій було зірвати проведення Євро-2012 в Україні й показати нездатність правоохоронців убезпечити громадян. І вже факультативно – отримати гроші.

Віталія Федоряка і Віктора Сукачова у березні 2018-го засудили до 12 років позбавлення волі. Ці 12 років суд вирішив перерахувати за “законом Савченко” – отже, Федоряк і Сукачов мали вийти на свободу вже за кілька місяців після вироку.

“Караванський стрілець”

26 вересня молодий чоловік зайшов до гіпермаркету “Караван” у Києві, взяв молоко, хліб і шкарпетки. А звідти вже вибіг, залишаючи після себе чотири тіла охоронців, що стікали кров’ю. Троє з них померли.

Джерела кажуть, що в обоймі переробленого Макарова було лише дев’ять куль, і всі було використано. Злочинець втік прямо з-під носа у працівників та відвідувачів ТЦ. Все це зафіксували камери спостереження гіпермаркету, відео з яких побачила вся країна.

5 жовтня міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко назвав підозрюваного у розстрілі охоронців – 38-річного уродженця Кам’янка-Бузької Львівської області, кандидата в майстри спорту з боксу Ярослава Мазурка, який раніше працював у приватних охоронних структурах.

7 листопада Мазурка знайшли в лісопарковій зоні неподалік від метро Сирець – з простреленою головою.

2016 рік

Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі

30 травня на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом почалася пожежа, гасіння якої тривало три дні. Під час гасіння пожежі частина сміттєзвалища обвалилася. Під завалами сміття опинилися троє рятувальників — Андрій Вненкевич, Богдан Юнко, Юрій Рудима та еколог комунального підприємства Олександр Бутін. Його тіло так і не знайшли.

За смерть чотирьох осіб не відповів жоден чиновник міськради.

2020 рік

Коронавірус

Спалах нової хвороби зафіксували у грудні 2019-го. За кілька місяців вона поширилася по усьому світу, і Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про світову пандемію COVID-19.

Катастрофа в Тегерані

8 січня на вильоті з аеропорту Тегерана раптом зник зв’язок з українським пасажирським боїнгом авіакомпанії МАУ. Як виявилося, його збили іранські військові двома зенітними ракетами. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і дев’ять членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі дев‘ять членів екіпажу і два пасажири).

За кількістю жертв катастрофа увійшла до п’ятдесяти найбільших авіакатастроф у світі.

Локдаун

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах коронавірусу пандемією. Наступного дня Україна перейшла у режим повного локдауну. Зупинилося все.

Та планетарна біда раптом відкрила усім необхідність розвитку національних медичних систем, бо сподіватись на закордонні клініки за закритих наглухо кордонах стало просто неможливо. Нині кожна людина лікується у власній країні.

Пожежі в Чорнобилі та Житомирській області

4 квітня у Чорнобильській зоні відчуження на території Котовського лісництва почалась масштабна лісова пожежа, яку погасили лише через 10 діб, а в окремих місцях її гасили до 3 травня. Від пожеж постраждали 20 тисяч гектарів територій, з яких 30% – ліси. Під загрозою опинились рідкісні представники флори та фауни.

15 квітня поліція оголосила підозру про підпал двом чоловікам, а 16 квітня поліція Київщини оголосила про підозру ще одному палію. За даними поліції, через те, що вони палили сміття, і сталася пожежа у зоні ЧАЕС.

Після цього випадку Верховна Рада посилила відповідальність за спалювання сухої рослинності.

Проте, вже 16 квітня до ДСНС надійшла інформація про пожежу поблизу с. Рудня та с. Виступовичі на території Виступовицького лісництва, що на Житомирщині. Від вогню постраждало 4300 га території. Згоріли 39 будинків, у яких проживали люди. Кабмін виділив 25 млн грн на ліквідацію наслідків пожеж.

Пожежі на Луганщині

30 вересня на території Луганської області в природних екосистемах були зафіксовані кілька займань вогню. Надскладна ситуація склалася вздовж лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького районів, де до зони ураження потрапили 32 населених пункти.

Гасіння тривало до 8 жовтня. За оцінками спеціалістів, орієнтовна площа, пройдена вогнем, становить понад 20 тис. га. Під час ліквідації цих пожеж було виявлено тіла 11 осіб. Постраждало 19 осіб (у тому числі три співробітники ДСНС), евакуйовано 150 осіб.

За фактом пожеж було відкрито 11 кримінальних проваджень. Слідство розглядає чотири основні версії: займання через обстріли окупантів з непідконтрольної території області, умисний підпал, самозаймання трави та лісу внаслідок погодних умов, необережне поводження з вогнем.

Катастрофа літака з курсантами в Чугуєві

Увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: сім членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий – помер у лікарні від опіків. Курсант В’ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебував на лікуванні. Пізніше стало відомо, що він продовжить навчання у авіаційному виші.

Спеціальна урядова комісія назвала причинами катастрофи незаконне допущення до польотів курсантів, які не завершили відповідну Програму підготовки, незаконне надання керівником польотів дозволів на посадку-зліт літака Ан-26Ш «конвеєрним» способом, ненадання керівником польотами практичної допомоги непідготовленому екіпажу під час відмови двигуна на літаку, видання документів, які дозволяли вправи, не передбачені Керівництвом льотної експлуатації літаків АН-26, які не забезпечували безпеку польотів, систематична організація польотів із більшою ніж дозволено кількістю курсантів на борту, незаконні дозволи на польоти у нічний час без необхідної кваліфікації командира екіпажу.

Як бачимо, всі високосні роки в історії незалежної України (хіба що, за винятком 2020 року) нічим особливо не відрізнялися від звичайних. І на ті, і на інші припадали як трагічні, так і дуже позитивні події. Навіть найстрашніше на сьогодні горе – російська агресія – припала на звичайний рік. Тому немає вагомих причин вважати високосні роки несприятливими й, тим більше небезпечними…

ДОВІДКА: У високосному році 366, а не 365 днів. Тому 2024 року ми проживемо на одну добу довше. 2024 року буде 8784 годин, 527040 хвилин і 31622400 секунд.

Високосний рік буває лише 97 разів на 400 років. Після 2024-го високосними будуть 2028, 2032, 2036, 2040, 2044, 2048, 2052, 2056, 2060, 2064, 2068, 2072, 2076, 2080, 2084, 2088, 2092, 2096, 2100 роки.